04.08.2011

Справа № 2-781/2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Крамаренко Т.В.,

при секретарі - Наумкіній І.М.,

за участю позивачки - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (надалі ОКП «Миколаївоблтеплоенерго») про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про визнання договору недійсним.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 08.12.2006 року вона є власником квартири №47 у будинку №27В по прт. Миру в м. Миколаєві. 10.01.2007р. між нею та відповідачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за послуги центрального опалення та гарячого водопостачання за період з 01.01.2001р. по 01.10.2006р. у розмірі 3100,95грн..

Посилаючись на те, що заборгованість утворилася за попереднім господарем квартири, та на те, що вона вимушено підписала договір, оскільки їй необхідно було отримати акт на підключення автономного опалення, просила суд визнати договір про реструктуризацію № 17/335 від 10.01.2007 року недійсним.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила про їх задоволення.

Представник відповідача позов не визнала, проти його задоволення заперечувала та наполягала на застосуванні позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.12.2006р. ОСОБА_1 належить квартира №№47 у будинку №27В по прт. Миру в м. Миколаєві, з якого вбачається, що вказану квартиру вона придбала у ОСОБА_3 та ОСОБА_4

06.10.2006р..

Відповідно до ст.1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

10 січня 2007 року між ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та ОСОБА_1 було укладено договір №17/335 про реструктуризацію заборгованості за послуги центрального опалення та гарячого водопостачання за період з 01.01.2001р. по 01.10.2006р. у розмірі 3100,95грн. строком на 36 місяців з щомісячним платежем 86грн..

Враховуючи, те, що на момент укладення договору про реструктуризацію у позивачки перед відповідачем не існувало будь-якої заборгованості за спожиті послуги центрального опалення та горячого водо забезпечення підстав для укладення оспорюваного договору були відсутні.

Згідно до приписів ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України.

Такими чином, суд вважає, що укладання вказаного договору відбулося безпідставно і цим укладенням було порушено право ОСОБА_1, однак воно не підлягає захисту у судовому порядку виходячи з наступного.

Статтею 256 ЦК України передбачено позовну давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до п.5 ч.2 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушено право підлягає захисту.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. за №14 «Про судове рішення в цивільній справі», встановивши, нц&? ; строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд в рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зроблено до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Враховуючи те, що строк для звернення до суду з вимогою про визнання зазначеного вище договору позивачкою пропущений без поважних причин, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася 10.01.2007р., а звернулася до суду за захистом своїх прав після спливу трьох років з моменту укладання договору, наявність заяви відповідача про застосування позовної давності, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за спливом позовної давності.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати сплачені при пред’явленні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.14, 15, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про визнання договору недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: