У Х В А Л А
Іменем УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року Справа № 15 / 136
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Юхименко О.В.,
суддя Баранник М.В.,
суддя Мірошниченко М.В.,
при секретарі Красота А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Прокурора м. Кіровограда,
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2008р.
у справі № 15 / 136
за позовом Прокурора м. Кіровограда ,
вул. Медвєдєва, 11, м. Кіровоград, 25002;
в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою
здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах
Управління з контролю за використанням
та охороною земель в Кіровоградській області,
вул. Тімірязєва, 84, м. Кіровоград, 25006;
до відповідача Кіровоградської міської ради,
вул. Карла Маркса, 41, м. Кіровоград, 25006;
третя особа Приватне підприємство «Прем’єр-Постач 2007»,
вул. Глинки, 3, м. Кіровоград, 25013;
про скасування пункту рішення, -
встановили: Прокурором м. Кіровограда, в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах – Управління з контролю за використанням та охороною земель в Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Приватне підприємство «Прем’єр-Постач 2007», подано позов до Кіровоградської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 8.132 рішення Кіровоградської міської ради від 28.12.2007р. № 405 «Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин».
Господарський суд Кіровоградської області (суддя Мохонько К.М.) своєю постановою від 20.08.2008р. у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Постанова суду мотивована тим, що рішення органу місцевого самоврядування про надання юридичній особі згоди на розроблення проекту землеустрою не є порушенням встановленого чинним законодавством порядку передачі земельних ділянок.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Прокурор м. Кіровограда вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування таких вимог заявник апеляційної скарги посилається на помилковість висновків суду про те, що рішення органу місцевого самоврядування про надання згоди на розроблення проекту землеустрою не є складовою частиною встановленого законом порядку набуття та реалізації права на землю.
Необґрунтованим вважає висновок суду про відсутність підстав вважати обов’язковим додержання відповідачем порядку погодження питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, передбаченого ст. 151 Земельного кодексу України.
При прийнятті спірного рішення були порушені Конституція України та закони України, що призвело до порушення інтересів держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській області.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009р. № 1015 справу передано для розгляду колегії суддів у складі – головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Баранник Н.П., Мірошниченко М.В.
Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».
Сутність спору: 28.12.2007р. Кіровоградською міською радою було прийнято рішення № 405 «Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин», пунктом 8.132 якого погоджено місце розташування та надано згоду Приватному підприємству «Прем’єр-Постач 2007» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років площею 4,0 га зелених насаджень загального користування по вул. Московській (напроти кладовища) під розміщення торговельного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
Підставою для прийняття відповідачем рішення значиться звернення юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин, розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, експертні грошові оцінки для продажу земельних ділянок, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, матеріали вибору земельних ділянок, ст. ст. 3, 4, 12 Європейської хартії місцевого самоврядування, ст. ст. 1, 3, 7, 8, 9, 13, 22, 48, 64, 140, 142, 144, 146 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 12, 19, 20, 40, 41, 58, 59, 93, 99, 107, 118, 119, 121, 123, 124, 126, 128, 140, 141, 149, 151, 186, 202, 204 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Заступником начальника Компаніївського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в м. Кіровограді відповідно до доручення прокуратури м. Кіровограда в порядку нагляду проведено перевірку відповідності вимогам земельного законодавства п. 8.132 рішення Кіровоградської міської ради від 28.12.2007р. № 405, наслідком якої став висновок про порушення Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів.
Крім того, оскаржуваний пункт рішення прийнятий всупереч вимогам Регламенту Кіровоградської міської ради.
Визнання незаконним та скасування пункту 8.132 рішення Кіровоградської міської ради від 28.12.2007р. № 405 стало предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Позовні вимоги ґрунтуються на доводах про порушення відповідачем при прийнятті спірного пункту рішення встановленого законом порядку передачі земельних ділянок юридичним особам, а також порушення встановленого законом порядку погодження місця розташування земельних ділянок юридичним особам та надання згоди на розроблення проектів їх відведення.
Також в підставі позову вказується на порушення при прийнятті спірного пункту рішення встановленої процедури його прийняття, а саме - порушення положень Регламенту Кіровоградської міської ради.
З обставин справи вбачається, що спірний пункт рішення від 28.12.2007р. № 405 був прийнятий з приводу погодження органом місцевого самоврядування місця розташування та надано згоду Приватному підприємству «Прем’єр-Постач 2007» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років площею 4,0 га зелених насаджень загального користування по вул. Московській (напроти кладовища) під розміщення торговельного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За змістом ст. 15 цього Закону, невід'ємною частиною договору оренди землі є проект відведення земельної ділянки.
Згідно зі ст. 124 ЗК України, в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Частинами 3, 4, 5 ст. 123 ЗК України, в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, встановлено, що юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Частиною 15 ст. 151 ЗК України було встановлено, що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
При цьому, сама стаття 151 ЗК України, яка на думку прокурора була порушена відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, регулює порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.
Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. № 427, на порушення якого у спірних правовідносинах також вказує прокурор, був прийнятий на виконання положень ч. 2 ст. 151 ЗК України, що випливає із преамбули цього Порядку.
Тобто, цей Порядок також врегульовує питання, пов’язані із вилученням (викупом) земельних ділянок.
З посиланням на приписи ст. ст. 116, 124 ЗК України, ст. 792 ЦК України, місцевим господарським судом зроблений обґрунтований висновок про те, що оренда земельної ділянки полягає у наданні, передачі в користування такої ділянки, а не у вилученні (викупі) чи відчуженні. За змістом наведених норм, вилучення (викуп) земельної ділянки проводиться лише у випадку, коли відповідна земельна ділянка перебуває у власності або користуванні іншої особи.
Спірним пунктом 8.132 рішення № 405 від 28.12.2007р. Підприємству надавалась згода на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка не перебувала у власності чи користуванні інших осіб. Тобто, у спірних правовідносинах не має місця вилучення чи викуп земельної ділянки.
Таким чином, посилання прокурора в підставі позову на порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення положень ст. 151 ЗК України та Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів є неаргументованим.
Як наслідок, помилковим є твердження прокурора щодо необхідності вчинення відповідачем до прийняття спірного рішення дій, передбачених ч. 7 ст. 151 ЗК України.
У відповідності зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що підставами для визнання акта недійсним (його скасування) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Прокурором, всупереч вимогам ст. 71 КАС України, не були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме: невідповідності спірного рішення відповідача вимогам чинного законодавства України.
В той же час, відповідачем доведено відсутність порушень, на які посилається прокурор в підставі позову.
Іншою підставою позовних вимог визначено те, що оскаржуваний пункт рішення міськради прийнятий в порушення встановленої чинним законодавством України процедури.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним (його скасування) лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.
Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним (скасування), якщо інше не передбачено законодавством.
З матеріалів справи не вбачається того, що зазначені прокурором обставини прийняття спірного рішення призвели до прийняття неправильного акта.
Як обґрунтовано вказано судом першої інстанції, прийняття рішення органом місцевого самоврядування про надання юридичній особі згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не свідчить про недотримання відповідачем порядку набуття та реалізації права на землю.
Аналіз обставин справи свідчить про те, що рішення № 405 від 28.12.2007р. прийнято в межах повноважень Кіровоградської міської ради, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Прокурора м. Кіровограда залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2008р. у справі № 15 / 136 – без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 18.01.2010р.
Головуючий суддя О.В.Юхименко
Суддя Н.П.Баранник
Суддя М.В.Мірошниченко