Справа № 1-1/2008     Головуючий у суді 1-ї інстанції Саліхов В.В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2008 року     м. Миколаїв

Військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил у складі

головуючого     САЛІХОВА В.В.,

судді     МОДНОГО М.В.

народних засідателів : КРАСНОНОСА Я.М.

ЛАГНО О.О.

КУРМАНСЬКОГО В.В.

при секретарях ДЕРЕПАСКО І.А., КУТИГІНІЙ Н.А., ШИРШОВІ Р.С. та СМАГІНОВІ В.О.,

за участю помічника військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_4, захисника-адвоката ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

у відкритому судовому засіданні в розташуванні військової частини А0831 розглянув кримінальну справу за обвинуваченням старшого лейтенанта військової частини А1604

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Здоровка Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження, на військовій службі з 1996 року, що мешкав в АДРЕСА_1,  

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст.152 та п.10 ч.2 ст. 115 КК України.

Судовим слідством військовий апеляційний суд

встановив:

17 серпня 2005 року близько опівночі ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на власному автомобілі ГАЗ-2411 „Волга", державний номер НОМЕР_1, під'їхав до будинку № 16 по вул.  Бучми в м. Херсоні де випадково зустрів свою знайому громадянку ОСОБА_9, яка разом з матір'ю та приятелем, громадянином ОСОБА_10, прогулювались з собаками.

ОСОБА_11, використовуючи як привід побути з ОСОБА_9 наодинці, запропонував останній сісти в салон його автомобіля та обговорити з нею конфлікт, який нібито стався між ним та його дружиною. З цією пропозицією ОСОБА_9 погодилася. Під час розмови ОСОБА_8 вирішив проїхати з ОСОБА_9 за місто.

18 серпня 2005 року, приблизно біля 2-ї години ночі, ОСОБА_8, з метою вступити з ОСОБА_9 в статеві зносини, поїхав у напрямку до м. Миколаєва та зупинивши автомобіль на узбіччі за межами села Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, він з метою насильницького вступу у статеві зносини з ОСОБА_9, намагаючись подолати її опір, в салоні автомобіля, умисно завдав потерпілій два удари кулаком правої руки в обличчя, після чого здавив ії шию своїми руками та став душити. Діями підсудного ОСОБА_9 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді розривів внутрішньої зв'язки між тілом і правим рогом під'язикової кістки, крововилив в м'які тканини шиї і слизисту глотки, внаслідок чого вона померла.

У судовому засіданні ОСОБА_8 в пред'явленому обвинуваченні себе винним не визнав та пояснив, що умислу на вбивство та зґвалтування ОСОБА_9 він не мав, а заподіяв смерть останній випадково, захищаючись від її противоправних дій в зв'язку з його відмовою вступити з нею в статеві зносини.

Обґрунтовуючи свою версію заподіяння смерті ОСОБА_9, підсудний показав, що з потерпілою та її родиною познайомився наприкінці 2001 року, під час проживання в квартирі АДРЕСА_2. З того часу між ним та ОСОБА_9 виникли добросусідські відносини, які продовжувались і після його переїзду на іншу квартиру. На початку їхнього знайомства він пропонував ОСОБА_9 більш тісні стосунки, але вона йому в цьому відмовила. Після його одруження в 2003 році стосунки між ними практично припинилися, але у 2004 році

ОСОБА_9 стала проявляти до нього інтерес як до чоловіка і кожна випадкова зустріч з нею закінчувалася її пропозицією про позбавлення цнотливості. Причин своєї поведінки ОСОБА_9 не пояснювала, в зв'язку з чим він подібні пропозиції відхиляв.

17 серпня 2005 року, приблизно о 23.30, після відвідування кафе «Ріо» в м. Херсоні, де він та його співслужбовець ОСОБА_12 вживали спиртні напої, він, ОСОБА_8, на своєму автомобілі марки ГАЗ-2411 „Волга" під'їхав до будинку № 16 по вул.  Бучми, в якому проживав ОСОБА_12, та побачив ОСОБА_13, її доньку ОСОБА_9 та якогось чоловіка, як потім йому стало відомо, їх знайомого громадянина ОСОБА_14

ОСОБА_12 відразу пішов до своєї квартири, а до нього підійшла ОСОБА_9 та стала запитувати про походження його автомобіля. Під час розмови вона запропонувала йому її почекати, поки вона проведе свого знайомого до таксі, оскільки бажає з ним поспілкуватися. На запропоновану розмову він погодився та виїхав з двору під арку будинку, де став її чекати.

