Справа № 2-198/2010 р.

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 січня 2010 року   Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Орловій І.С.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором та розірвання договору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в вересні 2009 року, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 12532 (дванадцять тисяч п’ятсот тридцять дві) грн. 29 коп., та дострокове розірвання кредитного договору №593 від 31 липня 2008 року, пояснивши в заяві, що 31 липня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір №593 на суму 12000,00 (дванадцять тисяч) грн. на 36 місяців зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 29 липня 2011 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4, було укладено договори поруки № 593/1 від 31.07.2008 року та № 593/2 від 31.07.2008 року.

Згідно з п.1.1. кредитного договору позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 12000,00 (дванадцять тисяч) грн., а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 30 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Відповідно до п.1.5 договору, позичальник зобов’язався за користування кредитом сплачувати банку відповідну плату (відсотки) в порядку, розмірах та строки, визначені в цьому договорі.

Крім цього, у відповідності до умов п.5.2. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту і відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,08 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідач взятих на себе зобов’язань не виконував, у зв’язку з чим, станом на 10 вересня 2009 року, заборгованість по кредитному договору складає 12532 (дванадцять тисяч п’ятсот тридцять дві) грн. 29 коп., з яких: заборгованість по відсоткам 2097,30 грн., заборгованість по кредиту 10026,35 грн., пеня по простроченому кредиту та відсотках 408,64 грн. Просить суд позов задовольнити.

Крім цього позивач просив стягнути на його користь з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги в частині суми заборгованості, яка станом на час розгляду справи, а саме на 22 січня 2010 року, становить 14235 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять п’ять) грн. 76 коп., з яких: заборгованість по відсотках – 436,76 грн., заборгованість по прострочених відсотках – 2764,81 грн., строкова заборгованість по кредиту – 6026,96 грн., пеня по простроченому кредиту та відсотках – 1007,84 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з’явився, проти задоволення позову не заперечував, пояснивши що дійсно він 31.07.2008 року уклав кредитний договір з ВАТ «Ощадний банк України» і отримав кредит в сумі (дванадцять тисяч) грн. Спочатку відповідач виконував кредитні зобов’язання в повному обсязі, але потім, у зв’язку зі скрутним матеріальним становищам, з лютого 2009 року перестав виконувати свої кредитні зобов’язання належним чином, згідно умов договору.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання з’явився, проти задоволення позову в частині солідарного стягнення заборгованості заперечував, пояснивши що він не мав можливості знати про існування заборгованості за кредитом з боку відповідача ОСОБА_2, а банк в порушення умов договору поруки, не повідомив його про існування заборгованості у встановлений договором строк.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання з’явився, проти задоволення позову в частині солідарного стягнення заборгованості заперечував, надав аналогічні пояснення, поясненням ОСОБА_3

Суд, заслухавши показання сторін, перевіривши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини::

- 31 липня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір №593 на суму 12000,00 (дванадцять тисяч) грн. на 36 місяців зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 29 липня 2011 року.

- в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4, було укладено договори поруки № 593/1 від 31.07.2008 року та № 593/2 від 31.07.2008 року.

- згідно з п.1.1. кредитного договору позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 12000,00 (дванадцять тисяч) грн., а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 30 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

- відповідно до п.1.5 договору, позичальник зобов’язався за користування кредитом сплачувати банку відповідну плату (відсотки) в порядку, розмірах та строки, визначені в цьому договорі.

- у відповідності до умов п.5.2. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту і відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,08 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В ході судового розгляду справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 став порушувати свої зобов’язання згідно умов договору з лютого 2009 року, що підтверджується поясненнями самого ОСОБА_2, та не заперечується представником позивача.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо встановлено договором або законом, або розірвання договору: заміна умов зобов’язання: сплата неустойки: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Разом з тим, відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 05.08.2009 року, банком були надіслані повідомлення про стягнення за кредитним договором № 593/1,           № 593/2 від 31.07.2008 року, тобто більш ніж через 6 місяців з моменту порушення своїх зобов’язань згідно умов договору з боку відповідача ОСОБА_2, що підтверджується поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також копію конверту на ім’я ОСОБА_3, ОСОБА_4, зі штампом відправки – «05.08.2009 р.»

У п.п.2.4.п.2 договору поруки № 593/1, 593/2 від 31.07.2008 року вказано, що якщо при настанні строку платежу відповідно до кредитного договору боржником не буде сплачено платіж, кредитору, боржник та/або кредитор зобов’язуються повідомити поручителя про прострочення платежу.

п.п.4.2.п.4 договору поруки № 593/1, 593/2 від 31.07.2008 року передбачає, що порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язань за кредитним договором № 593 від 31 липня 2008 року не пред’явить вимог до поручителя.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.  

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК, ст.ст.526,610,611,1054 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором та розірвання договору задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір № 593 від 31 липня 2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 11 листопада 1996 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає: Харківська область, м. Ізюм, вул. Воровського 12, на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Ізюмського відділення № 492 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 02765706, МФО 350147, р/р 35527501512, заборгованість за кредитним договором № 593 від 31 липня 2008 року в сумі 14235,76 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять п’ять) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 11 листопада 1996 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає: Харківська область, м. Ізюм, вул. Воровського 12, на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії-Ізюмського відділення № 492 відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 02765706, МФО 350147, р/р 35527501512, витрати по сплаті держмита  в розмірі 125 грн. 33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: