Справа №22-6686 Головуючий в 1 інстанції Грубніка О.М.
Категорія 30 Доповідач Бондаренко Л.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2008р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого Кондратьєвої О.М. Суддів Бондаренко Л.І., Бабенко П.М. При секретарі Костюга Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Дружківського міського суду від 29 липня 2008р.
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, -
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, його представника, перевіривши матеріали справи, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
ОСОБА_1 зазначив, що він є членом Донецького обласного товариства мисливців та рибалок, є володарем собаки породи західно -сибирської лайки.
24 жовтня 2007 року він з собакою та своїм сином знаходилися на полюванні в мисливських угіддях Костянтинівського районного товариства мисливців та рибалок, маючи при собі всі необхідні документи на відстріл пернатої дичини.
Коли собака віддалилася від нього та знаходилась поза межами його зору, він почув постріл та скавчання собаки. Вони з сином побігли на звук пострілу та побачили, як відповідач кинув поранену собаку у водоймище, та намагався палкою її втопити. Все це відбувалося на очах у його та відповідача неповнолітніх дітей.
Вони підбігли та відібрали мисливську рушницю у відповідача, витягай собаку з води, то побачили, яка ще була жива. Вони з сином відвезли собаку у ветеринарну лікарню, де їй була надана необхідна медична допомога. Як з'ясувалося пізніше, мисливська рушниця у відповідача не була зареєстрована та постановою судді Дружківського міського суду від 1 листопада 2007 року за вказане правопорушення він
був притягнутий до адміністративної відповідальності та стягненню за незаконне зберігання вогнепальної зброї.
14 листопаду 2007 року він звернувся з заявою до Костянтинівського РВ УМВС про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, однак, в порушенні кримінальної справи було відмовлено за ст. 6 п.2 КПК України, за відсутність складу злочину.
Крім вогнепального поранення в собаці була асфіксія. Собаці була своєчасно надана медична допомога, тому вона залишилася живою, але після цього собака для полювання непридатна.
Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 9.000грн.-вартість собаки, моральну шкоду.
Рішенням Дружківського міського суду від 29 липня 2008р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі у зв»язку з тим, що суд неправильно застосував норму матеріального права, не дав належну оцінку обставинам по справі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1, його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у телеграмі на адресу апеляційного суду просив справу розглянути у його відсутність.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення - скасуванню з ухваленням у відповідності з вимогами ч.4 статті 309 ЦПК України нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди частково.
Суд першої інстанції, розглядаючи вимоги та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що згідно державних актів на право власності на земельну ділянку володарем ставка, розташованої на території Міколайпольської селищної ради є дружина відповідача ОСОБА_5, яка може допустити проведення полювання на її земельної ділянці.
Відповідач є чоловіком власниці, тому в силу ст. 53 СК України він також є власником цієї земельної ділянки та зобов'язаний був захищати свою власність будь-яким засобом з застосуванням рушниці.
Суд, перевіряючи обставини по справі, дійшов до висновку, що позивач не мав право полювати на території приватної власності, яка належить подружжю ОСОБА_5, а тому дії відповідача не суперечать закону.
З рішенням суду погодитись не можна, яке не відповідає нормам матеріального, процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є членом Донецького обласного товариства мисливців та рибалок, є володарем мисливської собаки, кличка «Байкал» породи західно-сибирська лайка, яка має чистопородне походження.
24 жовтня 2007 року він з собакою та своїм сином знаходилися на полюванні в мисливських угіддях Костянтинівського районного товариства мисливців та рибалок, маючи при собі всі необхідні документи на відстріл пернатої дичини.
Під час полювання собака віддалилася від ОСОБА_1 і коли знаходилась на території водойомища, відповідач ОСОБА_2 провів із мисливської рушниці, постріл в бік собаки, яка впала у воду.
Позивач ОСОБА_1 пояснював, що коли він з сином побігли на постріл, то побачили, що відповідач намагався палкою втопити собаку. Коли вони підбігли та відібравши мисливську рушницю у відповідача, витягай собаку з води, побачили, що вона ще жива. Вони з сином відвезли собаку у ветеринарну лікарню, де їй була надана необхідна медична допомога.
Згідно паспорту на собаку мисливської породи НОМЕР_1 володільцем мисливської собаки «Байкал» є ОСОБА_1
Згідно акту №15 від 12 листопада 2007 року собака породи західно-сибирська лайка, яка належить ОСОБА_1 внаслідок вогнепального поранення, яке мало місце 24 жовтня 2007 року, в область холки та черепу отримала травми шкіри, м'яких тканій та хребтового стовпця, що стало причиною порушення проводимості нервових волокон та повної відсутності рухомих функції. Вищезазначені порушення не дозволяють використовувати собаку в польових умовах та полюванні і передбачають тривалий курс реабілітації (а.с. 20).
Крім того, актом ветеринарній лікарні «Ветцентр», від 24 листопада 2008р. підтверджено що відносно собаки був проведений курс реабілітації з часу її поранення (24 жовтня 2007р. по 24 листопада 2008р.), внаслідок якого рушійна активність собаки не поновлена, подальше лікування не доцільне. Травми внаслідок поранення не дають можливості використувати собаку в польових випробуваннях і на полюванні.
Експерт-кінолог ОСОБА_6 провів оцінку походження, мисливських якостей собаки «Байкал» згідно розрахунку вартості мисливського собаки, затвердженого кінологічною Радою експертів мисливського собаківництва України 5 квітня 2007р. та встановив вартість собаки - 9.000 грн.(а.с. 21).