Через декілька хвилин ОСОБА_9 підійшла та США на переднє сидіння автомобіля. За його пропозицією вони поїхали до найближчого супермаркету, де купили пиво. Від'їжджаючи від магазину, він порушив правила дорожнього руху, в зв'язку з чим був зупинений працівниками ДАІ, які оштрафували його на 200 грн. Оскільки таких грошей у нього не було, він разом з ними поїхав до свого будинку де, взявши гроші у дружини, розрахувався з працівникам міліції.

В порушенні кримінальної справи за фактом отримання коштів співробітниками міліції в ході досудового слідства відмовлено за відсутністю події злочину.

В ході розмови вона запропонувала йому вступити в статеві зносини, але цю її пропозицію він відхилив. На цьому ґрунті між ними почалася сварка. ОСОБА_9 не бажала залишати його автомобіль та пропонувала поїхати з нею на центральний пляж міста. Від її пропозиції' він відмовлявся, але потім погодився, однак поїхав не на пляж, а за місто у бік смт. Чорнобаївка.

Рухаючись біля стели «Літак» за межами смт. Чорнобаївка, він спробував розвернути свій автомобіль у зворотному напрямку, але не зміг цього зробити у зв'язку з несправностями системи зчеплення, тому змушений був зупинитися на узбіччі. Після зупинки автомобіля, ОСОБА_9 почала вести себе нав'язливо, наполягаючи на статеві зносини. В момент, коли він намагався прокачати ногою педаль зчеплення автомобіля, потерпіла перебралася на заднє сидіння та несподівано для нього ривком потягнула до себе.

Внаслідок цих дій він впав правим боком між передніми сидіннями

автомобіля, підім'явши під себе праву руку, а лівою встиг схопитися за переднє пасажирське крісло та спробував піднятися, але ОСОБА_9, здавивши своїми пальцями його горло, почала тягнути його до себе. Він вдруге спробував піднятися, але вона перехопила його шию іншою рукою, а вільною почала збивати його ліву руку з пасажирського крісла. Він намагався її умовити відпустити його, але на прохання вона не реагувала. Тому, щоб припинити ці дії, він наніс їй у обличчя два удари кулаками, після чого привставши, дотягнувся до шиї ОСОБА_9 та став її здавлювати. Коли руки потерпілої ослабли, він відпустив її шию та повернувся на водійське крісло. Не повертаючись до ОСОБА_9 обличчям, він почав задавити ш питання про причини такої поведінки, але вона не відповідала. Саме тоді він почув хрип та одразу почав трясти ОСОБА_9 за ноги, але вона не реагувала. Злякавшись наслідків своїх дій він просидів в автомобілі деякий час, а потім вирішив їхати в сторону м. Миколаєва.

Через деякий час, побачивши, що знаходиться серед поля на ґрунтовій дорозі, він зупинився та, витягнувши з салону автомобіля тіло ОСОБА_9, спробував зробити їй штучне дихання, але це позитивного наслідку не дало і він відтягнув тіло у траву де і залишив. Потім він поїхав додому та ліг спати.

Окрім того, підсудний пояснив, що одяг з ОСОБА_9 він не знімав, а залишаючи її тіло в полі, будучи роздратованим її поведінкою, лише розірвав на ній труси.

Вранці 18 серпня 2005 року він, ОСОБА_8, пішов на службу, а 19 серпня 2005 року йому зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що ОСОБА_9 знаходиться в морзі та те, що з ним хоче поспілкуватися її мати ОСОБА_6 Після розмови з ОСОБА_12, він залишив свій автомобіль на автомийці для його помиття та пішов на зустріч з ОСОБА_6

Зустрівши матір загиблої, він побоявся розповісти про те, що трапилося з її донькою. В цей же день він був затриманий співробітника міліції та повідомив їм про скоєне.

Незважаючи на невизнання підсудним своєї провини, його вина у пред'явленому обвинуваченні підтверджується сукупністю перевірених в суді доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_6, мати загиблої, показала, що проживала разом з донькою ОСОБА_9 в м. Херсоні за адресою АДРЕСА_2. Наприкінці 2001 року в цей будинок поселилися офіцери ОСОБА_12 та ОСОБА_8, з якими у її родини виникли добросусідські відносини. 17 серпня 2005 року, близько 24 години, а не як показав підсудний в 23 години 30 хвилин, вона разом зі своєю донькою ОСОБА_9 та її знайомим ОСОБА_15 біля парадного свого

будинку вигулювала собак. У цей час біля них зупинився автомобіль «Волга», з салону якого вийшли ОСОБА_12 та ОСОБА_8. ОСОБА_12, привітавшись, відразу пішов додому, а ОСОБА_8 підійшов до її доньки та почав з нею розмовляти. Закінчивши розмову, ОСОБА_8 сів у автомобіль та поїхав у напрямку виїзду з двору. Через декілька хвилин ОСОБА_9 пішла провести ОСОБА_10 до таксі, залишивши у неї свій мобільний телефон. Через декілька хвилин на цей телефон надійшов вхідний дзвінок, на який вона відповіла. Дзвонивший чоловік, назвавшись ОСОБА_6, запитав про ОСОБА_9, після чого поклав трубку.

