Справа № 2- 2634/09 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 грудня 2009 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді         Зими І.Є.

при секретарі         Савула О.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові  цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Львівської філії ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ АБ «Укргазбанк» про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

12.08.09 р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача завдані йому матеріальні збитки в сумі 2002,94 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Заяву мотивує тим, що 06.06.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір № 15 Вклад «Золота гарантія», внаслідок укладення якого він розмістив без фізичної поставки тимчасово вільний банківський метал масою 9,65 тройських унцій золота на депозитний рахунок № 263510112293.959 на строк з 06.06.2008 р. до 08.06.2009 р. зі сплатою 5,25 % річних. У відповідності до умов договору банк зобов’язаний виплатити нараховані проценти та повернути Вкладнику депозит в день закінчення строку дії договору, шляхом безготівкового перерахування на власний поточний рахунок Вкладника у банківських металах. Для видачі коштів між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи № 2620012293.980. У зв’язку з закінченням дії договору він 9.06.2009 р. звернувся до відповідача для повернення своїх коштів, однак у видачі коштів йому було відмовлено, та відповідач повідомив його, що він може отримувати кошти з рахунку в сумі 1200 гривень готівкою щоденно до закінчення коштів на рахунку. Остаточно кошти були йому повернуті 14.07.2009 р. Вважає дії банку неправомірними та такими що завдали йому матеріальних збитків, які виразились в поштових відправленнях на адресу відповідача, транспортних витратах, оскільки він кожен день повинен був їздити в банк за коштами, а також в упущеній вигоді, яка полягає у неотриманні ним доходу, а саме 24,5 %  річних у гривні у разі укладення ним депозитного договору у «Дельта Банк», матеріальну суму збитків оцінює у розмірі 2002,94 гривні, крім того просить стягнути 10 000 гривень моральної шкоди та 6000 грн. витрат на правову допомогу.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 1422,30 грн. у відшкодування матеріальних збитків, 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також покласти на відповідача всі судові витрати.  

    В судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги та уточнення до них підтримали в повному об’ємі, просили позов задовольнити, покликаючись на викладені в заяві мотиви.  Наполягали ,що співвідповідачем по справі  є також Львівська філія ПАТ АБ” Укргазбанк” , оскільки саме  у філії  позивачем було укладеного договір.

Представник відповідача -  ПАТ АБ” Укргазбанк” в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що зі сторони Банку умови договору були виконані та позивачу повертались кошти кожного дня в сумі по 1200 грн. починаючи з 10.06.2009 р. та 14.07.2009 р. позивачу було видано залишок коштів в сумі 41 327,69 грн. Вимоги позивача вважає безпідставними та не підтвердженими жодними доказами.  Крім того, Львівська філія  банку не має статусу  юридичної особи, відтак жодних вимог до філії заявлено не може бути.

Заслухавши думку учасників процесу, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 06.08.2009 року між позивачем та Львівською філією ВАТ АБ «Укргазбанк» було укладено договір № 15 Вклад «Золота Гарантія» , внаслідок укладення якого позивач розмістив без фізичної поставки тимчасово вільний банківський метал масою 9,65 тройських унцій золота на депозитний рахунок № 263510112293.959 на строк з 06.06.2008 р. до 08.06.2009 р. зі сплатою 5,25 % річних.

Згідно рішення Загальних зборів акціонерів від 29.05.2009 р. ВАТ АБ «Укргазбанк» перейменовано на Публічне акціонерне товариство АБ «Укргазбанк».

У відповідності до п.3.5, 3.6. банк зобов’язаний виплатити нараховані проценти та повернути Вкладнику депозит в день закінчення строку дії договору, шляхом безготівкового перерахування на власний поточний рахунок Вкладника у банківських металах. Для отримання коштів за зазначеним договором між позивачем та відповідачем  було укладено договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку в банківських металах фізичної особи.  

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

9.06.2009 року позивачем у відповідності до умов підписаного сторонами договору була подана письмова заява до відповідача про повернення коштів, однак кошти були повернуті йому не вдень звернення, а повертались по частинах починаючи з 10.06.2009 р. в сумі 1200 грн. та остаточно були повернуті 14.07.2009 р. Дані обставини підтверджуються долученим до матеріалів справи заявами про видачу готівки та не заперечувались в судовому засіданні сторонами.  

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

    Як було встановлено в судовому засіданні зобов’язання відповідачем було виконано, кошти позивачу були повернуті.

    У відповідності до п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є, доходи які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).  

    Згідно ч. 4 ст. 623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

    Позивачем не надано жодних доказів про вжиття таких заходів, натомість  до матеріалів справи долучена розписка,  з якої вбачається, що позивачем на наступний день після остаточного з ним розрахунку зі сторони банку, а саме 15.07.2009 р. були повернуті кошти, в сумі 76 264 грн., гр. ОСОБА_2, які він позичив в неї 1.12.2008 р. На думку суду, дана розписка свідчить про те,  яким саме чином позивач розпорядився своїм вкладом. Інших доказів які б підтверджували його намір будь-яким іншим способом розпорядитись своїми коштами, позивачем не надано.

    Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на проїзд, такі на думку суду також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо понесених ним реальних збитків на проїзд. Представлені позивачем чеки про витрати на заправлення його транспортного засобу паливом, не підтверджують суму збитків які вимагає позивач, крім того один із чеків датований 15.07.2009 р., тобто вже після остаточного розрахунку з позивачем зі сторони Банку.    

На думку суду, не підлягає до задоволення вимога позивача в частині відшкодування моральної шкоди. Так, відповідно до вимог  ч. 1 ст. 23, ст. 1167  ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частина 2  ст. 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

    В даному випадку суду не представлено жодних доказів на підтвердження  того, що діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, хоча згідно  вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або  заперечень, крім випадків, встановлених  ЦПК України .   Крім того, ст. 22 Закону України "  Про захист прав споживачів" передбачено право на моральне відшкодування, проте  позивачами не доведено причинового  зв"язку  між   діями відповідача та    спричиненням шкоди здоров"ю  позивача.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.  

    Керуючись ст. ст. 10,11,57,60,88,209,214,215 ЦПК України, ст.ст. 11, 22, 23, 526, 527, 530, 623, 1060, 1167 ЦК України, ст. 22 Закону України „ Про захист прав споживачів”, суд ,-

в и р і ш и в :

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської філії ПАТ АБ «Укргазбанк», Публічного акціонерного товариства АБ «Укргазбанк» про стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди в і д м о в и т и за безпідставністю

Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення  рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через  Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                       І.Є.Зима