Справа № 1- 402 /2009
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2009р. Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого- судді Сковронського С.І.
при секретарі Павельчук З.Ф.
з участю прокурора Ковальчука О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Червонограді справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Житомир, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого підземним гірником шахти «Великомостівська», освітою середньою спеціальною , раніше не судимого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,-
за ст. 185 ч. 1 КК України,
в с т а н о в и в :
підсудний ОСОБА_1, 22 жовтня 2009 року біля 7 год., знаходячись в роздягальні шахти «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», що в м.Червонограді Львівської області по вул.. Львівській,61, помітив, що працівник шахти ОСОБА_2 поклав в кишеню штанів жетон для отримання верхнього одягу в гардеробі, а штани залишив в роздягальні, вирішив заволодіти жетоном. Дочекавшись закінчення змінии, близько 14 год. 10 хвилин, реалізовуючи свій злочинний умисел, підсудний ОСОБА_1 з корисливих мотивів, користуючись відсутністю сторонніх осіб в приміщенні роздягальні, таємно викрав з кишені штанів ОСОБА_2 жетон, обміняв його в гардеробі на куртку ОСОБА_2, після чого таємно викрав з неї мобільний телефон «ОСОБА_3 К 810 1» вартістю 1700грн., з сім картою вартістю 10 грн. та картою пам»яті вартістю 150 грн., гаманець вартістю 30 грн., в якому знаходились 10 грн. та банківські картки Ощадного банку України, ПриватБанку та ПромінвестБанку, завдавши потерпілому шкоду на загальну суму 2200 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою повністю визнав ствердивши обставини вчиненого.
Крім цього, його вина стверджується показами потерпілого, свідків, оголошених та оцінених судом, протоколами слідчих та судових дій, іншими документами.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 22 жовтня 2009року знаходився на роботі на шахті «Великомостівська», верхній одяг здав в гардероб, а жетон поклав в кишеню штанів. Після робочої зміни, виявив, що пропав жетон, однак в гардеробі попросив щоб йому дали куртку, пояснивши, що пропав жетон, описав її. Виявилось, що куртки не має і гардеробниця повідомила, що видала її молодому чоловіку, який пред»явив жетон. В кишені куртки був мобільний телефон, гаманець, банківські картки і йому завдано збитки на суму 2200грн.
Оголошеними та оціненими судом показами свідка ОСОБА_4 стверджується, що 22 жовтня 2009року на прохання ОСОБА_1 здав в ломбард мобільний телефон «ОСОБА_3 К 810 1», на його запитання звідки телефон, останній пояснив, що знайшов. За мобільний телефон йому дали 407 грн., які він віддав підсудному і останній дав йому 100грн. 19 листопада 2009року до нього прийшли працівники міліції і розпитували про зданий ним в ломбард телефон, він розповів про все. Про те, що телефон був викрадений не знав. ( а.с.71-73).
Оголошеними та оціненими судом показами свідка ОСОБА_5 стверджується, що вона працює в гардеробі шахти «Великомостівська» і 22 жовтня 2009року близько 14 години підійшов молодий хлопець , подав їй жетон і вона видала йому куртку. Пізніше вияснилось, що дана куртка належить потерпілому. ( а.с.64-65).
Оголошеними та оціненими судом показами свідка ОСОБА_6 стверджується, що 22 жовтня 2009року в другій половині дня гр.. ОСОБА_4 заклав в ломбард мобільний телефон «ОСОБА_3 К 801 1» , про що був укладений договір про надання фінансового кредиту. Через три дня телефон був проданий. ( а.с.69-70).
Протоколом огляду місця події від 26.10.2009року встановлено, що в ОСОБА_2 показав де саме залишив свої речі 22 жовтня 2009року і які були відсутні після закінчення робочої зміни. ( а.с.7-11).
Довідкою ПТ «Ломбард-Скарбниця» № 1902 від 17.11.2009року стверджується, що ОСОБА_4 22.10.2009року звертався за послугами з приводу закладу мобільного телефону «ОСОБА_3 К 801 1» за договором про надання ломбардом фінансового кредиту і закладу майна до ломбарду. ( а.с.31).
Протоколом про пред»явлення фотознімків для впізнання від 23 листопада 2009року стверджується, що ОСОБА_5 впізнала особу, якій 22 жовтня 2009року взамін жетона видала куртку належну ОСОБА_2
Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності суд вважає вину підсудного доведеною повністю.
Вина його в тому, що в його діях має місце таємне викрадення чужого майна
( крадіжка) .
Тому суд кваліфікує дії підсудного за ст. 185 ч.1 КК України.
Обираючи вид та міру покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Особу підсудного, що є людиною молодого віку, працює, за місцем роботи характеризується позитивно.
Щире розкаяння підсудного, своїми діями сприяв розкриттю злочину, як обставини, що пом»якшують його відповідальність.
З врахуванням наведеного суд і приходить до висновку, що підсудний може бути виправлений та перевихований в умовах без ізоляції його від суспільства і йому слід обрати покарання у вигляді виправних робіт.
Речові докази по справі повернути потерпілому ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
З а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним по ст. 185 ч.1 КК України та обрати покарання у вигляді 1 ( одного) року виправних робіт за місцем роботи засудженого з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку щомісячно.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 – підписку про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речовий доказ – куртку чорну – залишити потерпілому ОСОБА_2
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його оголошення.
Суддя С.І. Сковронський