Приблизно о двадцятій хвилині на першу годину ночі 18 серпня 2005 року її донька повернулася та повідомила, що на деякий час затримається для того, щоб поспілкуватися з ОСОБА_8, який чекає її у своєму автомобілі біля будинку, бажаючи поговорити про свої сімейні проблеми. Знаючи ОСОБА_8 та те, що донька нікуди не збиралася йти і була одягнена в домашній одяг, вона, не підозрюючи неладного, дозволила їй залишитися. Через 30 хвилин, не дочекавшись ОСОБА_9, вона почала дзвонити на мобільний телефон ОСОБА_8, однак оператор відповідав, що телефон відключений. Оскільки донька так і не повернулася додому, вона розпочала її розшуки через знайомих, а 19 серпня 2005 року в приміщенні моргу впізнала її труп.

Згідно роздруківки телефонних дзвінків мобільного абонента №8-066-368-32-35, що належав ОСОБА_8 в період з 12 години 34 хвилин 17 серпня 2005 року до 10 години 19 хвилин 18 серпня 2005 року зафіксовано лише один вихідний телефонний дзвінок о 0 годин 17 хвилин на телефон абонента №8-050-211-62-09, який належав ОСОБА_9

Крім того, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, сестра загиблої, кожна окремо, в суді пояснили, що ОСОБА_9 при житті не проявляла до ОСОБА_8 інтерес як до чоловіка. Зі слів загиблої їм відомо, що він декілька разів пропонував ОСОБА_9 зустрічатися, але його пропозиції вона відхиляла та у подальшому підтримувала з ним лише добросусідські відносини.

Відсутність бажання ОСОБА_9 зустрічатися з ОСОБА_8 підтверджуються оголошеними в суді протоколами допиту свідка ОСОБА_16, приятельки загиблої, з яких слідує, що при житті ОСОБА_9 розповідала їй про те, що у неї є знайомий на призвіще ОСОБА_8, який був нав'язливим у спілкуванні з нею та бажав підтримувати з нею більш тісні стосунки. Однак вона йому в цьому відмовила. Також ОСОБА_9 розповідала, що декілька разів ОСОБА_8, перебуваючи у стані сп'яніння, намагався її поцілувати, за що отримав від неї ляпасу.

Свідок ОСОБА_12, співслужбовець ОСОБА_8, показав, що разом з останнім познайомився з родиною ОСОБА_9 в січні 2001 року. Між ними встановилися добросусідські відносини. У квітні 2001 року ОСОБА_8 переїхав до іншої квартири, тому бачився з ОСОБА_9 рідко, але підтримував з нею дружні стосунки. Близьких чи інтимних відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на його думку, ніколи не було. В розмовах з ОСОБА_9 він не помічав її зацікавленості в будь-яких стосунках з ОСОБА_8.

Окрім того, ОСОБА_12 повідомив, що 17 серпня 2005 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_8 забрав його з військової частини. По дорозі додому за пропозицією ОСОБА_8 вони заїхали до кафе-бару „Ріо", де випили по 100 грамів горілки та по одній півлітровій пляшці пива. Близько опівночі вони приїхали до будинку, де він, ОСОБА_12, проживав та зустріли там ОСОБА_6, ОСОБА_9 ОСОБА_17 та її знайомого ОСОБА_10.

Він, ОСОБА_12, відразу пішов до своєї квартири, хоча ОСОБА_8 і пропонував йому піти до кафе вдруге. Вранці 18 серпня 2005 року ОСОБА_8 на службі розповів йому, що вночі пив пиво з ОСОБА_9. В цей же день ввечері він, ОСОБА_12, дізнався від ОСОБА_6, що її молодша дочка зникла.

