У Х В А Л А
Іменем УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року Справа № 2-а-5011/08
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Юхименко О.В.,
суддя Баранник Н.П.
суддя Мірошниченко М.В.,
при секретарі Красота А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
«Дніпродзержинський коксохімічний завод»,
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
у справі № 2-а-5011/08
за позовом Відкритого акціонерного товариства
«Дніпродзержинський коксохімічний завод»,
вул. Колеусівська, 1, м. Дніпродзержинськ, 51901;
до відповідача Державного управління охорони навколишнього
природного середовища в Дніпропетровській області,
вул. Лабораторна, 69, м. Дніпропетровськ, 49010;
за участю Прокуратури Дніпропетровської області,
пр. К. Маркса, 38, м. Дніпропетровськ, 49001;
про визнання нечинним дозволу, -
встановили: Відкритим акціонерним товариством «Дніпродзержинський коксохімічний завод» подано позов до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про
визнання нечинним (частково) Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» № 1210436300-96 від 09.01.2008p., в частині встановлених у додатку до нього термінів досягнення затвердженого граничнодопустимого викиду по діоксиду сірки стаціонарними джерелами № 101 - гараж розморожування вугілля, № 216 - димова труба коксової батареї № 1-БІС, № 217- димова труба коксової батареї № 5, № 315 – сушка сульфату амонію, № 414 - димова труба трубчатої печі № 1, № 415 - димова труба трубчатої печі № 2, № 504 - парокотельня, № 601 - вагранка та № 803 - димова труба установки спалювання сірководню;
зобов'язання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області встановити у Дозволі (Додатку до нього) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» № 1210436300-96 від 09.01.2008р. терміну досягнення затвердженого граничнодопустимого викиду по діоксиду сірки стаціонарними джерелами № 101 - гараж розморожування вугілля (таблиця 3.1.1), № 216 - димова труба коксової батареї № 1 -БІС (таблиця 3.1.7), № 217 - димова труба коксової батареї № 5 (таблиця 3.1.8), № 315- сушка сульфату амонію (таблиця 3.1.10), № 414 - димова труба трубчатої печі № 1 (таблиця 3.1.11), № 415 - димова труба трубчатої печі № 2 (таблиця 3.1.12), № 504 - парокотельня (таблиця 3.1.15), № 601 - вагранка (таблиця 3.1.16) та № 803 димова труба установки спалювання сірководню (таблиця 3.2.4), починаючи з 01 січня 2010 року;
зобов'язання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області подовжити термін дії Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» № 122003 від 25.12.1998р., в частині встановлених у Таблиці 1 до нього граничнодопустимих викидів по діоксиду сірки стаціонарними джерелами Позивача № 101 - гараж розморожування вугілля, № 216 - димова труба коксової батареї № 1-БІС, № 217- димова труба коксової батареї № 5, № 315 - сушка сульфату амонію, № 414 - димова труба трубчатої печі № 1, № 415 - димова труба трубчатої печі № 2, № 504 - парокотельня, № 601 - вагранка до 01 січня 2010 року.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Олійник В.М.) своєю постановою від 25.11.2008р. у справі № 2-а-5011/08 відмовив в задоволенні позову.
Постанова суду мотивована тим, що нормативи на викиди забруднюючих речовин встановлені спеціально уповноваженим на те державним органом, та з урахуванням забезпечення виконання запланованих повітроохоронних заходів по досягненню нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Крім того, Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» № 122003 від 25.12.1998р. подовження терміну дії якого також стало предметом позову, видавався на підставі Порядку розгляду документів та умови видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 29 грудня 1995 року N 154, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 108 від 09.03.2006.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство «Дніпродзержинський коксохімічний завод», Позивач, вказує на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Природоохоронні заходи, якими передбачалось будівництво Позивачем цеху очистки коксового газу від сірководню, не сумісні з часом його прийняття, та заздалегідь позбавили можливості виконати цей захід у встановлені терміни. Незважаючи на те, що на момент видачі Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» № 1210436300-96 від 09.01.2008p. цех очистки коксового газу від сірководню знаходився в стадії будівництва і не міг функціонувати, висновок суду про правомірність врахування Відповідачем потужностей не збудованого цеху є помилковим.
