Справа № 299/3874/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Мацунича М.В. і Фазикош Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Мохнюк Руслани Геннадіївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2023 р. адвокат Мохнюк Р.Г. в інтересах ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення.

Просила:

-поновити строк для подання заяви про винесення додаткового рішення по справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 19 900 грн.

На обґрунтування заяви вказала, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначав орієнтовну суму своїх судових витрат, які неможливо було визначити у точному розмірі, відтак докази понесення судових витрат подаються із цією заявою.

У заяві про ухвалення додаткового рішення стороною позивача вказуються послуги, які були надані адвокатом Мохнюк Р.Г. в інтересах ОСОБА_1 , кількість часу витраченого на їх надання і вартість таких послуг, яка всього складає 19900 грн.

Більшість витрат по справі були або через зобов`язання суду, чи через неповідомлення судом про неслухання справи, чи через подання іншою стороною документів по справі. Доказами надання послуг є процесуальні документи, які є у справі, та з якими суд не позбавлений можливості ознайомитися. Розмір витрат визначено згідно з витраченого часу, який у багатьох випадках залежав від об`єму поданих відповідачем документів, чи безпосередніх дій суду.

До заяви про ухвалення додаткового рішення стороною позивача надано докази оплати ОСОБА_1 послуг адвоката, а також докази надіслання заяви про ухвалення додаткового рішення разом із додатками адвокату Естінко Т.Е., яка представляє інтереси ОСОБА_2 .

Жодних заперечень зі сторони відповідача стосовно заяви про ухвалення додаткового рішення до Закарпатського апеляційного суду не надходило.

Заява адвоката Мохнюк Р.Г. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню із таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Таким чином питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись в порядку, передбаченому для ухвалення додаткового рішення.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При стягненні витрат на правову допомогу належить враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Надана адвокатом Мохнюк Р.Г. ОСОБА_1 правнича допомога підтверджується матеріалами наявними в справі, а саме: клопотання від 28.04.2023 р. (т.2 а.с.100-143), відзив на апеляційну скаргу (т.2 а.с.157-169), відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення (т.2 а.с.191-196), повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі (т.2 а.с.204), клопотання про участь у відео конференції (т.2 а.с.205-208), заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції (т.2 а.с.209-212), заява про ознайомлення із матеріалами справи (т.2 а.с.214-216), заява про виклик свідка (т.2 а.с.221-223), заява про дистанційне ознайомлення із матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу (т.2 а.с.224-225), клопотання (т.2 а.с.226-228), заява про видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання (т.3 а.с.1-2), клопотання (т.3 а.с.4-5), заява про забезпечення позову (т.3 а.с.6-10), клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції (т.3 а.с.16-18), клопотання про долучення доказів (т.3 а.с.21-22), додаткові пояснення у справі (т.3 а.с.23-31).

Також сторона позивача приймала участь у всіх судових засіданнях, які відбувалися під час апеляційного перегляду справи, а таких було 3, як у режимі відеоконференції безпосередньо з позивачем та його адвокатом, так і безпосередньо представник позивача був присутній у залі судового засідання.

У низці постанов Великої Палати Верховного Суду, зокрема в постанові від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19, від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18, викладено правову позицію про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо судових витрат за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, рішення у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112, відповідно). У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до наведених вимог нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У заяві про ухвалення додаткового рішення стороною позивача узгоджено вартість кожної окремої послуги, що відповідає вимогам ст.134 ЦПК України щодо необхідності подання детального опису робіт (наданих послуг) і вимогам щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, оскільки така стосується права позивача бачитися із своєю дитиною, відсутністю заперечень зі сторони відповідача стосовно стягнення із неї витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача та стягнення із відповідача на користь позивача 19900 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Отже, наявні підстави для ухвалення додаткової постанови.

Керуючись п.1 ч.3 ст. 133, ст. 137, п.п.1, 2, 3 ч.2, ч. 7 ст. 141, ст. 270 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву адвоката Мохнюк Руслани Геннадіївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 19900 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот) гривень.

3. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

4. Повне судове рішення складено 26 грудня 2023 р.

Судді: