ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 319
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.06.2007 | Справа №2-23/15402-2006 |
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді ІщенкоГ.М.,
секретаря судового засідання Ємєнджієвої А.М., розглянувши за участю представників:
від позивача – Просоєдов О.І. – завідуючий юридичним сектором, дов. від 10.01.2006р., Сучек О.О. – заступник завідуючого відділом соціальних виплат, дов. № 17 від 25.10.2006р.
від відповідача – Бугайчук А.В. – головний лікар,
від третьої особи – не з’явився, повідомлений належним чином
у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим, (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17а),
до відповідача Миколаївської лікарської амбулаторії, (97546, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Леніна, 4),
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Пансіонат «Енергетик» Національної енергетичної компанії «Укренерго», (97546, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка),
про стягнення 1234,64 грн.
встановив:
Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим звернулось в господарський суд АРК із позовом до Миколаївської лікарської амбулаторії про стягнення 1234,64грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Фондом здійснено оплату по незаконно виданим громадянці Лебедевій Т.В. – працівнику пансіонату «Енергетик» - листкам непрацездатності, у зв’язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідача у порядку регресу.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.12.2006р. до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Пансіонат «Енергетик» Національної енергетичної компанії «Укренерго».
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантоване щорічне безкоштовне надання санаторно-курортних путівок або путівок на відпочинок. Листки непрацездатності видані відповідно до інструкції «Про порядок видачі документів, які посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, тому відсутні підстави для стягнення з амбулаторії 1234,64грн.
Представник третьої особи позов Відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні 03.05.2007 року представником позивача заявлено клопотання про
подальший розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства.
Враховуючи приписи пункту 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», яким встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, суд задовольнив клопотання позивача щодо подальшого розгляду справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення сторін, дослідив надані докази, судом встановлено наступне.
Згідно статті 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі-Закон), Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, провадить збір та акумуляцію страхових внесків на інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2006р. Відділенням фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим проведено документальну перевірку експертизи тимчасової втрати працездатності та ґрунтовності видачі лікарняних листків у Миколаївській лікарській амбулаторії.
Перевіркою встановлено, що Миколаївської лікарською амбулаторією за період з 2001 року незаконно видані листки непрацездатності на санаторно-курортне лікування працівнику пансіонату «Енергетик» Лебедевій Тетяні Володимирівні, постраждалій від Чорнобильської катастрофи за весь період її находження на лікуванні без урахування тривалості щорічних (основних та додаткових) відпусток:
ГЛ№044194 з 18.03.2001р. по 14.04.2001р.;
ГЖ№058702 з 17.03.2003р. по 12.04.2003р.;
АМ№023206 з 03.05.2004р. по 28.05.2004р.;
АВ№691069 з 21.03.2005р. по 15.04.2005р.
За рахунок коштів Фонду, пансіонатом «Енергетик» за період 2003-2005 роки Лебедевій Т.В. незаконно виплачено у якості допомоги на період проходження санаторно-курортного лікування 1234,60грн.
Зазначені результати перевірки знайшли відображення в акті №1 від 16.02.2006р.
Так, відповідно до посвідчення громадянина (громадянки), евакуйованого (ої) у 1986 році із зони відчуження серії Б№036765, Лебедева Тетяна Володимирівна має другу категорію, (аркуш справи 20).
У розумінні Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до другої категорії відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття).
Статтею 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до категорії 2 надаються гарантовані державою компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20 зазначеного закону.
У порушення вимог закону, працівнику пансіонату «Енергетик» Лебедевій Т.В. Миколаївською лікарською амбулаторією видані листки непрацездатності за весь період її находження на лікуванні без урахування тривалості щорічних (основних та додаткових) відпусток.
Проте, зазначена пільга передбачена пунктом 16 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та розповсюджується лише на громадян, віднесених до першої категорії.
Пункт 10 статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачає, що допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.
Зазначена норма кореспондується також із приписами Інструкції «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001р. №455, пунктом 7.1 якої, зокрема, встановлено, що листок непрацездатності на період санаторно-курортного лікування, необхідність якого встановлена ЛКК лікувально-профілактичного закладу за місцем спостереження, видається на термін лікування та проїзду до санаторію і назад, але з урахуванням тривалості щорічної (основної та додаткової) відпустки.
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства, що виразилось в необґрунтованій видачі Лебедевій Т.В. листків непрацездатності.
Листом від 09.03.2005р. №01/610-8 Міністерство охорони здоров’я АР Крим повідомило Виконавчу дирекцію відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про можливість в разі встановлення факту необґрунтованої видачі або продовження листка непрацездатності лікарняно-профілактичним закладом працівнику підприємства чи організації, пред’явлення претензії про відшкодування збитків, нанесених бюджету Фонду соціального страхування (позовної заявви), (аркуш справи 32-34).
Претензію позивача від 03.05.2006р. №04-2-4/1185 про відшкодування стягуваної суми, що є предметом спору у даній справі, залишено без задоволення.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має право порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, вимагати надання інформації про вжиті заходи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» встановлене що, за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що грунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров'ю, виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та ін.), в силу статті 441 Цивільного кодексу України, відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.
Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, позивачем надані докази, які підтверджують обґрунтованість висновків акту перевірки. За таких умов, факт вказаного в акті порушення слід вважати належно встановленим.
За таких обставин справи, вимоги позивача про стягнення з Миколаївської лікарської амбулаторії заборгованості в сумі 1234,64грн. підлягають задоволенню.
Вступна і резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 05 червня 2007 року.
У повному обсязі постанову складено 11 червня 2007 року.
На підставі викладено, керуючись статтями 158-161, пунктом 4 частини 2 статті 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Миколаївської лікарської амбулаторії (адреса: 97546, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Леніна, 4; банківські реквізити: рахунок 35410003001494 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33872967) на користь Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим (адреса: 95000, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 17,а; банківські реквізити: рахунок 25607440254461 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 26085353) заборгованість в сумі 1234,64грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.