Головуючий у I інстанції: Тростянчук Г.Г. Справа № 22-а-95/07
Суддя-доповідач: Онишкевич Т.В. ряд. стат. звіту № 37
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого-судді - Онишкевича Т.В.,
суддів - Улицького В.З., Багрія В.М.
при секретарі - Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у справі за її позовом до Дубенської міської ради, треті особи ОСОБА_2, Перша Дубенська нотаріальна контора про визнання рішення частково недійсним, -
в с т а н о в и л а :
У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звернулася до Дубенського міськрайонного суду з позовом, у якому просила визнати недійсними рішення Дубенської міської ради НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4року та свідоцтво про право на спадщину за законом від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, видане Першою Дубенською держнотконторою у частині спадкування відповідачкою ОСОБА_2. земельної ділянки площею 0,08 га. У подальшому позивачка позовні вимоги уточнила, просить суд визнати недійсним рішення Дубенської міськради НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4року у частині пункту 68. Вважає оспорюване рішення таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки ним у приватну власність покійному ОСОБА_3. було передано земельну ділянку загального користування всупереч вимогам ст. 4 ЗК України та порушено її право на користування нею.
Оскаржуваною постановою Дубенского міськрайонного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою її позов задоволити. У обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції 2005 року суд зобов'язаний був розглядати даний позов за правилами ЦПК України. Окрім того, суд першої інстанції не розглянув її клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи та зазначив у своїй постанові ОСОБА_2 як відповідача, хоча відповідно до вимог КАС України вона може бути за даним позовом лише третьою особою. Ще покликається на порушення вимог ст. 4 ЗК України в редакції 1990 року, відповідно до якої землі загального користування населених пунктів не можуть передаватися у приватну власність.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтка повністю підтримала вимоги за апеляційною скаргою та надала суду пояснення відповідно до її змісту.
Представник Дубенської міської ради у ході апеляційного розгляду вимоги апелянтки заперечив, вважає постанову суду першої інстанції законною і просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
ОСОБА_2, переведена ухвалою апеляційного суду у статус третьої особи, та її представник у ході апеляційного розгляду справи дали суду письмові та усні пояснення, відповідно до яких вважають вимоги апелянтки безпідставними і просять апеляційну скаргу відхилити.
Інші учасники судового розгляду на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України не є перешкодою для судового розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване позивачкою рішення Дубенської міськради від ІНФОРМАЦІЯ_4року за НОМЕР_1 було прийняте у межах її компетенції і не суперечить вимогам ст.ст. 10, 17, 63 ЗК України у редакції 1991 року. Дане твердження суду першої інстанції апелянткою не оскаржується.
Покликання апелянтки на невирішення судом її клопотання про призначення почеркознавчої експертизи колегія суддів вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки воно вирішене протокольною ухвалою суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 188). Крім того, необхідність встановлення відповідності підпису чоловіка чи сина позивачки у акті обстеження і погодження меж земельної ділянки АДРЕСА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року не має визначального значення для вирішення спору, оскільки на той час вказана земельна ділянка перебувала у власності Дубенської міської ради.
Так само безпідставними колегія суддів вважає покликання апелянтки на необхідність розгляду даної справи у порядку цивільного судочинства, оскільки це суперечить вимогам п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України.
Оцінюючи доводи апелянтки про те, що передачею у приватну власність проїзду до будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 у м. Дубно було порушено її право на користування ним, колегія суддів приходить до висновку що вони є надуманими. Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивачка вказаним проїздом тривалий час не користується, відгородила свою земельну ділянку металевою сіткою із забетонованими стовпами, має окремий заїзд до свого помешкання, що сама ствердила у ході апеляційного розгляду. Рішенням Дубенської міської радиНОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року у приватну власність ОСОБА_5 - покійного чоловіка позивачки - було передано земельну ділянку для обслуговування будинку АДРЕСА_1 площею 0,054 га та залишено у спільному користуванні із ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0125 га для здійснення спільного під'їзду до будинку АДРЕСА_1. Із цим рішенням Дубенської міськради позивачка погодилася, оскільки не оскаржує його в установленому законом порядку.
Доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що проїзд до будинку по АДРЕСА_1 у м. Дубно був земельною ділянкою загального користування, у матеріалах справи немає, наявний на а.с. 7 план земельних ділянок колегією суддів до уваги як доказ не береться, оскільки він не відповідає вимогам ст. 79 КАС України і спростовується аналогічним планом земельних ділянок, долученим представником ОСОБА_2 у ході апеляційного розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне судове рішення, допущені порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.В.Онишкевич
Судді В.З.Улицький
В.М.Багрій