Справа № 2- а-305/09

                                     П О С Т А Н О В А

                                          Іменем України                                                                    

29 грудня 2009 року  Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

                головуючого - судді Чумак Т.А.

        при секретарі   Жандарук В.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове в порядку письмового провадження цивільну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі про  визнання дій протиправними,

                                    в с т а н о в и в:

            10.11.09 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до  Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі про  визнання дій протиправними.  Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона належить до категорії громадян, на яку поширюються соціальні пільги, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», і відповідно до вимог ст. 6 вказаного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Дія вказаного закону була зупинена ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік»,  «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року визнано неконституційним  положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року визнано неконституційними такі ж  положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Після того, як вона дізналася про порушення своїх прав, вона звернулася до Управління ПФУ в Апостолівському районі із заявою про проведення перерахунку підвищення до пенсії. Відповідач  в квітні 20009 року надав їй роз’яснення, що нарахування та виплата підвищення до пенсії проводиться відповідно до законодавства, після чого вона звернулася до суду. Просить позов задовольнити, визнати дії відповідачів щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії відповідно до чинного законодавства та здійснити виплату перерахунку за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 року по день винесення постанови. Також просить зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі проводити такі нарахування і виплати в подальшому, зобов’язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області забезпечити виконання діючого пенсійного законодавства та ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

    За заявою позивача справа розглянута без її участі (а.с.42).

            Управлінням ПФУ в Апостолівському районі 12.12.09 року подано заперечення проти позову та заяву про розгляд справи буз участі представника Управління ПФУ в Апостолівському районі (а.с.36-38). Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена ч.17 ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік». У 2007 році підвищення до пенсії виплачувалося лише особам, які є інвалідами. Рішенням  Конституційного Суду України від 09.07.07 року положення п.12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними, але рішення про відновлення дії ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, чинній до внесення змін до вказаного Закону, Верховною Радою України не приймалося, тому порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни є неврегульованим. ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», якою визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, у 2008 році виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір зазначеної надбавки учасникам війни визначено ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв’язку з прийняттям КСУ рішення від 22.05.08 року, яким визнано неконституційним п.2 ст. 41 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», у томі числі й щодо пенсійного забезпечення дітей війни,  КМУ прийнято постанову від 28.05.08 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено встановлення з 22.05.08 року гарантій на рівні, не нижчому, ніж діючі з 01.01.08 року згідно з вказаним Законом. П.8 вказаної постанови встановлено, що дітям війни до пенсії або довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гр., з 1 липня – 48,2 гр., з 1 жовтня – 49, 8 гр. Позивачу ОСОБА_1 підвищення виплачується в розмірі, передбаченому законодавством.  Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду, що є підставою для  відмови у задоволенні позову.

    Про час та місце розгляду справи позивач та Управління ПФУ в Апостолівському районі повідомлені належним чином, про що свідчить заява позивача, клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі. Представник Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, причину неприбуття суду не повідомив, тому у відповідності до ч.4 ст. 128 КАС України справу розглянуто без участі представника відповідача.

    Суд, вивчивши  матеріали справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Позивач ОСОБА_1 народилася 18.07.42 року, що підтверджується паспортом позивача,  є пенсіонером за віком, отримує пенсію в Управлінні Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області. Вказана обставина підтверджується копією посвідчення, виданого 04.07.99 року відповідачем (а.с.14, 19-20). Крім того, позивач  має статус «дитина війни», що підтверджується штампом у пенсійному посвідченні. Вказаний статус позивача не оспорюється відповідачем.

    На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач визнаний таким, що має право користуватися пільгами, які встановлені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

    Позивачем надано до суду довідки, які видані Управлінням ПФУ в Апостолівському районі 09.04.09 року, з яких встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Апостолівському районі та отримує пенсію за віком при повному стажі. Відповідно до вказаних довідок, виданих відповідачем, позивач в період з січня 2006 року по квітень 2009 року отримувала вказану пенсію (а.с.15-18). Дані про те, що позивач у вказаний період часу отримувала підвищення до пенсії як дитина війни, в довідках відсутні, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позивач за вказаний період часу не отримувала підвищення до пенсії як дитина війни.  

    Відповідно до п.2.1 Положення про Управління ПФУ в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України, завданням управління Пенсійного фонду у районі є, зокрема, забезпечення призначення і виплати пенсій відповідно до чинного законодавства.

    Ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (ч.2 та ч.3 ст. 22 Конституції України).

    Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія даної статі на 2006, 2007 рік призупинялась ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» та ст. 71 ЗУ  «Про державний бюджет України на 2007 рік».

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року п.12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 ЗУ  «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 22.05.08 року  зазначив, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік правовідносин, які регулюються законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Крім того, в рішенні зазначено, що закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави і через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. КСУ також зазначено, що Конституція України не надає закону про держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві та скасування та обмеження прав і свобод людини.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

П.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.96 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" встановлено, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

     Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач – Управління ПФУ в Апостолівському районі - повинен був здійснити нарахування позивачеві  підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.07 року, тобто з дня прийняття рішення Конституційним Судом України від 09.07.07 року, по 31.12.07 року та з 22.05.08 року, тобто з дня прийняття рішення Конституційним Судом України від 22.05.08 року, по теперішній час.

    Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Посилання відповідача на неможливість застосування даної величини для обрахування підвищення позивачеві як дитині війни суд вважає безпідставним,  виходячи з наступного.

    Згідно ч.1 ст. 28 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Вимоги частини 3 вказаної статті про встановлення мінімального розміру пенсії за віком абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не можуть бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком в розмірі, меншому за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, оскільки це суперечить вимогам ст.17 ЗУ «Про  державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»  та ст.2 ЗУ «Про прожитковий мінімум».

    Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад  прав (аналогія права). На підставі наведеної норми суд виходить з того, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом. Таким чином, суд приходить до висновку, що поняття та розмір мінімальної пенсії за віком для виплати підвищення пенсій дітям війни згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визначений ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень. Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог  тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.  

      Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Дане право позивач має, починаючи з 09.07.07 року, тобто з дня прийняття рішення Конституційним Судом України від 09.07.07 року, по 31.12.07 року, та з 22.05.08 року, тобто з дня прийняття рішення Конституційним Судом України від 22.05.08 року, по день постановлення рішення по справі.  Управління ПФУ в Апостолівському районі  не проводить нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії позивачеві, тому суд вважає доведеним, що права позивача в частині не отримання  підвищення до пенсії як дитина війни порушені відповідачем. З метою захисту прав позивача суд приходить до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання Управління ПФУ в Апостолівському районі провести нарахування підвищення пенсії за віком позивачеві відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007  року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року та здійснити виплату позивачеві суми перерахунку.

    Суд вважає, що позивач не пропустив строк для звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки строк обчислюється  з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Позивач зазначила у позові, що  вона звернулася до відповідача з відповідною заявою про проведення виплати соціальної допомоги в повному обсязі в квітні 2009 року. Доказів на підтвердження того, що позивач раніше дізналася про порушення своїх прав, відповідачем в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України не надано.

Позовна вимога щодо  зобов’язання відповідача проводити нарахування  і виплати в подальшому у вищевказаному розмірі задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Зазначена вимога не відповідає змісту законодавства, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання і суд не вправі вирішувати спори на майбутній час, оскільки судове рішення не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Суд вважає, що позовні вимоги до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області заявлені позивачем безпідставно, оскільки обов’язок щодо нарахування та виплати пенсій покладено на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах відповідно до покладених на них завдань, тому в даній частині позов до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про  визнання дій протиправними задоволенню не підлягає.

    Заперечуючи проти позову, Управління ПФУ в Апостолівському районі  посилається на виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому  постановою КМУ від 28.05.08 року № 530, тобто у розмірі, передбаченому чинним законодавством.  

    Суд вважає посилання відповідача на норми вказаної постанови необґрунтованими, оскільки постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.09 року визнано незаконним пункти 8 та 15 постанови КМУ № 530 від 28.05.08 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якими було встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни та дату набрання чинності вказаної постанови.

      Керуючись ст. ст.159, 160-163, 167 КАС України, суд

                                                       п о с т а н о в и в:

Адміністративний  позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі про  визнання дій протиправними задовольнити частково.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області відмовити.

Визнати протиправною  бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області в частині невиплати підвищення до пенсії за віком ОСОБА_1 як дитині війни.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області провести нарахування підвищення до пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року та здійснити виплату ОСОБА_1 суми перерахунку.

В іншій частині позову відмовити.

    На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду, а в разі складення   постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, - з дня складення в повному обсязі. Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Повний текст постанови складено 30 грудня 2009 року.

         Суддя: