Копія

Справа № 1-76

2009р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 травня 2009 року            Хмільницький міськрайонний  суд Вінницької області

             в складі:      судді                 Стасюка М.І.

при секретарі                 Лисій В.В.

        з участю прокурора                 Лозінської А.В.

                          адвоката                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу про обвинувачення    

                           ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,

                           уродженки та жительки с. Пагурці вул. Лісова буд.7Хмільницького району

                           Вінницької області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2,

                           позапартійної, не працюючої, не військовозобов’язаної, заміжньої, маючої

                           на утриманні 1 неповнолітню дитину, раніше судимої: 3 вересня 2004 року

                           Хмільницьким районним судом Вінницької області за ст.185 ч.3 КК

                           України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування

                           покарання з  випробуванням на іспитовий строк 2 роки, 25 лютого 2005

                           року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ст.185 ч.2

                           КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

            У вчинені злочину, передбаченого ст.185 ч.3  КК України;

                            ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки і

                           жительки с. Сальниця вул. Гузенка буд.44 Хмільницького району

                           Вінницької області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4,

                           позапартійної, не заміжньої, не працюючої, не військовозобов’язаної,

                           раніше  судимої: 26 лютого 2009 року Хмільницьким міськрайонним

                           судом Вінницької області за ст.ст.309 ч.1,317 ч.2 КК України до 4 років

                           позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з

                           випробуванням на іспитовий строк 1 рік 6 місяців,

          У вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України;

                           ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5,

                           уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6

                           Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 Хмільницького

                           району Вінницької області, росіянина, особи без громадянства, освіта

                           середня, позапартійного, не військовозобов’язаного, не одруженого, не

                           працюючого, раніше судимого: 1 травня 1981 року Миколаївським

                           районним судом Ульянівської  області за ст.89 ч.2 КК РСФСР до 1 року 6

                           місяців позбавлення волі; 14 травня 1985 року Хмільницьким  районним

                           судом  Вінницької області за ст.140 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців

                           позбавлення волі, 31 серпня 1988 року Соловинським міським судом

                           Башкирської РСР за ст.206 ч.2 КК РСФСР до 2 років 6 місяців позбавлення

                           волі, 11 лютого 1994 року Хмільницьким районним судом Вінницької

                          області за ст.81 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців  позбавлення волі; 12

                           грудня 1997 року Хмільницьким районним судом Вінницької області за

                           ст.81 ч.3 КК України  до 4-х років позбавлення волі; 1 липня 2004 року

                           Хмільницьким  міськрайонним  судом Вінницької області за ст.ст.185

                           ч.2,185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; 18 лютого 2009 року

                           Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ст.395 КК

                           України до 2 місяців арешту, звільненого 18 квітня 2009 року за відбуттям

                           покарання ,

У вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України;

ВСТАНОВИВ:

         27 листопада 2008 року біля 20-ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи  в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою шляхом зриву металевої монтіровкою навісного замка на вхідних дверях проникли в приміщення хліва домогосподарства №16 по вулиці Коцюбинського с. Пагурці, яке належить на праві власності ОСОБА_5, звідки таємно викрали: 8 качок по ціні 80 гр. за качку на суму 640 гр., 2 курки по ціні 55 гр. за курку на суму 110 гр. і півня вартістю 65 гр., а всього майна  на суму  815 гр..

         ОСОБА_4 достовірно знаючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 27 листопада 2008 року викрали з хліва жительки с. Пагурці ОСОБА_5 8 качок, 2 курки та півня, у цей же вечір 27 листопада 2008 року продав  8 качок, 2 курки та півня за 108 гр. жительці с. Уланів ОСОБА_6.    

