Справа №22-ц-33                 Головуючий у 1 інстанції – Глущенко Є.Д.

Категорія 27                         Суддя-доповідач – Шевченко В.А.

У Х В А Л А

і м е н е м     У к р а ї н и

19 січня 2010 року                                 м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів             - Семеній Л.І., Кононенко О.Ю.,

при секретарі – Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення  Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2009 року

у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2009 року позов ЗАТ «ОТП Банк» задоволено.

Постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю(склад з підвалом) цегляну (літера «Г») та вбиральню цегляну (літера «У»), загальною площею 420 кв. м. в АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 для погашення заборгованості на користь Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі філії Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» в місті Суми за кредитним договором № CM-SMEC02/001/2007 від 27 листопада 2007 року, а саме: заборгованості за кредитом – 35861(тридцять п’ять тисяч вісімсот шістдесят один) долар США 52 центи, заборгованості по процентах – 1422(одна тисяча чотириста двадцять два) долари 23 центи США та пені за прострочення виконання зобов’язань – 8738( вісім тисяч сімсот тридцять вісім) грн.. 88 коп.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в позові.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 27 листопада 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику на споживчі цілі 37800 доларів США на строк до 27 листопада 2014 року(а. с. 9-12).

На забезпечення виконання боржником зобов’язань за цією угодою сторони 28 листопада 2007 року уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідачка передала банку в іпотеку нежитлову будівлю з вбиральнею загальною площею 420 кв. м. по АДРЕСА_1, оціночною вартістю 530330 грн. (а. с. 6-8).

У зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань за кредитним договором за відповідачкою утворилася заборгованість, з приводу якої їй надсилалося відповідне повідомлення 27 листопада 2007 року, а 12 листопада 2008 року їй було пред’явлено досудову вимогу(а. с. 15).

Станом на 09 січня 2009 року розмір заборгованості за кредитом становив 35861 долар 52 центи США, що за офіційним курсом НБУ складало 276133 грн. 70 коп., по відсотках за користування кредитом – 1422 долари 32 центи США(10951 грн. 17 коп.), по пені за прострочення виконання зобов’язання – 8738 грн. 88 коп., а всього 37283 долари 75 центів США і 8738 грн. 88 коп. (а. с. 3-4, 13).

З нарахованим позивачем розміром заборгованості за кредитом відповідачка, як вона сама зазначає у скарзі, погоджується.

З іншими сумами заборгованості та зі зверненням стягнення на предмет іпотеки вона не згодна, однак її обов’язок по їх сплаті витікає з умов кредитного договору, а вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на умовах іпотечного договору.

Належних даних на спростування наданих позивачем доказів, у тому числі й своїх варіантів розрахунків, відповідачка всупереч з вимогами ст. 60 ЦПК не надала.

Відносно залучення до участі у справі ОСОБА_3, як солідарного боржника, то і цей довод заявниці підлягає відхиленню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Перевіривши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія приходить до висновку, що задовольняючи позов, суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.303, 308, 315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий     -

    Судді                 -