Крім того, до отримання дозволу на викиди за новою формою, може діяти дозвіл, який видавався в раніше встановленому порядку.
Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, Відповідач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».
Сутність спору: 25.12.1998р. Державним Управлінням екологічної безпеки в Дніпропетровській області було видано ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» Дозвіл № 122003 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Дозволений об’єм викидів наведений в таблиці до Дозволу.
У відповідності до Розпорядження Президента України «Про еколого-економічний експеримент у містах Кривий Ріг, Дніпродзержинськ та Маріуполь» від 11 червня 1997 року N 235/97-рп, та Положення про порядок проведення еколого-економічного експерименту в містах Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Маріуполь і Запоріжжя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 1999р. N 715, рішенням десятої сесії двадцять третього скликання Дніпропетровської обласної ради від 20.10.2000р. № 306-13/ХХІІІ «Про затвердження природоохоронних заходів програми виходу з екологічної кризи міста Дніпродзержинська на 2000-2005 роки» було заплановано на 2003 рік закінчення будівництва на ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» установки для очищення коксового газу від сірководню до 0,5 г/м? та досягнення норм граничнодопустимих викидів з проектним ефектом зниження викидів сірчистого ангідриду 4750 тонн/рік.
04 грудня 2007 року на ХІІІ сесії п’ятого скликання Дніпропетровської обласної ради прийняте рішення № 295-13/У про затвердження «Програми поліпшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007-2015 роки», в якому зазначено зменшення викидів сірчаного ангідриду в атмосферне повітря на 2700 тонн/рік шляхом будівництва ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» цеху очистки коксового газу від сірководню моноетаноламіновим способом, до вмісту останнього 0,5 г/м3, потужністю 50000 м3/рік. При цьому вказано, що підприємство повинно збудувати цех очистки за власні кошти, а термін закінчення будівництва, як і в попередньому рішенні Дніпропетровської обласної ради, встановлений 2003 рік.
До 01 січня 2007 року підприємство працювало з дозволом на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря за №122003 від 25.12.1998 року, дію якого було подовжено до кінця 2006 року приписом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області від 24.12.2004 року №4-4094-8-2.
Із урахуванням вказаних рішень Дніпропетровської обласної ради, Наказу Мінприроди України від 27.06.2006р. № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.08.2006р. за № 912/12786, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 09.01.2008 року № 1210436300-96, терміном на 5 років до 09.01.2013 року, який узгоджений Дніпропетровською обласною СЕС (висновок від 31.05.2007 року №2/1-19-11-3-1093), Управлінням екології виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради листом від 14.11.2007 року за № 670/2.