З оголошених в судовому засіданні показів допиту свідка ОСОБА_15, знайомого загиблої, вбачається, що наприкінці червня 2005 року він познайомився з ОСОБА_9 і між ними виникли дружні стосунки. 17 серпня 2005 року, приблизно 22 години, він разом з ОСОБА_9 та її матір'ю прогулювався з собаками. Опівночі до будинку, де ОСОБА_9 проживали, під'їхав автомобіль „Волга", з якого вийшли два чоловіка, один з них привітався та зайшов у під'їзд, а інший, покликавши до себе ОСОБА_9, почав з нею розмовляти. Через декілька хвилин цей чоловік сів у машину і поїхав, а ОСОБА_9 пішла провести його на вулицю до таксі. 18 серпня 2005 року, зі слів матері загиблої, йому стало відомо, що ОСОБА_9, після того як його провела, пішла розмовляти з ОСОБА_8 та зникла.

Згідно висновків комплексної психолого-псіхиатричної експертизи № 4 від 22 серпня 2007 року при житті ОСОБА_9 психічними розладами не страждала. У неї не було будь-яких індивідуально-психологічних особливостей, які б могли зумовити її поведінку, як описує підсудний в своїх показах. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про агресивну поведінку ОСОБА_9. в стані алкогольного сп'яніння.

Вищеперелічені докази спростовують версію ОСОБА_8 про те, що останній час ОСОБА_9 шукала зустрічі з ним як з чоловіком і саме вона запропонувала йому 17 серпня 2005 року зустрітися в його

автомобілі, а потім, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в агресивній чи іншій нав'язливій формі наполягала вступити з нею в статеві зносини.

Згідно протоколу огляду місця події (т.1а.с.3-5), труп ОСОБА_9 виявлено на полі приватного орендного кооперативу „Зоря" за смт. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області на відстані 800 метрів від 52 кілометру автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ. Труп лежав на спині, голова повернута наліво. При огляді трупа на ділянках верхньої поверхні грудей, живота, зовнішній поверхні стоп ніг виявлені сліди волочіння подовжнього напряму з накладенням грунту. Трупні явища на 13 годину 27 хвилин. На трупі, крім трусів, які були розірвані в нижній їх частині, одягу не було. Біля трупу знаходилася спідниця з джинсової тканини, топік, далі лежали шльопанці. В правій лобовій області крововиливи, на фоні яких є синці без кірки, саднини по передньому краю правої вушної раковини. На правій боковій та передній поверхні шиї безліч лінійних синців без кірки поперечного напрямку, по передній поверхні крововиливи. В області передніх верхніх остів тазу по саднині. На передній поверхні лівого колінного суглобу - саднини смужчатого характеру з кіркою. В області лобка продольні саднини. Обличчя одутловате, темно-фіолетового кольору, чисельні крововиливи в молочну оболонку очей. Синці на задній поверхні шиї, чисельні саднини на задній поверхні стегон і гомілки.

Згідно висновків судової експертизи трупу № 1338 від 19 серпня 2005 року смерть ОСОБА_9 наступила від механічної асфіксії в результаті здавлення шиї тупими з обмеженою дією предметами, які мають ребра з одного краю, можливо пальцями рук, смерть наступила за 12-16 годин до огляду трупу, на обличчі чисельні пошкодження та синці, на правій боковій поверхні шиї розташовані 5 поперечних і косо-поперечних сиднин, крововиливи, смугасті саднини на передній та правій боковій поверхні шиї, крововиливи слизистої голосової щілини з повним її змиканням, крововилив в слизисту глотки, розрив внутрішньої зв'язки між тілом і правим великим рогом під'язикової кості, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя. Крім того на тілі загиблої виявлено крововиливи з садниною на лобі справа, та в правій скуловій області, посмертний перелом 4, 5 ребер зліва по навкологрудної лінії, посмертні саднини тулуба. Також у ОСОБА_9 виявлено старий розрив цнотливої пліви, яких-небудь інших пошкоджень полових органів не виявлено.

Про наявність названих тілесних ушкоджень на тілі загиблої вказували в судовому засіданні експерт Херсонського обласного судово-медичного бюро ОСОБА_19, та потерпіла ОСОБА_7

Окрім того ОСОБА_19 повідомив, що поза трупу ОСОБА_9 не змінювалася до часу проведення його огляду на місці події, а тілесні ушкодження, які були виявлені на задній його частині виникли

під час волочіння оголеного тіла по стерні, що спростовує заяву підсудного про те, що він не роздягав ОСОБА_9 та залишив її тіло одягненим.

