АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року м. Чернівці

справа № 725/4448/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Литвинюк І.М., Лисака І.Н.

секретар Костюк Л.С.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Чернівецької міської ради про визнання права на подальше користування орендованою земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, приведення сторін в попереднє становище шляхом пролонгації договору оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2018 року, постановлену під головуванням судді Федіної А.В.,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Чернівецької міської ради про визнання права на подальше користування орендованою земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначенні землі та надання земельної ділянки в оренду, приведення сторін в попереднє становище шляхом пролонгації договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2018 року відмовлено у відкритті провадження.

На ухвалу суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову у справі є оскарження рішення міської ради про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення та надання земельної ділянки в оренду, а також визнання права на подальше користування орендованою земельною ділянкою наданою для ведення індивідуального садівництва; приведення сторін в попереднє становище шляхом пролонгації договору оренди земельної ділянки наданої для ведення індивідуального садівництва, що є похідним від вимоги про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення. Під час прийняття рішення відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень здійснював владні управлінські функції, а тому цей спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону.

Встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради № 1116 від 25 січня 2018 року відмовлено позивачам у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення та надання земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок орендованої земельної ділянки наданої для індивідуального садівництва.

Відповідно до ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У частині 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Порівняльний аналіз змісту ст.19 ЦПК України та ст.19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, із яких виник спір.

Оспорювання рішення органу місцевого самоврядування як суб'єкта владних повноважень поглинається спором про речове, приватне право, яке могло належати особі до звернення до органу місцевого самоврядування, так і виникнути в результаті реалізації рішення органу місцевого самоврядування, але захист якого відбувається у порядку цивільного судочинства (ст.19 ЦПК України) у спосіб, характерний для приватноправових відносин.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.

У справі, яка розглядається, позивачі оскаржують рішення Чернівецької міської ради від 25 січня 2018 року «Про відмову у затвердженні проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення та надання земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок орендованої земельної ділянки наданої для індивідуального садівництва».

Позивачі вважають, що оскаржуване рішення порушує їх існуюче речове право на зазначену земельну ділянку, яка була надана їм у довгострокове користування на підставі рішення Чернівецької міської ради від 04.07.1995р., а в подальшому укладеного між ними та Чернівецькою міською радою договору оренди від 23.04.2015р., зі строком до 23.04.2020р., та якою вони користуються більше 20 років. Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення Чернівецька міська рада, в односторонньому порядку, позбавила їх можливості не тільки користуватися орендованою земельною ділянкою, але і права на належний їм сад та плоди, які на ній розміщені.

З урахуванням зазначених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що існує спір щодо права позивачів на подальшу оренду земельної ділянки, яка перебувала в їхньому користуванні та на якій розміщені належні їм на праві власності садові насадження, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку, що цей спір належить до компетенції адміністративного суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2018 року постановлена з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням вирішення питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2018 року скасувати.

Направити вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Чернівецької міської ради про визнання права на подальше користування орендованою земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, приведення сторін в попереднє становище шляхом пролонгації договору оренди земельної ділянки на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 31 жовтня 2018 року

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: І.М. Литвинюк

І.Н. Лисак