Визнання нечинним (частково) Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинський КХЗ» № 1210436300-96 від 09.01.2008p., в частині встановлених у додатку до нього термінів досягнення затвердженого граничнодопустимого викиду по діоксиду сірки стаціонарними джерелами № 101 - гараж розморожування вугілля, № 216 - димова труба коксової батареї № 1-БІС, № 217- димова труба коксової батареї № 5, № 315 – сушка сульфату амонію, № 414 - димова труба трубчатої печі № 1, № 415 - димова труба трубчатої печі № 2, № 504 - парокотельня, № 601 - вагранка та № 803 - димова труба установки спалювання сірководню;
зобов'язання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області встановити у Дозволі (Додатку до нього) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» № 1210436300-96 від 09.01.2008р. терміну досягнення затвердженого граничнодопустимого викиду по діоксиду сірки стаціонарними джерелами № 101 - гараж розморожування вугілля (таблиця 3.1.1), № 216 - димова труба коксової батареї № 1 -БІС (таблиця 3.1.7), № 217 - димова труба коксової батареї № 5 (таблиця 3.1.8), № 315- сушка сульфату амонію (таблиця 3.1.10), № 414 - димова труба трубчатої печі № 1 (таблиця 3.1.11), № 415 - димова труба трубчатої печі № 2 (таблиця 3.1.12), № 504 - парокотельня (таблиця 3.1.15), № 601 - вагранка (таблиця 3.1.16) та № 803 димова труба установки спалювання сірководню (таблиця 3.2.4), починаючи з 01 січня 2010 року;
та зобов'язання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області подовжити термін дії Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» № 122003 від 25.12.1998р., в частині встановлених у Таблиці 1 до нього граничнодопустимих викидів по діоксиду сірки стаціонарними джерелами Позивача № 101 - гараж розморожування вугілля, № 216 - димова труба коксової батареї № 1-БІС, № 217- димова труба коксової батареї № 5, № 315 - сушка сульфату амонію, № 414 - димова труба трубчатої печі № 1, № 415 - димова труба трубчатої печі № 2, № 504 - парокотельня, № 601 - вагранка до 01 січня 2010 року:
стали предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
За загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
З огляду на приписи частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); <…>
Дніпропетровський окружний адміністративний суд, про що зазначено вище, дійшов висновку, що нормативи на викиди забруднюючих речовин встановлені спеціально уповноваженим на те державним органом, та з урахуванням забезпечення виконання запланованих повітроохоронних заходів по досягненню нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
У відповідності з Законом України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII програми оздоровлення атмосферного повітря, заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря, затверджують органи місцевого самоврядування за поданням територіальних органів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
А перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел тягне за собою відповідальність, встановлену Законом.
Рішенням десятої сесії двадцять третього скликання Дніпропетровської обласної ради від 20.10.2000р. № 306-13/ХХІІІ «Про затвердження природоохоронних заходів програми виходу з екологічної кризи міста Дніпродзержинська на 2000-2005 роки» було заплановано на 2003 рік закінчення будівництва на ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» установки для очищення коксового газу від сірководню до 0,5 г/м? та досягнення норм граничнодопустимих викидів з проектним ефектом зниження викидів сірчистого ангідриду 4750 тонн/рік.
04 грудня 2007 року на ХІІІ сесії п’ятого скликання Дніпропетровської обласної ради прийняте рішення № 295-13/У про затвердження «Програми поліпшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007-2015 роки», в якому зазначено зменшення викидів сірчаного ангідриду в атмосферне повітря на 2700 тонн/рік шляхом будівництва ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» цеху очистки коксового газу від сірководню моноетаноламіновим способом.
Отже, доходить висновку колегія суддів, Держуправлінням були виконані всі вимоги природоохоронного законодавства та Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області. Розрахункові максимальні концентрації, після виконання Позивачем повітроохоронних заходів, не будуть перевищувати гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Доводи заявника апеляційної скарги стосуються не компетенції державного органу чи порушення тим вимог чинного законодавства, яким врегульовано встановлення нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин. А встановлення таких нормативів з урахуванням цеху очистки коксового цеху, який дотепер знаходиться в стадії будівництва і його введення в експлуатацію планується тільки з початку 2010р.
Водночас, невиконання ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» раніше взятих зобов’язань по будівництву та вводу в експлуатацію споруд очистки, не може бути підставою для скасування Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинський КХЗ», та зобов'язання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області встановити у Дозволі терміни досягнення затвердженого граничнодопустимого викиду, починаючи з 01 січня 2010 року.
З цих же підстав, неаргументовані і доводи про зобов'язання Держуправління подовжити термін дії Дозволу № 122003 від 25.12.1998р.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинський коксохімічний завод» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2008р. у справі № 2-а-5011/08 – без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 14.01.2010р.
Головуючий суддя О.В.Юхименко
Суддя Н.П.Баранник
Суддя М.В.Мірошниченко