Справа №2-а- 65 /2010 року

                                                           П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                      У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 року                                                                                                    м. Судак

Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого судді Морозової Л.М.

при секретарі Усачової М.О.,

з участю:

представника прокуратури ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Судак

адміністративну справу

за позовом

Прокурора м. Судака АР Крим в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду  України  м. Судака АР Крим про визнання неправомірною відмову пенсійного фонду щодо нарахування  надбавки до пенсії та зобов’язання  виплати збільшення до пенсії щомісячної соціальної допомоги «Дітям  війни», суд-

                                                       В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Судака АР Крим звернувся у суд з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду  України  м. Судака АР Крим про визнання неправомірною відмову пенсійного фонду щодо нарахування  надбавки до пенсії та зобов’язання  виплати збільшення до пенсії щомісячної соціальної допомоги «Дітям  війни». В якому просив суд визнати поважною причиною пропуску строку для звернення до суду за захистом інтересів ОСОБА_2 та відновити строк для звернення до суду за захистом його інтересів .

Визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України у м. Судаку щодо нарахування надбавки до пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Судаку нарахувати та
виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 збільшення до пенсії з урахуванням норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.07 року по 01.01.08 року.

Позивач – ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни. Згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватись щомісячна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України у м. Судаку із письмовою вимогою встановлення надбавки до пенсії, як пільговій категорії громадян - «дитина війни».Проте, 10.08.09 року УПФ України у м. Судаку йому надано відповідь про неможливість виплати надбавки до пенсії «дітям війни» у зв'язку із відсутністю законних підстав. Прокуратурі міста Судака про порушені права ОСОБА_2 на отримання грошової допомоги стало відомо лише у жовтні 2009 року, коли він звернулася до прокуратури за захистом. Пропуск строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав ОСОБА_2 вважає поважним.

На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячні довічні утримання або державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, зростає на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що вказане зростання сплачується лише особам, котрі окрім статусу «діти війни» є інвалідами, у розмірі 50% від надбавки, встановленої учасникам війни.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.07 №1-29/2007 визнав таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратив дію з дня прийняття рішення Конституційного Суду України 09.07.07, разом з тим відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

ОСОБА_2, як особа, що має статус «дитина війни» має право на щомісячне зростання пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.07 року.

Відмова УПФ України у м. Судаку по встановленню надбавки до пенсії є неправомірною.

    Представник прокуратури ОСОБА_1 позов у суді підтримала посилаючись на докази викладені у позовній заяві.

     Позивач ОСОБА_2 у суд не з’явився ,  суд надійшов до висновку про розгляд справи у її відсутності.

    Представник відповідача у суд не з’явився  , але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, та надіслав суду свої заперечення, у яких позов не визнав. Просив суд  відмовити позивачам у задоволені позову. Посилався на те , що нормативними законодавчими актами України не визначено поняття терміну « мінімальної пенсії за віком» на теперішній час відсутній механізм і практичне застосування ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та вказав , що строк для звернення у суд позивач пропустив , так як звернувся з позовом 04.11.2009 року.

     Суд вислухавши прокурора Завацьку Є.В., дослідивши  письмові докази по справі, приходить до висновку , що позовні вимоги прокурора м. Судака в інтересах ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

  Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи  державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

   Згідно зі ст.7 Закону України « Про  соціальний захист дітей війни « фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом , здійснюється

за рахунок коштів Державного бюджету України.

   Відповідно до Закону України №2195 – IV від 18 листопада 2004 року « Про соціальний захист дітей війни» , де йдеться про те , що дитина війни  це особа, яка є громадянином  України та якому на час закінчення ( 2 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років.

   Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, народилася 04 вересня 1940 року, що підтверджується ксерокопією його паспорта на а. с.4, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було  менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни. Він має право на пільги, встановлені законодавством України, у тому числі на передбачену ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».Щомісячну державну соціальну допомогу, що підтверджується  посвідченням на а. с. - 5.

 Згідно зі ст.111Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489 –V у 2007 році були внесені зміни, згідно яким підвищення

 пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни , пунктом 12, ст.71 Закону №489 –У зупинена на 2007 рік дія ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-пр/2007року,  положення п.12, ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  №489 –V від 19 грудня 2007року, яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , визнані неконституційними. Тобто ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» являється діючою.

  Доводи відповідача , щодо відсутності механізму та невизначеності, яким органом, за рахунок яких коштів, в якому порядку слід рахувати та виплачувати  вказану категорію соціальних гарантій, суд оцінює критично, оскільки згідно Конституції України за відсутністю закону, регулюючого дані правовідносини, повинен  застосовуватися закон , регулюючий подібні правовідносини, що не було зроблено відповідачем. Що стосовно пропущеного строку для звернення у суд ці доводи відповідача суд вважає обґрунтованими і погоджується з ними.

      Позивач дійсно пропустив річний строк звернення до суду. Так як відповідно до ст.99 КАС України, для звернення до  адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Прокурору м. Судака АР Крим про порушене право  позивача стало відому у  жовтні 2009 року, а звернувся він у суд в його інтересах у листопаді 2009 року на а. с.22 він є у списку осіб , які звернулись за захистом своїх прав до прокурора м. Судак у жовтні 2009 року. Відповідно до ст.ст.99,100 КАС України

на користь позивача можна було б стягнути недоплачену щомісячну разову грошову допомогу за листопад 2008 року. Але  у позові прокурор просить стягнути по 01.01.2008 року. Суд не може вийти за межі позовних вимог і тому в позові прокурора слід відмовити у повному обсязі.

             Керуючись  ст.ст.18,158-163,71,104,99, 100 Кодексу Адміністративного судочинства України ,  суд-

                                                П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позову  прокурора м. Судака АР Крим в інтересах ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду  України  м. Судака АР Крим про визнання неправомірною відмову пенсійного фонду щодо нарахування  надбавки до пенсії та зобов’язання  виплати збільшення до пенсії щомісячної соціальної допомоги «Дітям  війни» в повному обсязі  вимог.

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду  подається протягом десяти днів з дня її проголошення  . Апеляційна скарга  на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

               Головуючий                          Л.М. Морозова