Апеляційний суд Житомирської області
УХВАЛА
Іменем України
31 березня 2009 року м. Житомир
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Житомирської області в складі :
головуючої - судді Мельничук Н.М. суддів: Ткача C.O., Широкопояса Ю.В. з участю прокурора Воронухи Д.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу
за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Червоноармійського
районного суду від 06 лютого 2009 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця села Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: -14.12.1995 року за ст. 81 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; -13.03.1997 року за ст. ст. 140 ч.3 , 44 КК України на 1 рік З місяці позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою суду від 07.12.1998 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 6 місяців 24 дні; -31.05.2000 року за ст. ст. 81 ч.3, 17, 81 ч.3 , 89 ч. 1 , 42 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі;
-01.11. 2005 року за ст. 185 ч. 2 К України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
засудженого до позбавлення волі: за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки 6
місяців; за ст. 304 КК України на 3 роки.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого
покарання більш суворим, остаточно визначене покарання 4 роки 6 місяців
позбавлення волі.
Суд визнав ОСОБА_1 винним і засудив за те, що він 29 серпня 2008
року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та достовірно знаючи, що
ОСОБА_2 являється неповнолітнім, умисно схилив останнього до
вчинення крадіжки чужого майна, чим втягнув його у злочинну діяльність.
Справа № 11 - 241 Головуючий у 1 інстанції - Гуц О.В.
Категорія: 186 ч.3 КК Доповідач у 2 інстанції - Ткач C.O.
Близько 16 год. з метою викрадення чужого майна, шляхом зняття віконного скла проник в будинок, розташований в селі Рудокопи Червоноармійського району, який належить ОСОБА_4 та не дивлячись на те, що його злочинні дії були викриті сторонніми особами, які намагалися зашкодити вчиненню ним даного злочину та усвідомлюючи, що його дії помічено іншими особами продовжуючи свою злочинну діяльність відкрито викрав чуже майно: бушлат вартістю 135 грн., шкіряні черевики - 75 грн., викрутки - 45 грн., бейсболку - 3 грн., пакет целофановий за 0.75 грн.. Всього майна на загальну суму 258 грн. 75 коп..
В апеляції ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч.3 ст. 186 КК України на ч.3 ст. 185 КК України, призначить покарання і звільнити від його відбування, застосувавши ст. 75 КК України. На думку засудженого суд неправильно кваліфікував його дії. Стверджує, що він вчинив таємне викрадення чужого майна, його під час вчинення злочину ніхто не бачив. Слідчий розслідуючи справу обманув його, переконавши у вчиненні відкритого викраденні майна.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність вироку суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів апеляцію залишає без задоволення з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у відкритому
викраденні чужого майна, повторно, з проникненням у житло, є
обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи, стверджується сукупністю зібраних досудовим слідством, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом доказів.
Згідно ч.3 ст. 186 КК України, відповідальність настає за відкрите викрадення чужого майна поєднане з проникненням у житло. Суб'єктивна сторона передбачає прямий умисел, посягання на чужу власність, спричинення певної матеріальної шкоди потерпілому у присутності власника чи інших сторонніх осіб, які усвідомлювали вчинення злочину.
Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив всі ознаки злочину в діях ОСОБА_1.
На обґрунтування свого висновку суд послався на показання засудженого ОСОБА_1., який в суді визнав факт проникнення у нежилий будинок в селі Рудокопи разом з пленінником - ОСОБА_2, віком 13 років. Він ствердив, що викрав: бушлата, черевики, набор викруток, бейсболку. Пояснив суду, що під час викрадення чув жіночі крики «злодії», з вимогою покинути будинок. Виждав деякий час і з викраденими речами вибрався на вулицю, однак знову почув крики жінки і побачив, що вона переслідує його разом з двома чоловіками. Кинувши викрадене, втік.
Суд правильно послався на показання неповнолітнього свідка ОСОБА_2 який показав суду, що 29 серпня 2008 року ОСОБА_1 запропонував йому вчинити крадіжку з сусіднього будинку. У той час як вони проникли у приміщення, з вулиці почулись жіночі крики «злодії виходьте» і він втік через вікно, залишивши дядька в приміщенні. Того ж дня односельчанин приходив до їх будинку з бушлатом і розповідав його матері про те, що дану річ відібрав у ОСОБА_1 під час втечі того з місця крадіжки.
Покази ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтвердила свідок ОСОБА_5, до будинку якої з викраденим бушлатом приходив ОСОБА_7 і розповів про вчинений злочин.
Суд також правильно послався на показання свідка ОСОБА_6, яка показала суду, що наглядала за будинком ОСОБА_4. 29 серпня 2008 року знаходилась на подвір'ї свого господарства і побачила, як у будинок ОСОБА_4 проникає ОСОБА_1 з племінником ОСОБА_2, Стала називати їх злодіями і вимагала покинути будинок. Почувши її крики велосипедами під'їхали син ОСОБА_7 з односельчанином ОСОБА_8. В цей час ОСОБА_1 ховався на вулиці за кущами з викраденими речами. Хлопці кинулись його наздоганяти і злодій викинувши речі втік.
Показання ОСОБА_6 повністю підтвердив свідок ОСОБА_8.
Вартість викрадених речей встановлена висновком товарознавчої експертизи № 2 від 01 вересня 2008 року (а. с. 18-19).
За наведених обставин, доводи ОСОБА_1 про те, що він вчинив таємне, а не відкрите викрадення чужого майна, безпідставні.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини події та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 186 ч.3 КК України. Покарання винному суд призначив з дотриманням вимог ст. 65 КК України, у межах передбачених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
При розгляді апеляції перевіркою матеріалів - кримінальної справи не встановлено суттєвих порушень вимог процесуального законодавства, які можуть бути підставою для зміни вироку суду та призначення ОСОБА_1 покарання не пов'язаного з позбавленням волі.
Тому, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Червоноармійського районного суду від 06 лютого 2009 року щодо нього - без зміни.