апеляційний суд житомирської області

УХВАЛА

Іменем України

1   квітня  2009  року  колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах

апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого - судді     Жизневської А.В.

суддів:     Малахової Н.М. ,  Матюшенка І.В.

при секретарі судового

засідання     Жовновській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від

16 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до

ОСОБА_2,   ОСОБА_3,   ОСОБА_5,  ОСОБА_6 про відшкодування майнової та

моральної шкоди,  -

встановила:

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 16.01.2009 року у забезпечення позову заборонено Сінгурівській сільській раді Житомирського району виділяти будь-кому земельну ділянку,  на якій розташовано АДРЕСА_1 до вирішення спору.

В апеляційній скарзі апелянти просять скасувати вказану ухвалу. Посилаються на те,  що судом не з'ясовано дійсні обставини справи. На їх думку,  поза увагою суду залишилося те,  що предметом спору є грошові суми,  а не належний їм жилий будинок із земельною ділянкою,  на якій він знаходиться.

Перевіривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається,  що позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди,  завданої внаслідок відмови ОСОБА_3 продати церковній громаді жилий будинок. Просив стягнути з них на його користь 6 тис. грн. майнової шкоди та 15 тис. грн. моральної шкоди.

Підставою для забезпечення позову стала заява позивача (а.сп.6),  у якій він просить заборонити Сінгурівській сільській раді виділяти земельну ділянку

Справа №22ц/865     Головуючий у суді 1-ї інстанції Чернявський М. В.

Категорія 5 7     Суддя-доповідач Жизневсъка А.В.

ОСОБА_3    для    обслуговування    жилого    будинку    в    АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

Виходячи із змісту  ст. 151 ЦПК України для охорони матеріально-правових інтересів позивача проти недобросовісних дій відповідача,  суду надано право вжиття заходів забезпечення позову. Вид забезпечення позову обирається судом у відповідності до  ст. 152 ЦПК України,  враховуючи його співмірність із заявленими позивачем вимогами.

За змістом роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - суд має з урахуванням доказів,  наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,  пересвідчитися,  зокрема,  в тому,  що саме між сторонами виник спір,  з'ясувати обсяг позовних вимог,  відповідність виду забезпечення позовним вимогам.  При цьому,  суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача,  а й інших осіб,  права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання забезпечення позову,  суд залишив поза увагою вищевказане,  не перевірив між ким виник спір та не з'ясував предмет спору. У матеріалах справи відсутні будь-які данні про те,  що спір виник з приводу земельної ділянки.

Таким чином,  суд постановив ухвалу без з'ясування обставин справи,  з порушенням вимог процесуального закону,  що призвело до безпідставного забезпечення позову у спосіб,  що не стосується предмету спору. Тому вона підлягає скасуванню,  а справа - поверненню для подальшого розгляду.

Керуючись  ст.  ст. 303,  304,  307,  312-315 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 16 січня 2009 року скасувати. Справу повернути для подальшого розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.