У Х В А Л А
Іменем УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року Справа № 3/583/07-АП – 23/652/07-АП – 3/53/08-АП
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Юхименко О.В.,
суддя Баранник Н.П.,
суддя Мірошниченко М.В.,
при секретарі Красота А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.07.2008р.
у справі № 3/583/07-АП – 23/652/07-АП – 3/53/08-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства
«Запорізький абразивний комбінат»,
вул. Димитрова, 44, м. Запоріжжя, 69084;
до відповідача Спеціалізованої Державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,
пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;
до відповідача Головного управління
Державного казначейства України у Запорізькій області,
пр. Леніна, 168, м. Запоріжжя, 69107;
за участю Прокурора Запорізької області,
вул. Матросова, 29-А, м. Запоріжжя, 69057;
про стягнення 4.848.066,00 грн. бюджетної заборгованості, -
встановив: Відкритим акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат», за участю Прокуратури Запорізької області, подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі та до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про визнання протиправними дій щодо ненадання висновку органу державного казначейства стосовно відшкодування бюджетної заборгованості і стягнення 4.848.066,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2007р.
Господарський суд Запорізької області (головуючий суддя Соловйов В.М.) своєю ухвалою від 19.03.2008р. у справі № 3/583/07-АП – 23/652/07-АП – 3/53/08-АП прийняв відмову Позивача від адміністративного позову. Провадження у справі закрив.
24.07.2008р. господарський суд Запорізької області своєю Додатковою ухвалою стягнув зі Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» - 1.700,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків, Відповідач 1, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Податкові органи не можуть бути відповідачами у справах про стягнення бюджетної заборгованості. Відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів.
За змістом ухвали суд констатує, що Позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його Відповідачем. Перерахування коштів відбулося органом Державного казначейства. Водночас, судовий збір стягнуто з СДПІ, що не відповідає приписам статті 95 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ж (після вирішення справи) окремим процесуальним документом – ухвалою суду. А не в ухвалі, якою суд закрив провадження с праві.
Крім того, з огляду на приписи статті 12 Господарського кодексу України господарським судам не підвідомчі а ні справи про визнання протиправними дій щодо ненадання будь-яких висновків, а ні справи про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області про стягнення 1.700,00 грн. судового збору та ухвалити нове рішення, у відповідності з правилами статей 94, 95 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009р. № 771 справу передано для розгляду колегії суддів у складі – головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Баранник Н.П., Мірошниченко М.В.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».
Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому порядку.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, пп. 7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. <…> Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно до Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку) або за рішенням суду.
Отже, судовий розгляд щодо відшкодування бюджетної заборгованості визначає і Відповідачів у справі – державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів, та відповідний орган Державного казначейства України, на рахунках якого обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Публічно-правовим спір є тоді, коли позовна вимога зв'язана з положеннями публічного права. Тут держава виступає не як рівноправна сторона, а як носій суверенної влади, який може наказувати або забороняти підприємству певну поведінку, надавати дозвіл на певну діяльність чи, навпаки. Отже, визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні.
Державна податкова адміністрація України, за визначенням Закону України « Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII, є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.
Відтак, цей спір є публічно-правовим, оскільки виник з публічно-правових відносин за участю суб’єкта владних повноважень, а саме: органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Справа відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.
Згідно з п. 6 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на приписи статті 1 Господарського процесуального кодексу України звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право підприємства, установи, організації, інші юридичні особи.
У відповідності зі статтею 21 цього Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Отже, до початку діяльності окружного адміністративного суду даний спір підлягав вирішенню господарським судом Запорізької області, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач відмовився від позову, що встановлено ухвалою суду першої інстанції від 19.03.2008р., яка не є предметом апеляційного оскарження, внаслідок задоволення його вимог – перерахування коштів, після подання адміністративного позову.
Відповідно до вимог статті 95 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
При цьому, відшкодування податку на додану вартість з бюджету органами Державного казначейства України як до, так і після подання адміністративного позову інакше, аніж за висновками податкових органів, не є можливим.
З огляду на встановлені у справі обставини вирішення господарським судом Запорізької області питання щодо судових витрат цілком відповідає приписам Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Судове рішення, за визначенням статті 158 цього Кодексу, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.07.2008р. у справі № 3/583/07-АП – 23/652/07-АП – 3/53/08-АП – без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 25.12.2009р.
Головуючий суддя О.В.Юхименко
Суддя Н.П.Баранник
Суддя М.В.Мірошниченко