Справа № 2-А-2617/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 грудня 2009 року                         Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді                     Шуляка А.С.

 при секретарі                     Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м.Рівне УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд, -

встановив:

В поданій до суду заяві позивач зазначив, що 07 жовтня 2009 року інспектором ДПС ВДАІ м.Рівне УДАІ УМВС у Рівненській області ОСОБА_2 винесено постанову серія ВК №039715 про притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку з скоєнням правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 260 гривень.

Постанову вважає незаконною тому, що у його діях відсутній склад даного правопорушення, оскільки швидкість руху він не перевищував.

Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладання адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні позивач вимоги заяви підтримав і просить задовільнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Постановою про адміністративне правопорушення від 07 жовтня 2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07 жовтня 2009 року в м.Рівне по вул.Дубенській о 14год.45хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті більш як на 20 км/год. Рухався зі швидкістю руху 94 км./год. Швидкість вимірювалася приладом Візир №0711241.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Єдиним доказом перевищення водієм швидкості є дані, зафіксовані за допомогою приладу «Візир».

Згідно ч.2 ст.11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. У випадку, якщо така атестації не проводилася, використання засобу вимірювальної техніки заборонено.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. В матеріалах справи відсутні дані щодо наявності експертного висновку або сертифікату відповідності у сфері захисту інформації на прилад «Візир». В оскаржуваній постанові вказано лише серійний номер приладу «Візир».

За таких обставин дані, зафіксовані приладом візир, не є належним та допустимим доказом в силу вимог ст.70 КАС України.

Інших доказів вчинення правопорушення позивачем відповідачем не надано.

Крім того, позивач заперечував, щодо порушення ним правил дорожнього руху.

Проте, при винесенні постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності посадовою особою не дано оцінку запереченням позивача щодо порушення ПДР.

Відповідно ч.2 ст.17 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі не надав доказів правомірності винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, а тому позов підлягає до задоволення з покладанням витрати на відповідача.

Суд вважає, що позивачем строк оскарження постанови пропущено з поважних причин, оскільки копію постанови працівники ДАІ йому не вручили, а отримав він її лише 24.11.2009р.

Керуючись ст. ст. 17, 94, 159, 160, 162, 163, 167 КАС України; на підставі ч.1 ст.122, 290 КУпАП, суд –

постановив:

Поновити строк оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Дії інспектора ДПС ВДАІ м.Рівне УДАІ УМВС у Рівненській області ОСОБА_2 по винесенню постанови про накладання адміністративного стягнення на позивача визнати неправомірними.

Скасувати постанову від 07 жовтня 2009 року серія ВК №039715 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга в Львівський адміністративний апеляційний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його ухвалення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Здолбунівський районний суд з направленням одночасно особою, яка її подає, копії апеляційної скарги в Львівський адміністративний апеляційний суд.

Суддя