        Свою виновність у вчиненні вказаного злочину підсудня ОСОБА_2 визнала повністю і показала, що вечером 27 листопада 208 року вона, ОСОБА_3, ОСОБА_4В і ОСОБА_7 розпивали в її будинку в с. Пагурці спиртні напої. Вона запропонувала вийти ОСОБА_3 у двір, де підказала тій, що можна викрасти у  ОСОБА_5 домашню птицю, на що та погодилась. Не розповідаючи про свої наміри чоловікам, вона попросила ОСОБА_7 дати їй металеву монтіровку. З цією металевою монтіровкою 27 листопада 2008 року біля 20 години вона та ОСОБА_3 прийшли в господарство №16 по вулиці Коцюбинського с. Пагурці, яке належало ОСОБА_5, металевою монтіровкою зірвали навісний замок на вхідних дверях у хлів, зайшли в приміщення хліва, звідки викрали 8 качок, 2 курки і півня. Не заперечує, що їх вартість складає 815 гр.. Коли принесли викрадене у мішку додому, про вчинення викрадення птиці з хліва ОСОБА_5 розповіли ОСОБА_7 та ОСОБА_4, тому ОСОБА_7 запропонував продати цю птицю і  використати кошти на спиртні напої та продукти харчування. Всі з цим погодились. Своїм автомобілем ОСОБА_7 відвіз її, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і викрадену птицю в с. Уланів, вказав на будинок  ОСОБА_8, а ОСОБА_4 відніс птицю у мішку в

господарство ОСОБА_8 і продав їй 8 качок, 2 курки і півня за 108 гр.. Кошти вони

використали на придбання бензину для автомобіля ОСОБА_7 та покупку спиртних напоїв і продуктів харчування, які в подальшому спожили.      

         Свою виновність у вчиненні вказаного злочину підсудня ОСОБА_3 визнала повністю і дала такі ж показання, як і підсудня  ОСОБА_2

        Свою виновність у вчиненні вказаного злочину підсудній ОСОБА_4 визнав повністю і показав, що вечером 27 листопада 2008 року він, ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розпивали в будинку ОСОБА_2 спиртні напої. Біля 20 години  ОСОБА_9 і ОСОБА_3 вийшли з будинку, попросивши ОСОБА_7 дати їм металеву монтіровку, а повернувшись через хвилин 40, повідомили йому і ОСОБА_7, що викрали з хліва  жительки с. Пагурці ОСОБА_5 8 качок, 2 курки і півня та запропонували їх продати, щоб заробити грошей. ОСОБА_7 запропонував відвезти на своєму автомобілі в с. Уланів, де можна продати викрадену птицю ОСОБА_8. Всі з цим погодились. ОСОБА_7 відвіз його, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на автомобілі в с. Уланів і вказав на

 господарство ОСОБА_8, а він відніс мішок з птицею з  автомобіля в господарство ОСОБА_8 і продав їй 8 качок, 2 курки і півня за 108 гр.. Гроші вони витратили на придбання бензину, спиртних напоїв і продуктів харчування.

         Крім  повного визнання своєї вини самими підсудніми ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, їх вина у вчиненні вказаних злочинів доведена повністю матеріалами кримінальної справи.

        Суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнає недоцільним досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються,  так як ОСОБА_2, ОСОБА_3 і  ОСОБА_4 повністю визнали свою вину і просять застосувати спрощений порядок дослідження доказів, підсудні та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин і суд  переконаний у добровільності та істинності їх позиції.

        Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.3 КК України, так як вона вчинила таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб і з  проникнення у приміщення.

         Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.3 КК України, так як вона вчинила таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб і з проникненням у житло.

- 2 -        

         Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст. 198 КК України, так як він вчинив заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо  одержаного злочинним  шляхом.

         Вибираючи вид та міру кримінального покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує, що вона вчинила тяжкий злочин та дані про її особу: вона вчинила злочин в стані алкогольного сп’яніння, неодноразово судима за вчинення умисних корисливих злочинів і, не ставши на шлях виправлення і перевиховання, вчинила новий злочин, схильна до побутового пияцтва і порушень громадського порядку, разом з тим суд враховує, що вона повністю визнала свою вину, щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить застосувати спрощений порядок розгляду справи, має постійне місце проживання і на теперішній час позитивно характеризується по місцю проживання, являється жінкою у молодому віці і має на утриманні неповнолітню дитину, повністю добровільно відшкодувала заподіяну нею шкоду і потерпіла не просить суворо її карати, а тому вважає можливим її виправлення та перевиховання в умовах ізоляції від суспільства, не застосовуючи до неї максимальної міри покарання, передбаченої  санкцією ст.185 ч.3 КК України.

