Категорія 47

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2008 року     справа 2а-19953/08

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Матвєєвої В.В.

при секретарі Зацепіної Ю.В.,

за участю сторін:

позивач: не з'явився,

представник відповідача: Момот О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Луганська про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії дитині війни з 22 травня 2008 року, стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Луганська про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії дитині війни з 22 травня 2008 року, стягнення матеріальної шкоди.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, неправомірно відмовив в підвищенні пенсії як „дитині війни".

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій підтримав позовні вимоги, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав заперечення на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, дав пояснення щодо суті наданого заперечення.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 06.02.2006 року.

Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком як дитині війни починаючи з 22 травня 2008 року.

Позивачу було відмовлено у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено.

Суд вважає, що така відмова у повній мірі не відповідає вимогам закону.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 року суд виходить з наступного.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином суд вважає заможливе визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті пенсії з 22.05.2008 року, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та вплату доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на користь позивача, починаючи з 22 травня 2008 року.

Що стосується вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди то вона є необгрунтованою та передчасною, оскільки відшкодування моральної шкоди в данному випадку не перердбачено законодавством, а також позивачем не надано доказів на підтвердження матеріальної шкоди.

Відповідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про прожитковий мінімум», Рішенням Конституційного Суду України 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України , -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська щодо невиплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни з 22 травня 2008 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі М.Луганська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.