Справа №2-981/2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2008 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки в складі головуючого судді Реутової В.І., при секретарі Баштовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із заявою, в якій зазначає, що 16 вересня 2007 року близько 14 години на вулиці Артемівське шосе у Микитівському районі в м. Горлівці відбулася дорожньо - транспортна пригода, у результаті якої автомобіль Мазда, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Га понову А.С., здійснив зіткнення з автомобілем марки ДЕО -Ланос, реєстраційний номер АН 3936 BE, який належить йому на праві власності, під керуванням його сина ОСОБА_3. Вина сталася з вини відповідача, який порушив правила дорожнього руху, а саме п.14.2 Правил дорожнього руху. У результаті ДТП належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження, розмір яких складає 6812, 03 гривень. Крім того, вважає, що йому спричинена моральна шкода, котра полягає в тому, що він отримав психологічну травму коли побачив знівечений автомобіль, а також у зв'язку з заподіяними діями відповідача значним для нього матеріальним збитком він зазнав душевних страждань. Розмір моральної шкоди він оцінює в 10000 гривень. Просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 6812, 03 гривень, моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 250 гривень, судовий збір в розмірі 70, 62 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 гривень.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, підтвердив вищенаведені обставини і просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 6812, 03 гривень, моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 250 гривень, судовий збір в розмірі 70, 62 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 гривень.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і вважає, що він не винний в скоєнні ДТП, не заперечував проти того, що ДТП дійсно відбулося в 04 вересня, просив в позові відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи і давши їм належну оцінку в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 04 вересня 2007 року близько 14 години на вулиці Артемівське шосе у Микитівському районі в м. Горлівці відбулася дорожньо -транспортна пригода, у результаті якої автомобіль Мазда, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, здійснив зіткнення з автомобілем марки ДЕО -Ланос, реєстраційний номер АН 3936 BE, який належить ОСОБА_1 на праві власності, під керуванням його сина ОСОБА_3 Вина сталася з вини відповідача, який порушив п.14.2 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 13 листопада 2007 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпроАП, де вказано, що 04.09.2007 року в 14год. по вулиці Артемівське шосе в м. Горлівці керуючи автомобілем марки Мазда, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі з двостороннім рухом, яка має не менше двох смуг для руху в одному напрямку, виїхав на призначену для зустрічного руху сторону дороги, де здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ ДЕО, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався перед автомобілем ОСОБА_2 і здійснив поворот наліво.
Проти спричинення дорожньо - транспортної пригоди в судовому засіданні відповідач не заперечував і пояснив, що дійсно ОСОБА_4 управляв автомобілем ЗАЗ ДЕО, державний номер НОМЕР_2, який рухався перед його автомобілем і здійснив поворот наліво, тому вважає, що його вини у спричиненні ДТП не має і заперечує проти відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6812, 03 гривень на користь позивача.
Згідно ст.. 1166 п.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1167п.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ст. 1187 п. 1, 2 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
В судовому засіданні встановлено, що Га понов А.С. управляв автомобілем Мазда і скоїв ДТП. В результаті дорожньої транспортної пригоди автомобіль позивача отримав пошкодження, матеріальна шкода згідно висновку експерта складає 6812, 03 гривень. Згідно висновку спеціаліста № 158/10/07 від 01.10.2007 року вартість матеріальної шкоди складає 6812, 03 гривень. Відповідач в судовому засіданні заперечував проти висновку спеціаліста, вважає, що спеціаліст - автотоварознавець ОСОБА_5 не мав права проводити авто товарознавче дослідження, посилався на аналіз, який надав експерт ОСОБА_6. Суд не може прийняти доводи відповідача, тому що експерт ОСОБА_6 не приймав участі у дослідження пошкодженого автомобіля і не мав права давати оцінку висновку спеціаліста ОСОБА_5. Інших доказів, котрі заперечували б висновку експерта, не представлено. Таким чином, суд вважає, що на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 6812, 03 гривень.
Крім того, в судовому засіданні позивач просив стягнути на його користь витрати на проведення експертизи в розмірі 250 гривень.
Суд вважає, доводи позивача не обгрунтовані і задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.79 ч.3 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до ст.54 ч2 ЦПК України спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги ( фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінує висновку експерта.
Оскільки судом судові експертизи не призначались, спеціалісти до участі у справі не залучались, то і витрати, понесені позивачем на проведення експертизи не можуть бути судом віднесені до витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз згідно ст.79 ЦПК України.
Крім того, в судовому засіданні позивач просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 гривень. Суд вважає, що в судовому засіданні позивач не навів доказів, які б підтверджували наявність спричинення моральної шкоди. Тому, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 51грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 України, на підставі ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою та моральної шкоди -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 6812, 03 гривні, судовий збір у розмірі 68, 12 гривень, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів з дня проголошення) заяви не було подано, а також, якщо суду було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.