Справа № 22-8002 Головуючий у 1 інстанції Родіна Н.В.
Категорія 24 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.А.
суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г.
при секретарі Степаненко В.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
встановив:
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять скасувати рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 жовтня 2008 року, яким позов задоволений: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради в рахунок заборгованості за відпущену теплову енергію 2331 грн. 45 коп., а також судові витрати на користь держави по сплаті судового збору у розмірі 51 грн., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., - та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідачі посилаються на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду матеріалам справи, невірне дослідження і оцінку наданих доказів, а також безпідставне ігнорування пояснень третьої сторони по справі і, зокрема на те, що суд дійшов неправильного висновку про неякісне надання послуг, в той час, коли послугами з теплопостачання вони зовсім не користувалися, оскільки позивач їх зовсім не надавав; судом безпідставно не прийнятий до уваги акт від 1 березня 2005 року, яким виявлена причина відсутності тепло забезпечення будинку; судом невірно застосовані норми ст. . 162 ЖК України; суд безпідставно проігнорував вимоги п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, яка передбачає надання послуг з теплопостачання відповідно до договору і не врахував факту відсутності такого договору ; судом не вирішено питання з яких підстав саме КП «Вуглик» вимагає оплату за тепло.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Інші сторони у судове засідання не з»явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1 яка належить їм на праві власності.В
порушення вимог ст. . ст. 64, 67, 68 ЖК України, а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою KM України від 21 липня 2005 року № 630, відповідачі в період з 1 липня 2005 року по 1 липня 2008 року не здійснювали оплату послуг з теплопостачання і відповідно до довідки про розрахунок сум заборгованості за відпущену теплову енергію ця заборгованість складає 2331 грн. 45 коп.
Судом також встановлено, що відповідачі та інші мешканці АДРЕСА_1 дійсно неодноразово зверталися до позивача, а також до виконкому Горлівської міської ради з приводу незадовільного опалення житлових квартир. За вказаними зверненнями проводилися перевірки. За результатами перевірок на підставі актів обстеження внутрішньої системи опалення , виходячи з «Вимог відносно кількісних та якісних показників послуг і зменшення оплати у випадку їх відхилення», які є додатком до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, позивачем робився відповідний перерахунок оплати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги КП по теплопостачанню «Вуглик» суд виходив з того, що послуга з теплопостачання позивачем фактично надавалася, про відмову від неї відповідачі не заявляли, тому мають нести обов'язок по оплаті наданих позивачем послуг з теплопостачання. При цьому судом враховано, що позивачем здійснювався перерахунок з оплати у зв'язку з недопостачанням тепла, а сам по собі факт неякісного надання послуг не звільняє відповідачів від оплати послуг з теплопостачання.
Такі висновки суду є правильними.
Правовідносини щодо прав та обов'язків між виконавцем з надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов'язків регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством. Несплата вартості житлово-комунальних послуг зазначеною нормою Закону передбачена тільки за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім»ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою KM України від 21 липня 2005 року №630 послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно п. 23 Правил у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати за фактично надані послуги згідно з додатком до цих Правил.
Споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 і споживачами комунальних послуг.
Як встановлено судом першої інстанції договір між позивачем і відповідачами про надання послуг з теплопостачання не укладався. Проте з доданих до матеріалів справи документів вбачається, що послуги з теплопостачання позивачем надавалися, а відповідачі не відмовлялися від таких послуг. Відповідачами не надано переконливих доказів ненадання послуг з теплопостачання з боку позивача, що було б підставою для звільнення від плати за послуги. Крім того, у червні 2007 року ОСОБА_2 зверталася до КП «Ізотовський» із заявою про встановлення в одній кімнаті радіатора опалення, на що 27 липня 2007 року отримала відповідь.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що послуги позивачем надавалися неякісні і не в повному обсязі, про що свідчить листування між відповідачами і іншими мешканцями будинку. У зв»язку з цим позивачем здійснювався перерахунок розміру плати за фактично надані послуги згідно з вимогами щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення, на підставі складених актів, про що свідчить довідка про суму заборгованості за спожиту теплову енергію (а.с. 3), з якої вбачається що за період з липня 2005 року по липень 2008 року відповідачам нараховано для сплати 3089 грн. 04 коп., знято по актам 757 грн. 59 коп.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обов'язок відповідачів оплачувати послуги з теплопостачання без наявності договору, обґрунтувавши такий висновок положеннями ст. 11 ЦК України, яка передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Обов»язок споживачів оплачувати надані послуги передбачений як ЖК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання і про обов'язок відповідачів сплатити заборгованість.
Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону. Доводи апеляційної скарги про те, що у КП по теплопостачанню «Вуглик» немає законних підстав для вимог про оплату послуг є безпідставними, оскільки відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виробник послуг може бути їх виконавцем, а з матеріалів справи вбачається, що саме КП по теплопостачанню «Вуглик» здійснювало нарахування і контроль за оплатою послуг з теплопостачання, саме працівниками КП по теплопостачанню «Вуглик» складалися акти і вирішувалося питання про зменшення розміру оплати за послуги теплопостачання.
Доводи апеляційної скарги відповідачів не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.