УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Ковалевича С.П.
суддів: Григоренка М.П., Оніпко О.В.
при секретарі – Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Кузнецовського міського суду від 16 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Кузнецовського міського суду від 16 листопада 2009 року позов задоволено повністю: визнано протиправними та такими, що порушують права споживача дії ЗАТ КБ «ПриватБанк» щодо одностороннього підвищення процентної ставки з 18,12% річних до 29,65 % річних по кредитному договору №RОІАGА00000012, укладеному із ОСОБА_1 13.02.2008р.
Визнано незаконним одностороннє внесення ЗАТ КБ «ПриватБанк» змін до умов даного кредитного договору про нарахування відсотків за ставкою 29,65 % річних.
Зобов’язано ЗАТ КБ «ПриватБанк» здійснити відповідний перерахунок відсотків по кредитному договору за ставкою 18,12 % річних, починаючи з 27 лютого 2009 року до теперішнього часу.
У поданій на дане рішення апеляційній скарзі представник відповідача вказує, що зміна процентної ставки, яка була передбачена умовами договору, з позичальником погоджена. Письмове повідомлення про зміну процентної ставки позивачу було направлено.
Просить рішення Кузнецовського міського суду від 16 листопада 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2008р. між сторонами було укладено кредитний договір № RОІАGА00000012, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 166590 грн. на строк до 13.02.2018 року включно (а.с. 5-7).
Пунктом 2.3.1 цього договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі зміни кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні : а саме: зміні курсу долара США до гривні більше, ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України – за кредитним договором банк або інша фінансова
.............................................................................................................................................................................................................................................
Справа № 22-98/10р. Головуючий в 1 інстанції: Горегляд О.І.
Категорія № 19, 27 Доповідач: Ковалевич С.П.
установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 цього Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
За змістом ст.ст. 651 і 652 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду.
Положеннями п.п. 2.3.1 і 2.3.2 кредитного договору передбачено, що при намірі змінити розмір процентної ставки, банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
Встановлено, що 31.12.2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» ініціював зміну умов договору і направив позивачу листа №20.1.3.2/6-39879, в якому повідомив про зміну процентної ставки з 01.02.2009р. до 29,52% на рік. Однак, даний лист банк направив позивачу за адресою : АДРЕСА_1, хоча в кредитному договорі місцем проживання ОСОБА_1 вказано АДРЕСА_2 (а.с.7(зворот). Це доводить пояснення позивача про те, що він даного листа банку не отримував і не міг отримати.
Крім того, згідно наявного в матеріалах справи реєстру відправки рекомендованих листів №318 ір (а.с. 44), даний лист був направлений ОСОБА_1 09.01.2009 року, тобто в перший день набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008р. Даний закон не втратив чинності і станом на 01.02.2009р., тобто на момент, коли банком було піднято процентну ставку по договору кредиту.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що діями ЗАТ КБ «ПриватБанк» було порушено права ОСОБА_1 як споживача, а тому ці прав підлягають захисту та поновленню в судовому порядку.
Оскільки рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Кузнецовського міського суду від 16 листопада 2009 року залишити без змін.
Стягнути з закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 00 коп.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами по справі протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: С.П. Ковалевич
Судді: М.П. Григоренко
О.В. Оніпко