Апеляційний суд Житомирської області

10008,  м. Житомир-8,  вул.  1 -го Травня,  24,  тел. 47-26-44

Ухвала

 Іменем   України

31 березня 2009 року     м.  Житомир

Колегія   суддів   судової   палати   у   кримінальних   справах   апеляційного   суду

Житомирської області в складі:

головуючої - судді Мельничук Н.М.  суддів: Ткача C.O.,  Широкопояса Ю.В. з участю прокурора Воронухи Д.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцією

засудженого ОСОБА_1 на вирок Червоноармійського районного суду    від 06

лютого 2009 року щодо

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянина України,  українця,  уродженця смт. Брильовка Цюрупинського району Херсонської області,  жителя АДРЕСА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  вдівця,  не працюючого,  раніше судимого:

1). 16.11.1995 року Червоноармійським районним судом Житомирської області за  ст.  140 ч.3 КК України (1963 р.) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 22.07.1997 року на підставі  ст.  5 Закону України "Про амністію" від 26.06.1997 року; 2). 01.07.1999 року Червоноармійським районним судом Житомирської області за  ст.  81 ч. 2 КК України (1963 р.) на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією майна та відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6 місяців,  із стягненням штрафу 680 грн.;

3). 14.01.2000 року Червоноармійським районним судом Житомирської області за  ст.   ст.  81 ч.3,  43 КК України (1963 р.) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна;

4). 08.09.2004 року Червоноармійським районним судом Житомирської області за  ст.   ст.  185 ч.3,  69 КК України на 2 роки позбавлення волі. Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31.05.2006 року звільнений умовно - достроково на 4 місяці 3 дні,

засудженого за  ст.   162 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі.

Суд визнав ОСОБА_1 винним і засудив за те,  що він 14 лютого 2008 року

близько   22   години   разом   з   особами,    відносно   яких   справу   закрито:   у

зв'язку з амністією та не досягненням віку,  з якого наступає кримінальна

Справа № 11 -250     Головуючий у 1 інстанції: Кулик П.О.

Категорія: 162 ч.1 КК     Доповідач у 2 інстанції: Ткач C.O.

відповідальність,  порушуючи Конституційне право громадян на недоторканість житла,  з метою таємного викрадення чужого майна,  проникли в будинок та інші приміщення домогосподарства ОСОБА_3 в АДРЕСА_2

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію його дій,  просять вирок суду змінити,  замінити призначене покарання у виді обмеження волі на штраф. Мотивує тим,  що злочином тяжких наслідків не заподіяно. Стверджує,  що він працює і матеріально утримує дочку ОСОБА_4,  1999 року народження.

Заслухавши доповідача,  міркування прокурора про законність вироку суду,  перевіривши матеріали кримінальної справи,  обговоривши доводи учасників судового розгляду,  колегія суддів апеляцію засудженого залишає без задоволення з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у незаконному проникненні до житла ОСОБА_3 є правильним,  відповідає фактичним обставинам справи,  стверджується зібраними досудовим слідством доказами,  дослідженими і належним чином оціненими судом,  не оспорюється в апеляції.

Що стосується доводів засудженого про те,  що суд при призначення покарання недостатньо врахував його особу,  то вони є безпідставними.

Суд визначив покарання з дотриманням вимог  ст.  65 КК України. Враховано щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину,  задовільні характеристики з місця проживання,  наявність попередніх судимостей,  що засуджений працездатний,  однак суспільно корисною працею не займається,  що вчинено злочин невеликої тяжкості. В матеріалах кримінальної справи відсутня інформація про те,  що ОСОБА_1 мав місце роботи і працював.

За наведених обставин,  з мотивів зазначених апелянтом,  колегія суддів не встановила підстав для задоволення апеляції та зміни вироку суду. Призначене покарання визнає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Червоноармійського районного суду від 06 лютого 2009 року щодо нього - без зміни.