Справа № 2-а-1744

                                                   2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2009 року             Рівненський районний суд Рівненської області, як адміністративний суд,

в особі судді                                                         Остапчук Л.В.

        при секретарі                                                       Данчук Л.А.

        за участю: позивача                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Відділення ДАІ Любомльського РВ УМВС України у Волинській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з даним позовом до суду, просить скасувати як незаконну постанову серії АС № 002709 від 16 липня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, якою на нього накладене адміністративне стягнення в сумі 260 гривень за те, що 16 липня 2009 року на 486 км автодороги Київ-Ковель, керуючи автомобілем «ВАЗ 210990-20», державний номерний знак НОМЕР_1, в зоні дії знаку 3.29 «обмеження максимальної швидкості руху 50 км/год.» він рухався зі швидкістю 73 км/год., чим порушив п.12.9 Правил дорожнього руху України. Свій позов він мотивує тим, що не погоджується з постановою, складеною відносно нього, вважає, що постанова необґрунтована, а він незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та пояснив обставини, описані вище. Свої дії позивач пояснює так: він завжди дотримується Правил дорожнього руху і рухається зі швидкістю, встановленою відповідно до дорожніх знаків. Вказана постанова надійшла на його адресу поштою. 16 липня 2009 року рухаючись по автодорозі Київ-Ковель на власному автомобілі «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, не порушував правил дорожнього руху, оскільки рухався з дозволеною швидкістю. Знаку, який би обмежував швидкість руху до 50 км/год. не було. Дійсно був ознак обмеження максимальної швидкості, але це обмеження становило не 50 км/год., а 70 км/год., що він і зафіксував, склавши відповідну схему. Про це написав в поясненнях у протоколі, але інспектор ДАІ не звернув на це уваги і виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає дану постанову незаконною і просить її скасувати.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про місце та час його проведення повідомлявся заздалегідь та належним чином, клопотань від нього про відкладення справи не надходило. На думку суду, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору.

Суд, з’ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

    Згідно ст.11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Але, відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

    В судовому засіданні встановлено, що постановою серії АС № 002709 від 16 липня 2009 року, винесеною інспектором ДПС взводу № 3 ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 260 гривень. Так, із даної постанови вбачається, що 16 липня 2009 року, ОСОБА_1 в зоні дії знаку «обмеження швидкості 50 км/год.» рухався на зі швидкістю 73 км/год., чим порушив п.12.9 Правил дорожнього руху України. Разом з тим, водій ОСОБА_1 стверджує, що він не перевищував швидкості і 16 липня 2009 року рухаючись на 486 км. автодороги Київ-Ковель з дозволеною швидкістю. Знаку обмеження швидкості 50 км/год. не бачив, а навпаки було встановлено знак обмеження швидкості 70 км/год.  Це підтверджує відповідними картами і схемою маршруту, яку склав власноручно.

Крім того, постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а саме в ній нечітко вказане найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, вказана лише абревіатура, неповністю наведені відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (відсутні дані про громадянство, місце роботи, не вказано документ, який засвідчує особу і т.ін.). В резолютивній частині постанови не вказано за якою конкретно статтею притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Ні в постанові, ні в протоколі не наведено доказів, які б підтверджували вчинення даного правопорушення (відсутні дані про свідків, схема ділянки дороги, де вчинено правопорушення). Хоча в постанові зазначено, що швидкість вимірювалась приладом «Візир», але до постанови не долучені фотодокументи. На думку суду неправомірним є і п.2 постанови, про стягнення подвійного розміру штрафу, оскільки це питання повинне вирішуватись в порядку примусового виконання постанови, а не відразу інспектором ДАІ.

За таких обставин суд не може визнати постану працівника ДАІ про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення законною, а тому вона підлягає до скасування. Тобто в наявності порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а тому позов підлягає до задоволення.

В зв’язку з задоволенням позову, оскільки при подачі позову позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.94 КАС України судові витрати, а саме судовий збір необхідно віднести на рахунок Державного бюджету України.

    Керуючись ст.ст.17 ч.2 п.3, 94, 99, 104, 158, 159, 160, 161, 163, 186 КАС України, ст.ст.278-289 КУпАП, суд, -

в и р і ш и в :

    Адміністративний   позов ОСОБА_1 до Відділення ДАІ Любомльського РВ УМВС України у Волинській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволити повністю.

    Визнати незаконною і скасувати постанову серії АС № 002709 від 16 липня 2009 року, винесену інспектором ДПС взводу № 3 ДПС старшим сержантом міліції ОСОБА_2, якою  ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штраф в сумі 260 (двісті шістдесят) гривень, як незаконну.

    Судові витрати по справі віднести на рахунок Державного бюджету України.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Рівненського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Якщо в десятиденний строк не буде подано заяву про апеляційне оскарження постанови суду або апеляційної скарги, постанова набирає законної сили.    

    Суддя: