Справа №10-28/2009 Головуючий в 1 інстанції: Зайцевої CO.
Категорія: ч.2 ст. 186 КК України Доповідач: Залізняк P.M.
УХВАЛА
іменем України
12.01.2009р. колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Ржемовського Л.П.
суддів Залізняк P.M., Васильєва О.П.
за участю: прокурора Ткачук Д..В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому в місті Донецьку апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_1, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 27.12.2008р. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні старшого слідчого СВ Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області лейтенанта міліції Самсонова Д.О. знаходиться кримінальна справа, яку було порушено стосовно ОСОБА_2 24.12.2008р. за фактом вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
24.12.2008р. СВ Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області порушена кримінальна справа № 09-28250 стосовно ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
24.12.2008р. СВ Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області порушена кримінальна справа № 09-28251 стосовно ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
24.12.2008р. СВ Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області порушена кримінальна справа № 09-28252 стосовно ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
24.12.2008р.кримінальні справи № 09-28250, 09-28251, 09-28252 були об'єднані в одне провадження та присвоєно загальний номер 09-28250.
24.12.2008р. ОСОБА_2 було затримано у порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні вказаних злочинів.
26.12.2008р. ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення за вчинення злочинів передбачених ст. 186 ч.2 КК України, а саме в тому що він 09.12.2008р. приблизно о 18 год., знаходячись біля АДРЕСА_2 м. Донецька, умисно, із корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужого майна, підбіг до ОСОБА_4, у якої викрав майно, яке їй належить, на загальну суму 6071 грн., після чого з місця події зник, причинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 16.12.2008р. приблизно о 18 год.30 хв., ОСОБА_2, умисно, повторно, із корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужого майна, знаходячись біля АДРЕСА_3 підбіг до ОСОБА_5, у якої викрав майно, яке їй належить, на загальну суму 580 грн., після чого з місця події зник, причинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 17.12.2008р. приблизно о 20 год. 20 хв., ОСОБА_2, умисно, повторно, в стані алкогольного сп'яніння, із корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужого майна, знаходячись біля АДРЕСА_4, підбіг до ОСОБА_6, у якої викрав майно, яке їй належить, на загальну суму 379 грн., після чого з місця події зник, причинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Постановою .Пролетарського районного суду м. Донецька від 30.12.2008р. задоволено подання слідчого щодо обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
Постанова суду була оскаржена захисником - адвокатом ОСОБА_1, що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, яка прохає постанову суду скасувати, як незаконну та необгрунтовану, обрати відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу підписку про невиїзд. В обгрунтування своїх доводів посилається на те, що немає жодних підстав вважати, що обвинувачений має намір ухилитися від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність або перешкоджати встановленню істини по справі. Крім того, в апеляції захисник зазначає, що при обранні запобіжного заходу суд не врахував обставини, що характеризують особу ОСОБА_2, який за місцем мешкання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, повністю визнав свою вину, відшкодував потерпілим завдану шкоду в більшій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який прохав, постанову залишити без змін, вважав її законною та обгрунтованою, ознайомившись з витребуваними матеріалами кримінальної справи, на підставі яких було задоволено подання слідчого щодо обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, колегія суддів вважає, що апеляція захисника - адвоката ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 148, 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суддею повинні враховуватись: 1) наявність доказів вчиненні особою, щодо якої вони застосовуються, кримінально караного діяння; 2) наявність даних про те, ця особа може ухилитися від дізнання, слідства чи суду або буде перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі; або може вчинити інші злочини, або не буде виконувати інші рішення; 3) тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Відповідно до вимог ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
В роз'ясненнях п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003р. із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004р. №10 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» зазначено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.
Так, вирішуючи питання про наявність доказів вчинення ОСОБА_2 кримінально караного діяння, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, суддя переконався, що його обвинувачення в цьому є обгрунтованим, у розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак зазначеного злочину.
Санкція ст. 186 ч.2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років .
Обираючи щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суддя врахував те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, а також дані про особу обвинуваченого та дійшов до обґрунтованого висновку, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, ніж взяття під варту, не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.
Викладені в апеляції захисника - адвоката ОСОБА_1 доводи відносно того, немає жодних підстав вважати, що обвинувачений має намір ухилитися від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність або перешкоджати встановленню істини по справі, не враховані обставини, що характеризують особу ОСОБА_2, який за місцем мешкання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, повністю визнав свою вину, відшкодував потерпілим завдану шкоду в більшій частині самі по собі не можуть бути достатніми підставами для обрання щодо ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що
Постанова судді винесена законно та обґрунтовано, з урахуванням вимог ст. ст. 148, 150, 155, 165-1, 165-2 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 30.12.2008р. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.