Справа №22-ц-48 Головуючий у 1-й інстанції Кудін А.М.
Категорія 37 Суддя – доповідач Лузан Л.В.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
2010 року січня « 20 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Маслова В.О.,
суддів - Лузан Л.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Охтирська міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.11.2009 р. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення за безпідставністю вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохає скасувати рішення суду з тих підстав, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна тітка ОСОБА_3 Після смерті тітки відкрилась спадщина на її майно, яке складається із житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, розташованих за адресою м. Охтирка пров.Огреба,1. На протязі 6-місячного строку з часу відкриття спадщини вона звернулась із заявою про прийняття спадщини, але від нотаріуса їй стало відомо, що 21.09.1995 р. ОСОБА_3, начебто, склала заповіт на відповідачку, яка є дружиною її, позивачки, померлого брата.
Позивачка посилалась на те, що здавна підтримувала добрі стосунки із тіткою, допомагала їй у веденні господарства, обробляла огород і т.і., тітка ніколи не казала їй про те, що склала заповіт, а говорила про те, що хто її догляне, тому і буде все її майно. Вважає, що заповіт на користь відповідачки є недійсним, так як було відсутнє волевиявлення спадкодавці, тітка не мала наміру на передачу свого майна відповідачці і власноручно заповіт не підписувала. Також стверджувала про те, що ОСОБА_3 не знала про наявність даного заповіту.
Просила визнати недійсним заповіт від 21.09.1995 р., посвідчений від імені ОСОБА_3, на користь відповідачки ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для відмови у позові ОСОБА_1 При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачка не надала належних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що ОСОБА_3 не підписувала заповіт від 21.09.1995 р., посвідчений від її імені, на користь відповідачки ОСОБА_2
На а.с.16 знаходиться ксерокопія названого заповіту, складеного і підписаного ОСОБА_3 і посвідченого державним нотаріусом Ковальчук С.П.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 були роз’яснені в доступній формі положення ч. 2 ст.59 ЦПК України про те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. ОСОБА_1 було роз’яснено, що належним доказом, який вона може надати суду на підтвердження своїх доводів про те, що ОСОБА_3 не підписувала спірний заповіт від 21.09.1995 р., може бути тільки відповідний висновок почеркознавчої експертизи .
Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень названої норми права, колегія суддів також роз’яснила ОСОБА_1 про те, що така експертиза може бути призначена у справі за її клопотанням.
Проте, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заявила клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, а відповідно до вимог ч.1 ст.143 ЦПК України експертиза може бути призначена судом тільки за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Докази, на які посилається позивачка як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, а саме, на покази свідків, в даному випадку не є належними доказами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення. Колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2009 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Головуючий -
Судді -