Свідок ОСОБА_20, експерт Херсонського обласного бюро судово-медичної експертизи, показав, що смерть ОСОБА_9 настала внаслідок набряку гортані, який перекрив голосову щілину, в зв'язку з чим зупинилося постачання кисню в легені. Згідно висновків гістологічної експертизи серця, смерть ОСОБА_9 настала миттєво.

Названі обставини спростовують заяву підсудного про те, що ОСОБА_9 після його дій ще тривалий час була жива. Стосовно не відображення в акті судової експертиза трупу № 1338 від 19 серпня 2005 року тілесних ушкоджень в області лобка, які зафіксовані в протоколі огляду місця події, ОСОБА_20 пояснив, що синці в області лобка загиблої ним не виявлені по причині того, що труп тривалий час знаходився на сонці під впливом високої температури зовнішнього середовища, тому на шкірі, в тому числі і на її лобковій частині, почався процес відслоєння надкожиці. Також на час проведення експертизи трупу у нього не було необхідних матеріалів кримінальної справи, в тому числі протоколу огляду місця події, тому він не виключає наявності тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_9, які відображені в протоколі огляду місця події. ОСОБА_20 пояснив також, що посмертні пошкодження на тілі загиблої, а саме на ягодицях та задній поверхні тіла не могли виникнути за наявності одягу на загиблій.

Доводи підсудного про те, що проведення огляду місця події 18 серпня 2005 року та оформлення відповідного протоколу було проведено органами досудового слідства з порушенням процесуального закону, а тому не може вважатися належним доказом по справі, суд вважає необгрунтованими, оскільки в судовому засіданні не встановлено об'єктивних обставин, які б свідчили про неналежну фіксацію результатів вказаної слідчої дії.

Згідно висновків судово-медичної цитологічної експертизи № 1414 -х від 23 січня 2006 року одне поліефірне волокно світло-зеленого кольору, виявлене на відрізку липкої плівки «Ліпофоль», яким обробили ліву поверхню шиї ОСОБА_9 (об'єкт № 3), мають загальну родову приналежність з поліефірними волокнами світло-зеленого кольору (об'єкт № 7.13.1), який входить до складу ниток чоловічої куртки, яка належить ОСОБА_8 і з поліефірними волокнами світло-зеленого кольору (об'єкт ЕК № 8.7.1 ), що входять до складу ниток штанів чоловічих, що належать ОСОБА_8 На поверхні лівої сторони шиї ОСОБА_9 були виявлені волокна тканини, які входять до складу тканини трусів, куртки та штанів підсудного.

Одне поліефірне волокно жовтувато-коричневого кольору, виявлене на відрізку липкої плівки «Ліпофоль», яким обробили поверхню правої сторони шиї ОСОБА_9 (об'єкт №4), має загальну родову приналежність з

поліефірними волокнами жовтувато-коричневого кольору (об'єкт № 10.6.1), що входять до складу ниток етикетки трусів чоловічих, які належать ОСОБА_8

Згідно висновків експертів №1783 від 19.08.2005 року (т.1 а.с.72 ) та №367\1783 від 28.09.2005 року (т.1 а.с.192-195) під час затримання ОСОБА_8 19 серпня 2005 року у нього були виявлені синці правої гомілки і лівого передпліччя, крововилив в області підборіддя. Дані тілесні пошкодження виникли за 1-2 доби від 19.08.2005 року, при цьому тілесні пошкодження, крім синця в області підборіддя, за висновками експерта не могли бути заподіяні ОСОБА_8 за обставин, що сталися 18 серпня 2005 року, як він їх описує. Таким чином, на думку суду, на тілі ОСОБА_8 не виявлено тілесних ушкоджень, які могли слугувати підтвердженням його доводів про застосування з боку загиблої фізичного насильства до нього у спосіб, який він описує.

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_21, дружина підсудного, повідомила, що вранці 18 серпня 2005 року на тілі свого чоловіка вона помітила лише свіжу подряпину в області грудей з правої сторони. Наявність цієї подряпини він пояснив проведенням господарських робіт у військовій частині.

На підставі викладених доказів заяву підсудного про відсутність у нього наміру зґвалтувати чи вбити ОСОБА_9 суд визнає необгрунтованою, оскільки про наявність у нього умислу на вступ з потерпілою у статеві зносини свідчить характер її тілесних ушкоджень та спосіб їх заподіяння, оскільки на думку суду, ОСОБА_8, бажаючи подолати волю потерпілої, здавив її життєво важливий орган (шию), хоча міг передбачати настання для неї тяжких наслідків.

