РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Ковалевич С.П.
суддів: Григоренко М.П., Оніпко О.В.
при секретарі – Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Рокитнівського районного суду від 29 жовтня 2009 року в справі за позовом ДП «Остківський лісгосп» в інтересах держави в особі Глиннівської сільської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення шкоди.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Рокитнівського районного суду від 29 жовтня 2009 року позов задоволено: стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Глиннівської сільської ради шкоду, завдану самовільною порубкою лісу, в сумі 12252 грн.
Відповідач ОСОБА_1 у поданій на дане рішення апеляційній скарзі вказує, що всі документи, що стосуються лісопорушення, були складені з недотриманням вимог чинного законодавства. Добровільно відшкодувати завдану шкоду йому ніхто не пропонував, пояснення щодо вчинення даного правопорушення у нього не відбирали. Доводить, що зрізав дерева з усного дозволу лісника ОСОБА_4, що можуть підтвердити свідки. Суд відмовив йому у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про матеріальний стан родини і наявність малолітніх дітей. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до нього відмовити або з урахуванням його тяжкого матеріального стану зменшити суму стягнення.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у поданих на дане рішення апеляційних скаргах доводять, що мала місце не самовільна порубка лісу, а оплата за виконану роботу по прибиранню в лісі залишків дерев та гасінню пожежі. Вказують, що мають на утриманні малолітніх дітей, ніде не працюють, а тому оплатити вартість зрізаних дерев не можуть. Просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким також відмовити у задоволенні вимог про стягнення з них завданої шкоди, або з урахуванням їх тяжкого матеріального становища зменшити суму стягнення.
Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 травня 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили самовільну порубку семи дерев породи сосна в кварталах №57,58
виділах №20, 27 Дубнівського лісництва ДП «Остківський лісгосп». Дана обставина
.............................................................................................................................................................................................................................................
Справа № 22-53/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Феха Т.С.
Категорія № 30, 35 Доповідач: Ковалевич С.П.
підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення №№ 31,29,30 (а.с. 5-6, 7-8, 9-10), показами свідків та не заперечується самими відповідачами.
Згідно розрахунку, проведеного на підставі постанови КМУ №665 від 23.07.2008р. (а.с.25), розмір завданої лісовому господарству шкоди внаслідок самовільної порубки дерев становить 12252 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації, громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства у розмірах і в порядку, визначених законодавством України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі у зв'язку з незаконною порубкою дерев, заподіяли шкоду навколишньому середовищу, яка підлягає до відшкодування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання відповідачів на те, що порубка лісу ними була здійснена з дозволу лісника ОСОБА_6, оскільки дані пояснення відповідачів жодним доказом не підтверджені. Крім того, в суді першої інстанції ОСОБА_6 дані пояснення заперечив.
Однак, відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Згідно актів та довідок, виданих Глиннівською сільською радою Рокитнівського району та доданих до матеріалів справи, вбачається, що відповідачі ніде не працюють, їх сім’ї є малозабезпеченими, на їх утриманні перебувають малолітні діти, сім’ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є багатодітними.
Згідно протоколів про адміністративне правовопорушення вимог лісового законодавства №№ 29-31 загальна вартість дерев, самовільно зрубаних відповідачами, становить 289 грн. 91 коп.
За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодування до 1500 грн.
Керуючись ст.ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Рокитнівського районного суду від 29 жовтня 2009 року змінити, зменшивши розмір солідарно стягнутої з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шкоди з 12252 грн. до 1500 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кожного окремо, в доход держави, по 90 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена сторонами по справі протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: Ковалевич С.П.
Судді: Григоренко М.П.
Оніпко О.В.