        Вибираючи вид та міру кримінального покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує, що вона вчинила тяжкий злочин і дані про її особу: вона судима за вчинення умисних злочинів і  вчинила новий умисний злочин, схильна до порушень громадського порядку, разом з тим вчинила злочин в стані алкогольного сп’яніння, проте повністю визнала свою вину, щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить застосувати спрощений порядок розгляду справи, має постійне місце проживання і позитивно характеризується по місцю проживання, має молодий вік, являється сиротою і немає сім’ї, а тому вважає можливим її виправлення та перевиховання в умовах ізоляції від суспільства, не застосовуючи до неї максимальної міри покарання, передбаченої  санкцією ст.185 ч.3 КК України.      

       Вибираючи вид та міру кримінального покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості і дані про його особу: він вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння, неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів і, не ставши на шлях виправлення і перевиховання, вчинив новий  умисний злочин, схильний до побутового пияцтва і порушень громадського порядку, разом з тим суд враховує, що він повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить застосувати спрощений порядок розгляду справи, має постійне місце проживання і позитивно характеризується по місцю проживання, на теперішній час відшкодував заподіяну ним шкоду і потерпіла не просить суворо його карати, а тому вважає можливим його виправлення та перевиховання в умовах ізоляції від суспільства, застосувавши до нього арешт.

       Керуючись ст. ст. 237 – 343 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

        ОСОБА_2  визнати винною за ст.185 ч.3 КК України  і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

        ОСОБА_3  визнати винною за ст.185 ч.3 КК України  і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

       В силу ст.70 ч.4 КК України призначити ОСОБА_3  покарання за сукупністю злочинів – за даним вироком і вироком  Хмільницького міськрайонного суду від 26 лютого 2009 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк  чотири роки.

        ОСОБА_4  визнати винним за ст.198 КК України і призначити покарання у виді арешту на строк два місяці.          

       Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу: щодо ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши її під варту із залу суду; щодо ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 залишити у вигляді утримання під вартою.

        Строк відбування покарання ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відраховувати з 14 травня 2009 року.

        Зарахувати в строк відбування покарання строк перебування під вартою: ОСОБА_3 з 9 квітня 2009 року до  14 травня 2009 року; ОСОБА_4 – з 17 квітня 2009

        року до 14 травня 2009 року.

        Речові докази по справі: 3 тушки качок, які перебувають  на зберіганні ОСОБА_5, повернути ОСОБА_5; металеву монтіровку, яка перебуває на зберіганні Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області, знищити; автомобіль АЗ-2101 держ. № НОМЕР_1, який перебуває на зберіганні ОСОБА_7, повернути ОСОБА_7.

       Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд  протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – у той  же строк з моменту вручення  їм копії вироку.

                              Головуючий  /підпис/

                             З оригіналом вірно:

            Голова

Хмільницького міськрайонного суду                     ОСОБА_10

        Ст. секретар                             Н.А.Фігурська

ДОВІДКА:

Вирок щодо ОСОБА_3 змінити:

        Вважати ОСОБА_3  засудженою за ст.185 ч.3 КК України на 3(три) роки позбавлення волі і відповідно до ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів вважати її засудженою на 3(три) роки позбавлення волі, звернувши вирок Хмільницького  міськрайонного суду  від 26 лютого 2009 року до самостійного виконання, в решті вирок залишити без змін.

                                     Вирок набрав чинності 24 червня 2009 року.

            Голова

Хмільницького міськрайонного суду                     ОСОБА_10

        Ст. секретар                             Н.П. Фігурська