Наявність умислу у підсудного на зґвалтування також вказують такі об'єктивні дані, як зірваний з неї одяг, розірвана нижня білизна, наявність на її тілі чисельних синців, в тому числі в області лобка, та наявність на шиї загиблої ниток від етикетки його трусів, що вказує на його активні дії направлені на втілення задуманого.

В суді ОСОБА_8 не зміг обґрунтовано пояснити, чому усвідомлюючи, що перебуває в нетверезому стані та несправному автомобілі виїхав з ОСОБА_9 за межі міста.

Ці обставини справи в сукупності з тим, що підсудний зупинив автомобіль на значному віддаленні від населеного пункту та місць можливого знаходження сторонніх осіб свідчить про те, що він розраховував при втіленні свого задуму виключити можливість надання ОСОБА_9 будь-якої допомоги з боку сторонніх осіб, тим самим зробив все, щоб мати можливість реально втілити своє бажання на вступ з нею в статевий зв'язок.

Що стосується доводів підсудного про відсутність у нього умислу на спричинення смерті потерпілої, що підтверджується його спробами провести реанімаційні заходи, як то штучне дихання, суд вважає, що сам факт вчинення цих дій підтверджується доказами по справі, але враховуючи те, що підсудний безпосередньо після заподіяння до потерпілої небезпечного для життя насильства таку допомогу не надавав, не доставив її до медичного закладу, хоча мав таку можливість, допомогу почав надавати після сплинення певного часу та впевнившись в її безрезультатності залишив тіло ОСОБА_9 у безлюдному місці, тому, на думку суду, подальші дії підсудного, наляканого загибеллю ОСОБА_9, були спрямовані лише на можливе відвернення наслідків свого вчинку та уникнення відповідальності за скоєне.

Заяву ОСОБА_8 про те, що захищаючись від насильницьких дій потерпілої, він перебував у стані афекту та рятуючи своє життя здавив шию ОСОБА_9 чим спричинив її смерть, суд вважає необгрунтованою, оскільки в судовому засіданні не встановлено об'єктивних даних, що свідчили про те, що ОСОБА_9 в силу своїх фізіологічних та психологічних особливостей могла спричинити реальну загрозу життю та здоров'ю підсудного у спосіб, який він описує у свої показах.

Згідно висновків амбулаторних судово-психіатричних експертиз № 480 від 1 вересня 2005 та стаціонарної комплексної судово-психіатричної експертизи №12 від 26 липня 2006 року ОСОБА_8 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, психічними захворюваннями не страждав і не страждає ними в теперішній час. Тимчасовий розлад душевної діяльності в даному випадку виключено повністю. В момент заподіяння смерті ОСОБА_9 він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ДІЇ ОСОБА_9. не укладаються в яку-небудь клінічну картину психічного захворювання, а його поведінка під час слідства та його заяви під час проведення експертизи носили цілеспрямований, надуманий характер та змінювалися в залежності від реальної ситуації', були спрямовані на захист його особистих інтересів.

Враховуючи вищезгадані обставини, суд при винесенні вироку покладає в основу обвинувачення пояснення потерпілих та покази названих вище свідків, оскільки вони були послідовними, незмшними та такими, що узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють один одного, при цьому суд вважає, що у потерпілих не має підстав обмовляти підсудного, оскільки до подій 18 серпня 2005 року вони мали добросусідські відносини.

Що стосується доводів підсудного ОСОБА_8 про непідтвердження його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, суд враховує, що ці доводи неодноразово змінювалися ним в ході досудового слідства в залежності від обізнаності з доказами по справі, тому розцінює їх як намір підсудного уникнути відповідальності за скоєне. Також суд приймає до

уваги і ту обставину, що в ході досудового слідства, ОСОБА_8, будучи допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого, визнає себе винним у вбивстві ОСОБА_9, при цьому вказує на місце, час та всі інші обставини події, за яких це сталося, але применшуючи ступінь тяжкості своєї провини.

Суд також не приймає до уваги твердження підсудного про те, що у вчиненні ним умисного убивства він обмовив себе внаслідок застосування до нього незаконних методів слідства, оскільки в судовому засіданні не встановлено дійсних фактів, які б вказували на те, що до ОСОБА_8 співробітниками правоохоронних органів під час проведення досудового слідства застосовувалося фізичне або психологічне насильство.

Більш того, допитаний в суді в якості свідка слідчий прокуратури Білозерського району ОСОБА_23 показав, що ОСОБА_8 під час провадження попереднього слідства зі скаргами на дії співробітників міліції не звертався, про подібні факти нікому не повідомляв. В час знаходження даної кримінальної справи у його провадженні права ОСОБА_8 на захист не порушувалися.

Суд також вважає, що висновки експертизи № 5\65 від 19 липня 2006 року про те, що на тілі загиблої відсутні ушкодження, які вказують на скоєння насильницького статевого акту, або посягання на нього, або задоволення статевої пристрасті неприродним способом не виявлено, не протирічать висновкам суду про доведеність провини ОСОБА_8 в скоєнні інкримінованих злочинів, оскільки дана експертиза проводилась при наявності протиріч в протоколі огляду місця події від 18 серпня 2005 року та висновками експертизи №1338 від 19 вересня 2005 року, які можуть бути усуненні лише судом під час судового розгляду справи. В силу ст. 67 КПК України висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів і підлягає перевірці та оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Наявність запису іншим чорнилом в постанові слідчого від 26 серпня 2005 року (т. 1 ст. 243) про долучення до речових доказів по справі трусів підсудного, на думку суду не ставлять під сумнів достовірність цього речового доказу.

Свідок ОСОБА_23 в суді показав, що він власноручно робив цей запис у постанові від 26 серпня 2005 року, та ці труси вилучалися на квартирі підсудного з брудної білизни і саме ОСОБА_8 під час їх вилучення на них вказав. Відповідно до протоколу виїмки від 20 серпня 2005 року ОСОБА_8 добровільно були видані труси, в яких він був одягнений в час вчинення інкримінованих дій.

Про достовірність та належність даного речового доказу свідчать висновки судово-медичної цитологічної експертизи № 1414 -х від 23 січня 2006 року та пояснення дружини підсудного, ОСОБА_21, що в перші дні затримання ії чоловіка вона не передавала йому і не отримувала від нього нижньої білизни.

На підставі викладеного суд вважає встановленим, що ОСОБА_8, 18 серпня 2005 року, близько другої години ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в салоні автомобіля ГАЗ-2411 „Волга", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, припаркованого на узбіччі автошляху „Миколаївське шосе" при виїзді з селища Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області в напрямку до міста Миколаєва, з метою насильницького вступу у статеві зносини з громадянкою ОСОБА_9, намагаючись подолати її волю, застосував до неї фізичне насильство, що заподіяло легкі тілесні ушкодження у вигляді чисельних синців на всій поверхні тіла, продольних полосчатих саднин в області лобка та шиї, овальних саднин на чолі з правої сторони та в правій скуловій області. Також ОСОБА_8, здавлюючи рукою шию потерпілої спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження небезпечні в момент заподіяння у вигляді розриву внутрішньої зв'язки між тілом і правим великим рогом під'язикової кістки, крововиливу в м'які тканини шиї і в слизисту глотки, внаслідок чого наступила смерть ОСОБА_9 від механічної асфіксії.

Вказані дії підсудного ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.2 ст.15 ч.4 ст.152 КК України, як закінчений замах на зґвалтування ОСОБА_9, який потягнув смерть останньої, та за п.10 ч.2 ст.115 КК України, як умисне противоправне заподіяння смерті потерпілій, поєднане із зґвалтуванням.

До підсудного потерпілою ОСОБА_6 був заявлений позов про відшкодування з нього моральної шкоди в розмірі 1500000 грн., а потерпілою ОСОБА_7 позови про відшкодування матеріальної шкоди на суму 22916 грн. 89 коп. та моральної шкоди в розмірі 1500000 грн. Підсудний ОСОБА_8 підстави та розмір позову про відшкодування матеріальної шкоди не визнав. В частині підстав до відшкодування потерпілим моральної шкоди їх позови визнав, але щодо розмірів, вважав їх завищеними позивачами та такими, які підлягають зменшенню до оптимально розумних меж.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до підсудного відповідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, підлягає частковому задоволенню. Враховуючи, що ОСОБА_7 в підтвердження заподіяння матеріальної шкоди надала до суду квитанції про витрати, пов'язані з похованням її сестри ОСОБА_9, лише на суму 5709 грн. 14 коп., суд вважає, що її позовні вимоги є обґрунтованими саме на цю суму, а в

задоволенні решти цих позовних вимог належить відмовити, у зв'язку з тим, що суду не було надано доказів, що фактично підтверджують понесені нею витрати.

