Копія

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц–33/2010р.                                    Головуючий  в першій

                                                          інстанції Проценко О.І.

Категорія          27                                     доповідач в апеляційній

                                                     інстанції Клочко В.П.

                              У Х В А Л А  

                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 січня 2010 року  колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді          - Клочка В.П.,

суддів                     - Водяхіної Л.М., Алєєвої Н.Г.,

за участю секретаря        – Пономаренка О.О.,

позивача                   – ОСОБА_4,

представника позивача      – ОСОБА_5,

представника відповідача   – Дробишевої О.О.,

представника третьої особи – ОСОБА_7,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства Банк „Фінанси та кредит” в особі Севастопольської філії про зобов’язання до зміни відсоткової ставки, нарахування та виплати відсотків по підвищеній відсотковій ставці, відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 27 жовтня 2009 року,    

                    В С Т А Н О В И Л А :  

В листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ВАТ Банк „Фінанси та кредит” в особі Севастопольської філії та, вточнивши вимоги, просив зобов’язати відповідача змінити відсоткову ставку за договором, застосувавши до нього підвищені відсоткові ставки ФК „Оптіма”, та нарахувати та виплатити відсотки по підвищеній відсотковій ставці, відшкодувати прямі матеріальні збитки в розмірі 141 962, 21 грн. та моральну шкоду – 50 000 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що між сторонами в справі 14.07.2008р. укладено договір №ДП00-22041 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К „Оптіма” в національній валюті. В жовтні 2008 року на вимогу             ОСОБА_4 відповідач неправомірно відмовив в видачі депозитного вкладу, завдавши позивачу прямі збитки на суму 141 962, 21 грн., які складаються зі збитку в розмірі 12 166, 39 доларів США, що виник в зв’язку з девальвацією гривні за період, коли позивач намагався отримати депозит та часу, коли банк його запропонував його отримати, витрат по сплаті відсотків за непогашені споживчі та іпотечні кредити в загальному розмірі               3 116, 49 доларів США та збитку в розмірі  1 301, 49 доларів США, що складає витрати на сплачення 3% в місяць від суми, яку позивач вимушений був взяти в борг. ОСОБА_4 зазначає, що для вкладів, що відкриваються фізичним особам, банком застосовується вже вища відсоткова ставка, ніж діє за його договором, а тому він вважає, що його право є порушеним в порівнянні з іншими вкладниками банку та вимагає його поновлення, шляхом зобов’язання банка змінити відсоткову ставку та нарахувати та виплатити відсотки за нею.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 27.10.2009р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення, яким вимоги позову задовольнити.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 14.07.2008р. між ОСОБА_4 та ВАТ Банк „Фінанси та Кредит” укладено договір №ДП00-22041 про банківський строковий вклад (депозит) „Ф&К „Оптіма” у національній валюті (а.с. 8).

З умов договору вбачається, що ОСОБА_4 вносить, а банк приймає грошові кошти в розмірі 165 000 грн. на строк до 19.07.2009р. з нарахуванням та сплатою відсотків.

07 жовтня 2008 року ОСОБА_4 звернувся до Банку з заявою про дострокове розірвання депозитного договору, як то передбачене п.2.5 договору, проте, банк, посилаючись на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, відмовив в поверненні коштів.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

ОСОБА_4 зазначає, що через зміну курсу валют за період, в який він мав отримати депозит, він втратив близько 12 166, 39 доларів США, також втратив через сплату відсотків за несплачені споживчі та іпотечні кредити та через сплату 3% в місяць в зв’язку з позикою, що взагалі становить його реальні збитки.

Проте, колегія вважає, що в понятті наведеної ст.22 ЦК України, на яку посилається позивач, останній збитків не поніс, про що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції визнав                12 166, 39 доларів США як неотриманий позивачем прибуток колегія вважає неспроможніми, оскільки рішенням суду цього не встановлено.

Що стосується вимог про зміну відсоткової ставки до депозитного вкладу позивача, то з п.1 Договору вбачається, що за час користування коштами вкладу протягом встановленого строку банк нараховує та сплачує вкладнику відсотки за ставкою 17, 50% річних (а.с. 8).

Встановлена відсоткова ставка діє на момент укладення договору, в разі зміни ставки остання починає діяти для договорів, що укладені знову та не застосовується до вже існуючих договорів.

За таких обставин, суд правомірно відмовив в задоволенні таких вимог позову.

Доводи, що суд незаконно відмовив в відшкодуванні моральної шкоди, колегія також не приймає до уваги.

Доказів того, що моральна шкода завдана позивачу останнім не надано, виходячи з вимог п.5 ч.1 ст.4 ЗУ „Про захист прав споживачів” підстав для задоволення таких вимог не має, оскільки шкоди здоров'ю ОСОБА_4 не завдано. Крім того, договір від 14.07.2008р. відшкодування моральної шкоди не передбачає, такі вимоги є похідними від вимог позову, в задоволенні яких відмовлено, а тому вони також не підлягають задоволенню.

Інші доводи скарги стосуються вимог позову до його зміни, а тому до уваги колегія їх також не приймає.

За таких обставин, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалене судом з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, судова колегія,

                        У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від            27 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:             /підпис/                 В.П. Клочко

Судді:                  /підпис/                 Л.М. Водяхіна

                        /підпис/                 Н.Г. Алєєва

Копія вірна:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.П. Клочко