В судовому засіданні встановлено, що на лікування собаки «Байкал» після її поранення позивачем було витрачено 231 грн. 70 коп.
Із справи вбачається, що подія сталася на території земельної ділянки, яка належить відповідачу згідно державного акту на праві власності на земельну ділянку від 13 листопада 2003р., яка надана для ведення підсобного господарства. Дана ділянка огородження не має.
Згідно листа Колективного підприємства «Мисливців та рибалок» від 21 листопада 2008р. та території даного мисливського господарства утворилось фермерське господарство ОСОБА_2, яке огороджень та парканів не має.
Угода на розірвання оренди з мисливським господарством не складалась і заяв на розірвання договору оренди з боку Міколайпольської Сільської Ради не надходило.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно рішенню Миколайпольської сільської Ради народних депутатів від 28 квітня 1998р. виділено для закріплення за мисливським господарством землі загальної площею 6.168, 3 га строком на 15 років.
Згідно договору дарування від 24 травня 2007 року ОСОБА_2 подарував своїй дружині ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 1, 9995га, що знаходиться на території Міколайпольської селищної ради.
Згідно водогосподарського паспорту ставка площею 2, 0 га вказаний водний об'єкт розташований на земельній ділянці площею 2 га, яка передана у власність ОСОБА_2
Виходячи із даних про об»єкт власності, дозволу сільради на полювання на вказаних угіддях, строк полювання не закінчився.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8, який працює егерєм Костянтинівського районного товариства мисливців та рибалок пояснював, що позивач мав повний пакет документів, які дають право на мисливство - посвідчення мисливця, членській мисливський квіток, контрольну картку, дозвіл на рушницю, паспорт на мисливську собаку породи лайка.
24 жовтня 2007р. ним була підписана сезонна карта ОСОБА_1 про дозвіл на полювання на пернату дичину, під час чого була травмована собака позивача із незареєстрованої рушниці відповідача ОСОБА_2
Згідно постанови Дружківського міського суду від 1 листопада 2007 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 190 ч.1 КУпАП за незаконне зберігання мисливської зброї «ТОЗ БМ» 16 калібру.
Згідно закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000р. забороняється полювання без належного на те дозволу, а саме: без документів, полювання в заборонених для цього місяцях, полювання з мисливськими собаками без наявності на них паспорта з допуском до полювання.
У відповідності з вимогами статті 21 даного закону ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.
Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, якій укладається між місцевими органами виконавчої влади і користувачами мисливських угідь.
Згідно статті 22 даного закону переважне право на користування мисливськими угіддями мають як власники та користувачі земельних ділянок та користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.
По справі встановлено, що товариства мисливців та рибалок мало право на території відведеної згідно плану земельних угідній, здійснювати полювання, а позивач мав дозвіл на полювання на території, яка згідно рішенню сільської ради надана у користування мисливського господарства, членом якого є позивач.
Дії відповідача щодо захисту своєї власності не можуть бути визнані правомірними з наступних підстав.
Факт застосування рушниці та здійснення пострілів в бік собаки під час полювання позивача підтверджений матеріалами по справі.
Та обставина, що земельна ділянка, на якій розташований ставок, належить подружжям ОСОБА_1, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності відшкодувати позивачу матеріальну та моральну шкоду.
У відповідності з вимогами статтей 1166-1167 України допускається покладання виконання зобов»язання на особу, яке своїми неправомірними діями завдала особі матеріальну, моральну шкоду.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з 'її вини.
Згідно статті 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006р. допускається умертвіння тварин за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров»я людей знаходиться в небезпеці.
Виходячи із пояснень сторін, свідків, апеляційний суд вважає, що підстав для поранення собаки не було, а тому дії відповідача не відповідають закону «Про захист тварин від жорстокого повадження»
Та обставина, що згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 листопада 2007 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 296 КК України відмовлено, не впливає на висновок суду про покладання на відповідача обов»язків виплатити вартість собаки -9.000 грн., витрати в розмірі 231 грн., 70 коп., які згідно довідок із ветерінальної лікарні, чеків, поніс позивач при лікуванні та проведення операції тварини.
Доводи позивача про те, що внаслідок поранення його собаки, він переніс моральні страждання, заслуговують до уваги.
Враховуючи роз»яснення Пленуму Верховного Суду, викладених у п. 9 постанови від 31 березня 1995 p. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", конкретні обставини по справи щодо заподіяння тілесних пошкоджень тварини, наявність вимушених змін у життєвих стосунках позивача, які пов»язані з лікуванням собаки, його почуттів до тварини, яка вже не придатна для використування в якості мисливської собаки, апеляційний суд вважає, що відповідачу необхідно відшкодувати моральну шкоду і визначає розмір моральної шкоди - 500 грн., сума яка компенсує моральні страждання позивачу.
Також із справи вбачається, що позивач поніс витрати на правову допомогу.
Згідно вимог статтей 79, 88 ЦПК України та довідки адвоката на здійснення правової допомоги, сума яка складатиме 800 грн. та грошових коштів, понесені за інформаційне-технічне забезпечення в розмірі 60 грн., на судові витрати в розмірі 104 грн., 25 коп., усього 164 грн., 25 коп., необхідно зазначені кошти стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 316 ЦПК України, статтей 319, 1166, 1167 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дружківського міського суду від 29 липня 2008р. скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 9.231 грн., 70 коп. , моральну шкоду в розмірі 500 грн., судові витрати в розмірі 164 грн., 25 коп., витрати за юридичну допомогу в розмірі 500 грн.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної
інстанції- Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили
рішення апеляційного суду.