Що стосується позовних вимог потерпілих про відшкодування з ОСОБА_8 на користь кожної моральної шкоди в розмірі 1500000 грн., суд, задовольняючи ці позовні вимоги частково, виходить з того, що неправомірні дії ОСОБА_8 потягнули за собою смерть близької їм людини, в зв'язку з чим вони були позбавлені певних елементів благополуччя, що безумовно потягло за собою страждання та суттєві зміни в їхньому житті, а також враховуючи характер і тривалість моральних і фізичних страждань потерпілих, обставини, за яких заподіяно смерть ОСОБА_9, ступінь провини винного та враховуючи вимоги ст.23 ЦК Україні та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайновоі) шкоди" суд задовольняє у розмірі по 45000 грн. на користь кожної.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, тривалий час бездоганно прослужив у Збройних Силах України та на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

Разом з тим в якості обставини, яка обтяжує покарання винного суд визнає скоєння ним злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Органами досудового слідства в якості обставини, яка обтяжує покарання підсудного інкриміновано настання тяжких наслідків, завданих злочином. Однак вказівка на таку обставину є фактично посиланням на кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а тому ця обставина підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_8

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_8, будучи особою офіцерського складу Збройних Сил України, в стані алкогольного сп'яніння вчинив діяння проти життя та статевої недоторканості особи, тобто дії, які мають підвищену суспільну небезпеку та законом віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, суд вважає необхідними позбавити ОСОБА_8 військового звання відповідно до ст. 54 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 332-335, 337, 338 КПК Україні, військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.4 ст.152 та п.10 ч.2 ст.115 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:

•   -     за ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 152 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 8 років;

•   -     за п. 10 ч.2 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 12 років з позбавленням відповідно до ст.54 КК України військового звання „старший лейтенант".

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визнати остаточне покарання ОСОБА_8 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 12 років позбавлення волі, з позбавленням військового звання „старший лейтенант" .

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 до вступу вироку в закону силу залишити без зміни - утримувати засудженого під вартою в Миколаївському слідчому ізоляторі УЛДУ з ПВП у Миколаївській області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з 19 серпня 2005 року, тобто з часу його затримання по справі.

Цивільній позов потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 -в рахунок відшкодування моральної шкоди 45000 грн., на користь ОСОБА_7 - в рахунок відшкодування моральної шкоди 45000 грн. та 5709 грн. 14 коп. у відшкодування матеріальної шкоди. В задоволенні решти їх позовних вимог до засудженого відмовити.

Відповідно до ст. 93 КПК України стягнути з засудженого ОСОБА_8 судові витрати по справі, а саме витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 6715 грн. 94 коп. та відшкодування витрат потерпілих по явці до суду на суму 68 грн. 23 коп., а разом - 6784 грн. 17 коп.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме:

- автомобільну дверну попільничку, гіпсовий зліпок сліду колеса транспортного засобу, волос з лівої груді трупу, мікрооб'єкти (з лівої сторони шиї трупу, з правої сторони шиї трупу, з лобка трупу, з долоневої поверхні правої руки трупу, з долоневої поверхні лівої руки трупу, з лобка трупу), марлеві тампони зі змивами (з лівої та правої руки, з області проміжності, з ротової порожнини), 12 зразків ґрунту (частки ґрунту з лівого переднього підкрилка, з правого переднього підкрилка, з лівого заднього підкрилка, з правого заднього підкрилка, з передньої балки, із задньої балки, з внутрішньої сторони барабану лівого переднього колесу, з внутрішньої сторони барабану правого переднього колесу, з внутрішньої сторони барабану лівого заднього колесу, з внутрішньої сторони барабану правого заднього колесу, з поверхні труби глушника, з поверхні кришки піддону, мікрочастки з переднього пасажирського сидіння, мікрочастки з сидіння водія автомобіля, мікрочастки з велюрової поверхні

заднього сидіння автомобіля, чохол заднього сидіння автомобіля, права та ліва чарунки від автомобільних попільничок, п'ять волосин із заднього сидіння автомобіля, недокурки, п'ять сірників, черевики з високими берцями чорного кольору зі шнурками, майку камуфльовану, формений одяг камуфльованого кольору (куртка та штани з ременем), труси, літні (пляжні) жіночі тапочки, жіночу носову хустинку, білизну жіночу, топ жіночий, спідницю жіночу джинсову - знищити;

•   -     мобільний телефон «LG» - вважати переданим за належністю потерпілій ОСОБА_6;

•   -     автомобіль марки «Волга ГАЗ-2411» номерний знак НОМЕР_1, низку з трьома ключами від замків автомобіля з брелоком у вигляді ведмедя - передати законному власнику автомобіля ОСОБА_24

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесено касаційне подання до Військової судової колегії Верховного Суду України через військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим в той ж строк з моменту вручення йому копії вироку.