Справа №2867/08 Головуючий в 1 інстанції:
Категорія -1 Кулешова Л.В.
Доповідач - Лісіцина А.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2008р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Лісіциної А.І.
суддів: Карайван Т.Д., Маляренко І.Б..
при секретарі - Міняйленко О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Лутугінського районного суду від 3 червня 2008р.
у справі за позовом ОСОБА_2 до Луганської філії ТОВ " ЛЄО" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди , -
встановила:
Зазначеним вище рішенням суду у позові ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач вважає рішення суду незаконним, ухваленим з порушення судом норм матеріального права , просить його скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що 25 липня 2007 року позивач скоїв прогул, тобто був відсутній на роботі протягом дня без поважних причин, тому відповідач обгрунтованно наказом від 13 серпня 2007 року звільнив його за ст.. 40 п.4 КЗпП України. Але з таким висновком суду погодитися неможливо.
Згідно до п.4 ст.40 КЗпП України трудовій договір може бути розірваний власником у випадках прогулу без поважних причин.
Як встановлено судом першої інстанції , 25 липня 2007 року позивач попередив диспетчера , що їде до профспілкового комітету, який знаходиться у Луганську, для вирішення питання щодо ненадання йому відповіді на його звернення стосовно порушення правил безпеки на виробництві. У цей день позивач був на прийомі у Голови профспілкового комітету та у прокуратурі Луганської області. Ці факти відповідачем не спростовуються.
Як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово звертався до керівництва Луганської філії, а також профспілки з заявами про порушення правил безпеки на виробництві, але відповіді на свої звернення не отримав.
З матеріалів справи (а.с.31) вбачається, що звернення позивача перевірялися комісією , про що складено акт, але з цим актом станом на 25 липня 2007 року позивач не був ознайомлений, що підтвердив у судовому засіданні представник відповідача.
За таких обставин , колегія суддів вважає, що позивач був відсутній на робочому місті 25 липня 2007 року з поважних причин, оскільки протягом місяця не отримав відповіді на своє звернення був вимушений особисто звернутися до Голови профспілкового комітету, тому підстав для його звільнення за п.4 ст. 40 КЗпП України у відповідача не було.
Оскільки висновок рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги позивача слід задовольнити.
Згідно довідок про заробітну плату ( а.с. 66-67) середній заробіток позивача складає 44 грн (906.30+764.35=1670.65: 38 днів=44 гри.) За час вимушеного прогулу з 13 серпня 2007 року по 12 серпня 2008 року на користь позивача слід стягнути 10200 грн 52 коп.
Оскільки звільнення позивача йому було завдано моральну шкоду, на підставі ст.. 237-1 КЗпП України на його користь слід стягнути 500 грн у відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.. 235, 237-1 КЗпП України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Лутугінського районного суду від 3 червня 2008р. скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_2 на роботі електромонтером по експлуатації розподільчих мереж Лутугінського РЄМ Луганської філії ТОВ " Луганське енергетичне об'єднання". Стягнути з ТОВ " Луганське енергетичне об'єднання" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2007 року по 12 серпня 2008 року 10200 грн52 коп та моральну шкоду 500 грн.
Стягнути з ТОВ " Луганське енергетичне об'єднання" на користь держави держмито у сумі 119 грн.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.