Справа № 22-32/2010 Головуючий в 1 інстанції: Товстика І.В.
Категорія: 19, 27 Доповідач: Демянчук С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Буцяка З.І.
суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.
при секретарі: Чалій Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства / далі ПАТ / "Брокбізнесбанк" на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2009 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору шляхом звернення стягнення на заставне майно.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2009 року позов ПАТ "Брокбізнесбанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" 230 756,74 грн. заборгованості по кредитному договору, 516,57 грн. пені за кредитним договором, 1730 грн. судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ПАТ "Брокбізнесбанк" подало апеляційну скаргу. Вважає, що рішення прийнято з порушенням матеріальних та процесуальних норм права.
Зазначає, що відповідно до ст. 589 ЦК України банк має право звернення стягнення на предмет застави та за рахунок предмета застави задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.
Тому, кредитор вправі на власний розсуд обирати спосіб захисту своїх майнових інтересів, зокрема звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на заставне майно.
Крім того вказує, що судом першої інстанції в порушення зазначених вище норм було безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на заставне майно без зазначення мотивів такого рішення та посилання на відповідні норми закону.
Просив змінити рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2009 року, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Брокбізнесбакн" в особі Рівненської філії заборгованість по кредиту в сумі 29532,49 доларів США та 516,62 грн. шляхом звернення стягнення на майно згідно договору застави № 126К-08/з від 12 березня 2008 року, а саме – автомобіль марки Mazda, модель 6 SDN, номер кузова: НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а також судові витрати у розмірі 1730,00 грн..
В судовому засіданні представник ПАТ "Брокбізнесбанк" підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
ОСОБА_1 на неодноразові виклики суду не з'являється. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 4 цієї статті передбачено, що у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається у первісному вигляді.
Як видно з матеріалів справи, пояснень сторін та не спростовано відповідачем, ОСОБА_1 свої зобов'язання по виконанню умов кредитного договору за № 126К-08 від 12.03.2008 року належним чином та у строки, встановлені ним, не виконав і на час розгляду справи судом, борг за даним договором становив 231 273 грн. 31 коп.
Вказана сума визначена судом як сума боргу кредитора перед банком на час звернення стягнення на майно та сторонами не оспорюється.
ОСОБА_1 в суді першої інстанції позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми боргу за зазначеним кредитним договором позивачем в апеляційні скарзі також не оспорюється.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства / ст.11 ЦПК України/ , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом / ст.60 ЦПК/, покладено на сторони.
Однак, будь-яких належних та заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду доказів відповідач суду не надав.
За зазначених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на майно підлягає до скасування, оскільки такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10 , 60 , 303 , 307 , 308 , 309, 313 - 317 ЦПК України , вимог ст. 590 ЦК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2009 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на майно скасувати.
Звернути стягнення на майно згідно договору застави № 126К-08/з від 12 березня 2008 року, а саме – автомобіль марки Mazda, модель 6 SDN, номер кузова: НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий суддя: Буцяк З.І.
Судді : Демянчук С.В.
ОСОБА_2