Справа №10-26/2009     Головуючий в 1 інстанції: Іванов І.П.

Категорія: ч.2  ст. 307 КК України     Доповідач: Залізняк P.M.

УХВАЛА

 іменем    України

12.01.2009р. колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді     Ржемовського Л.П.

суддів     Залізняк P.M.,  Васильєва О.П.

за участю: прокурора     Рад А.П.

розглянувши у відкритому судовому в місті Донецьку апеляцію заступника начальника відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_1,  на постанову Ленінського районного суду м.  Донецька від 27.12.2008р. про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м. Донецька,  росіянина,  громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  не одруженого,  не працюючого,  мешкаючого в АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст.  307 КК України

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні старшого слідчого по ОВС відділу « ОВС та 03 » СУ УМВС України в Донецькій області майора міліції Жданюка О.Ю. знаходиться кримінальна справа,  яку було порушено стосовно ОСОБА_2 25.12.2008р. за фактом вчинення ним злочину,  передбаченого ч.2  ст. 307 КК України.

11.12.2008р. відділом « ОВС та 03» СУ УМВС України в Донецькій області за даним фактом порушена кримінальна справа № 81- 1259 за ознаками злочину передбаченого ч.2  ст. . 307 КК України.

25.12.2008р. відділом « ОВС та 03» СУ УМВС України в Донецькій області за даним фактом порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 та інших за ознаками злочину передбаченого ч.2  ст.  307 КК України.

27.12.2008р. ОСОБА_2 було затримано у порядку  ст.  115 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину,  за таких підстав.

29.12.2008р. ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в тому,  що 25.12.2008р. ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб незаконно збував на території Червоногвардійського району м.  Макіївки психотропні речовини,  а саме амфетамін та метамфетамін,  обіг яких на території України обмежено.

Постановою Ленінського районного суду м.  Донецька від 27.12.2008р. відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

Постанова суду була оскаржена заступником начальника відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_1,  який прохає постанову суду скасувати,  як таку,  що не грунтується на законі,  та просить направити матеріали на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складу суду,  тому що суд не врахував тяжкість вчиненого злочину,  його обставини та вказує,  що знаходячись на свободі ОСОБА_2 може порушити покладені на нього обов'язки як на обвинуваченого та сховатись від слідства та суду. Крім того,  вказує що обвинувачений особисто вживає наркотичні засоби.

Заслухавши суддю-доповідача,  думку прокурора,  який прохав постанову скасувати,  ознайомившись з витребуваними матеріалами кримінальної справи,  на підставі яких було відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2,  колегія суддів вважає,  що апеляція прокурора не підлягає задоволенню,  за таких підстав.

Відповідно до вимог  ст.  ст. 148,  150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суддею повинні враховуватись: 1) наявність доказів вчиненні особою,  щодо якої вони застосовуються,  кримінально караного діяння; 2) наявність даних про те,  ця особа може ухилитися від дізнання,  слідства чи суду або буде перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі; або може вчинити інші злочини,  або не буде виконувати інші рішення; 3) тяжкість злочину,  у вчиненні якого підозрюється,  обвинувачується особа,  її вік,  стан здоров'я,  сімейний і матеріальний стан,  вид діяльності,  місце проживання та інші обставини,  що її характеризують.

Відповідно до вимог  ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини,  за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

В роз'ясненнях п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003р. із змінами і доповненнями,  внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004р. №10 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» зазначено,  що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом,  у зв'язку з чим він обирається лише за наявності вважати,  що інші (менш суворі) запобіжні заходи,  передбачені  ст. 149 КПК України,  можуть не забезпечити виконання підозрюваним,  обвинуваченим процесуальних обов'язків,  що випливають із ч.2  ст. 148 КПК України,  і його належної поведінки.

В матеріалах справи відсутні фактичні дані,  а також їх не наводить і прокурор у своїй апеляції,  що давали б підстави вважати,  що обвинувачений має намір ухилитися від слідства і суду,  або перешкоджати встановленню істини по справі. Навпаки,  матеріали справи,  з достатньою вірогідністю надають можливість прогнозувати поведінку обвинуваченого по добросовісному виконанню ним в майбутньому процесуальних обов'язків.

Крім того,  на теперішній час по справі фактично виконані всі слідчі дії,  та це свідчить по те,  що ОСОБА_2 невзмозі перешкоджати встановленню об'єктивної істини по справі та ухилятися від виконання процесуальних дій,  як на те наголошує апелянт.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,  суд достатньо врахував дані про особу,  який має постійне місце проживання,  позитивні характеристики,  раніше не судимий,  урахував обставини вчинення інкримінованого злочину.

З урахуванням наведеного,  колегія суддів,  вважає,  що сукупність наведених обставин свідчить про те,  що у обвинуваченого існують такі фактори,  котрі стримуватимуть його від порушення покладених на нього обов'язків,  при обранні,  відносно нього,  більш м'якого запобіжного заходу,  ніж того,  що вимагає слідчий та прокурор.

Враховуючи викладене,  колегія суддів приходить до висновку,  що

Постанова судді винесена законно та обґрунтовано,  з урахуванням вимог  ст.  ст. 148,  150,  155,  165-1,  165-2 КПК України.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 362,  365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію заступника начальника відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м.  Донецька від 27.12.2008р. про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2 -залишити без змін.