АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Міщія О.Я.
Суддів – Сташківа Б.І., Гурзеля І.В.
при секретарі – Стечишин Л.С.
з участю апелянта, позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні гаражем, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 самовільно перемістив належний йому металевий гараж, який був правомірно встановлений на виділеній йому земельній ділянці по вул. Микулинецькій в смт. В. Березовиця Тернопільського району. При цьому було пошкоджено конструкцію гаража та майно, що знаходилось всередині, чим завдано збитків на загальну суму 550 грн. Крім того зазначив, що йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях сприводу протиправних дій відповідача та необхідністю звернення за захистом своїх прав.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 3 серпня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто зі ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 350 грн матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а разом 880 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 51 грн. судового збору на користь держави та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3 серпня 2009 року скасувати, а справу провадженням закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що гараж був встановлений самовільно, оскільки селищна рада не визначила конкретного місця для його встановлення, позивачем не подано доказів щодо завданих матеріальних збитків, а тому суд безпідставно стягнув з нього матеріальну шкоду. Щодо моральної шкоди, апелянт вказав, що не заподіяв позивачеві моральних страждань, оскільки не порушував його прав.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що в результаті неправомірних дій, переміщення металевого гаража, відповідач пошкодив майно позивача на суму 350 грн., а також заподіяв йому моральну шкоду.
Однак, з таким висновком погодитись неможливо.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як встановлено судом, рішенням Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району від 29 липня 2008 року №492 ОСОБА_1 надано дозвіл на встановлення боксового гаража для легкової автомашини по вул. Микулинецькій в селищі Велика Березовиця Тернопільського району.
Із пояснень селищного голови ОСОБА_6 видно, що позивачу не було визначено конкретного місця для встановлення гаража. Фактично погоджено на місцевості місце для гаража ОСОБА_1 лише 9 липня 2009 року, про що вбачається із акту, складеного комісією селищної ради (а.с. 20).
Отже, 20 жовтня 2009 року ОСОБА_1 встановив металевий гараж по вул. Микулинецькій в смт. Велика Березовиця, не отримавши погодження органу місцевого самоврядування – Великоберезовицької селищної ради.
ОСОБА_3 в суді пояснив, що перемістив вказаний гараж за допомогою автокрана в інше місце, оскільки конструкція була встановлена на ділянці, яку він протягом багатьох років обробляє і з якої ще не встиг зібрати вирощений урожай.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частково задовольняючи позов, суд стягнув зі ОСОБА_3 350 грн. матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок того, що розбилось вітринне скло, яке знаходилось в гаражі і зникли дерев’яні двері.
Однак зазначений висновок не відповідає обставинам справи і не підтверджується поданими доказами.
Зокрема, допитані судом свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не змогли пояснити, яке скло розбилось при переміщенні гаража, які його розміри, товщина та вартість. Зазначені свідки також не змогли дати пояснень щодо зниклих дверей та їх вартості.
Що стосується акта від 22 жовтня 2008 року (а.с. 6), то як пояснили свідки, він був складений зі слів позивача, відомості, зазначені в акті, ними не перевірялись.
Слід також врахувати, що вказаний в акті розмір розбитого скла (3м*2,5 м) не відповідає розміру скла описаному в позовній заяві (3м*1,5м).
Відповідач у суді пояснив, що ніякого майна ОСОБА_1 він не пошкодив.
Інших доказів в частині позову щодо стягнення матеріальної шкоди позивачем не подано і судом не здобуто, тому рішення в цій частині підлягає до скасування.
Не відповідає вимогам закону також рішення суду в частині стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав.
Оскільки в судовому засіданні позивач не подав доказів порушення його майнових прав та права на користування гаражем, колегія суддів вважає, що рішення суду про задоволення позову і стягнення моральної шкоди також підлягає до скасування, а по спору слід ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 3 серпня 2009 року щодо задоволення позовних вимог та стягнення зі ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 350 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а також 51 грн. судового збору на користь держави та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Я. Міщій