Справа № 2 –1359/09 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
18 грудня 2009 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Каращук О.Г.
при секретарі Лисюк О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А- 1231 про стягнення при звільненні з військової служби невиплаченої грошової компенсації замість речового майна,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з військової частини А-1231 невиплаченої грошової компенсації замість речового майна.
Позивач зазначив, що він капітан у запасі проходив дійсну службу у збройних силах з 05.08.1983 р. по 20.11.2006 року. З 31.10.2006 р. по 20.11.2006 р. у розпорядженні командира військової частини А-1231.
На речовому забезпеченні перебував у військовій частині А-1231.
Наказом начальника генерального штабу Збройних Сил України від 10.11.2006 р. №381 був звільнений з військової служби у запас. Наказом командира військової частини А-1231 від 20.11.2006 р. №266 виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
Згідно ст.27 «Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час» затвердженого постановою КМ України від 28.10.2004 р. №1444, а також ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» ч.2 ст.9 він має право одержати грошову компенсацію за належне йому речове майно.
Він неодноразово звертався з заявою до командування військової частини А-1231 про виплату грошової компенсації замість речового майна, однак заяви зникали без відповіді.
Він вважає що порушено його законне право на отримання грошової компенсації за належне йому речове майно за цінами на день звільнення з військової служби, внаслідок чого у військовій частині А-1231 утворилася заборгованість перед ним у сумі 6263, 02 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав. Просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати.
Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі доручення, у судовому засіданні позов не визнав, та надав суду письмові заперечення проти позову в яких просить провадження по справі закрити.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у збройних силах з 05.08.1983 по 20.11.2006 року. З 31.10.2006 р. по 20.11.2006 р. перебував у розпорядженні командира військової частини А-1231.
На речовому забезпеченні перебував у військовій частині А-1231.
Наказом начальника генерального штабу Збройних Сил України від 10.11.2006 р. №381 був звільнений з військової служби у запас за пунктом 67, підпунктом «в» (у зв'язку зі скороченням штату).
Наказом командира військової частини А-1231 від 20.11.2006 р. №266 виключений ОСОБА_1 з 21.11.2006 року з списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
Приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також грошове майно та речове забезпечення, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Відповідно до довідки № 21 від 02.12.2008 року позивачу не було видано речового майна на загальну суму 6263, 02 грн.
Як вбачається з даної довідки відповідач за період до 11.03.2000 року не здійснив розрахунок за речове майно з позивачем в сумі 2096, 37 грн.
Суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за речове майно після 11.03.2000 року в сумі 4166, 65 грн. не порушують вимог чинного законодавства, враховуючи наступне.
З 11 березня 2000 року дію ч. 2 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно із Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року № 1459-ІП призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
А тому до даних правовідносин не могла бути застосована норма ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка, власне, і передбачала можливість отримання грошової компенсації замість речового майна, оскільки у зазначений період вона не діяла.
На підставі всього вище наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошової компенсації до 11.03.2000 року в сумі 2096,37 грн. є законними і обґрунтованими, тому позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 116 КЗпП України, ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини А-1231 на користь ОСОБА_1 невиплачену грошову компенсацію замість речового майна у сумі 2096 (дві тисячі дев’яносто шість) гривень 37 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ:
- Номер: 6/188/82/2025
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1359
- Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
- Суддя: Каращук Олександр Григорович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.04.2025
- Дата етапу: 28.04.2025