Справа № 2-а-117\2010рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М    У К Р А Ї Н И

    6 січня 2010 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді                                          Зелінського В.Г

                при секретарі                                                   Ткаченко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Харківській області про призначення державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірах встановлених законом ,

                                                      в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Харківській області про  визнання його дій щодо відмови у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплати державної пенсії та додаткової пенсії згідно норм ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Закон № 796)незаконними та зобов»язати Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок державної пенсії та додаткової  пенсії з 1 березня 2009 року у відповідності зі ст.50 та 54 Закону №796 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

      В обґрунтування позову зазначив, що він є інвалідом 2 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, щодо якого встановлено зв»язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, знаходиться на обліку в  Управлінні пенсійного фонду України в Харківській області.

     Вказує, що відповідно до ст.50 та ст.54 Закону № 796 він має право отримувати державну пенсію не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.24.02.2009 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з проханням здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії. Однак, відповідач не виплачує їй пенсію у зазначених розмірах, тому позивач звернувся до суду за поновленням порушеного права.

      Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи, відповідач про час розгляду  справи повідомлений, надав заперечення проти позову.

      В запереченні відповідач вказує, що нарахування пенсії позивачу проведено згідно з порядком встановленим Кабінетом Міністрів України.

      Дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

      ОСОБА_1, відповідно до ст.14 Закону № 796,належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інвалід 2 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, щодо якого встановлено причинний зв»язок  інвалідності з Чорнобильською катастрофою, що підтверджено довідкою МСЕК № 028144  від 24.05.2007 року.(а.с.7), та посвідченням А № 012111 від 28.09.1998 року та вкладого до нього №618964С від 13.06.2007 року(а.с.8).

      Згідно ст.49 Закону № 796 позивач має право на пенсію у вигляді:

           а/. державної пенсії;

           б. додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

           24 лютого 2009  року позивач звернувся до  Управління пенсійного фонду України в Харківській  області про перерахунок державної та додаткової пенсії (а.с. 6).

            04 березня 2009   року   начальника  Управління пенсійного фонду України в Харківській області листом № 1948-02/14 відмовив позивачу у призначені зазначеної пенсії, вказуючи на відсутність правових підстав для такого призначення та  правомірність своїх дій (а. с. 4-5).

            Відповідно до ч.4 ст.54 Закону № 796,яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до першої категорії та у зв»язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

            Згідно ст.50 Закону № 796 особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема інвалідам  2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75%  мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

            Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст.28 Закону України  від 9 липня 2003 року №1058-1У «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

           При розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.50 та ст. 54 Закону № 796 застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для  осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.        

            Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської  катастрофи затверджено постановою КМ України від 30 травня 1997 року № 523.Ця постанова є чинною і її  положення  стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсії  відповідають положенням ст.50 та ст.54 Закону № 796.

            Підпунктом 2 пункту 1 постанови №654 від 16 липня 2008 року та п.п. 1 п.4 постанови №530 від 28 травня  2008 року, всупереч   положень ст.50 та 54 Закону № 796, КМ України встановив розміри сум, з яких провадиться розрахунок державної та додаткової пенсії при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

            Стаття 9 КАС України встановлює, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові  особи і службові особи зобов»язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України .Суд вирішує справи на підставі ОСОБА_2 та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана ВР України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений ОСОБА_2 та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта ОСОБА_2 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана ВР України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

           Крім того, за приписами ст.22 ОСОБА_2 України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Статтею 8 ОСОБА_2 України визначено, що в Україні  визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії.

      Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ст.50 та 54 Закону № 796 ,застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

     Таким чином, доводи   Управління  пенсійного фонду України в Харківській області про призначення державної та додаткової пенсії позивачу на нормах, які встановлені постановами КМ України  не можуть прийматися до уваги оскільки вказані правовідносини регулюються Законами України і Законом № 796 чітко вказані розміри таких пенсій.

     Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування « на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за  віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

      Таким чином, для позивача, як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1категорії,нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись у відповідності зі ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування  з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Згідно ст.84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування»,перерахунок призначеної пенсії, проводиться в такі строки: в разі виникнення права на підвищення пенсії-з першого числа місяця в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа  включно і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

      Тому суд дійшов висновку про те, що право позивача на перерахунок пенсії виникло з моменту подання заяви про здійснення такого перерахунку, але з урахуванням вимог ст..45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» суд вважає, що таке право позивача виникло з 01  березня 2009 року, оскільки заяву про проведення перерахунку ОСОБА_1 було подано  24 лютого 2009 року.

      Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання дії  Управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплати державної пенсії та додаткової пенсії згідно норм ст.50 та 54 Закону України «Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи незаконними та про зобов»язання  Управління пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2009 року у відповідності зі ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої у ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підлягають задоволенню.

      Керуючись ст.ст.2-15,17-18,69-71,79,86,94,99,104-107,110-111,122-143,151-154,158,162,163,167 КАС України , суд

                                                       п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1   до   Управління пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій незаконними та зобов»язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

    Визнати дії Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії згідно норм ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « незаконними.

                  Зобов»язати Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію ОСОБА_1 з 1 березня 2009 року у відповідності зі статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений у ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування «з урахуванням визначеного законодавством  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

                Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд  шляхом подачі в 10- денний строк з дня оголошення постанови суду  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 5 ст. 186  КАС України.

                Суддя: