Провадження № 2/748/933/18

Єдиний унікальний № 748/2196/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Криворученка Д.П., секретарі Сидор А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному провадженні у залі суду у місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14.08.2018 року, посилаючись на положення ст.ст.180, 272 СК України, звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, зареєстрованого 7.04.2001 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Кіровограда, актовий запис №177 та стягнення аліменти на його користь на утримання дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі однієї четверті всіх видів заробітку /доходу/ відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позов обґрунтовується тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, після реєстрації шлюбу сторони прожили разом лише 4 роки. Після чого відповідач покинула сім'ю і з'являлась лише періодично на короткий час. На даний час шлюбні відносини фактично припинені, а шлюб носить формальний характер. Дитину весь час ростить, виховує і утримує позивач. Відповідач є матір'ю їх спільної дитини ОСОБА_3, однак, у добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомоги на її утримання.

15.08.2018 судом направлено запит щодо доступу до персональних даних, на підставі ст.187 ЦПК України, з метою отримання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2.

Відповідно до наданої відповіді відповідач значиться зареєстрованою за адресою: Кіровоградська область, Знам’янський район, с. Кучерівка (а.с.15)

Ухвалою від 28.08.2018 у справі відкрито провадження у загальному порядку та призначене підготовче судове засідання. (а.с.17, 18)

03.10.2018 суд закінчив підготовче провадження та призначив справу для розгляду по суті на 14 годину 30 хвилин 30 жовтня 2018 року, про що постановлено ухвалу. (а.с.26, 27)

До судового засідання від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов вона підтримує, просить задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечує. (а.с.32)

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце засідання повідомлялась належним чином, відповідно до приписів статей 128, 130, 131 ЦПК України, причини неявки не повідомила, представника не направила і відзив на позов до суду не подала.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, для участі у розгляді не з'явилась, про причини неявки не повідомила, не подала відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як встановлено у ході судового засідання, сторони уклали шлюб зареєстрований 7.04.2001 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Кіровограда, актовий запис №177, про що свідчить повторне свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3. (а.с.8)

Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 свідчить, що у сторін за час шлюбу народилось дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6)

Згідно довідки виконкому Терехівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області №304 від 02.08.2018 року позивач разом з дитиною зареєстровані і проживають АДРЕСА_1. (а.с.12)

Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно положень ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно з приписами статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до статті 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції.

За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспільстві в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.

Як проголошено положеннями статті 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.

Судом встановлено, що сімейні відносини сторони фактично припинили, сім'я носить формальний характер, і відновлювати шлюбні стосунки позивач категорично не має наміру і наполягає на розлученні. Примирення між сторонами неможливе і здійсненні судом для цього заходи, позитивного результату не надали. Подальше сімейне життя між сторонами неможливе, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та його неповнолітньої дитини, що має істотне значення.

Отже шлюб між сторонами підлягає розірванню.

Окрім того, у відповідності до ч.1 ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ураховуючи той факт, що сторони не домовились між собою про спосіб утримання дитини, з урахуванням матеріального становища обох сторін, їх стану здоров'я, з врахуванням того, що як позивач так і відповідач не мають інших осіб на утриманні, суд ураховуючи роз'яснення п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.06 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі ? частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за період від дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.

За таких підстав, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі.

На підставі викладеного та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.51 Конституції України, ст.ст.56, 110-112, 180-182, 191 СК України, у відповідності до ст.ст.12, 13, 43, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, зареєстрований 7.04.2001 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції міста Кіровограда (актовий запис №177), між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстровану за адресою: Кіровоградська область, Знам’янський район, с. Кучерівка.

Після набрання рішенням суду законної сили надіслати його копію до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІІН НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.08.2018 р. і до досягнення повноліття дитиною.

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 704,80 грн судового збору (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 , код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код бюджетної класифікації 22030106, розрахунковий рахунок 31211256026001).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704,80 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

Направити ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення на протязі двох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що вона має право на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Криворученко Д.П.