Головуючий у I інстанції: Ригіна Л.М. Справа № 22-а-92/07
Суддя-доповідач: Онишкевич Т.В. ряд. стат. звіту № 21
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого-судді - Онишкевича Т.В.,
суддів - Улицького В.З., Багрія В.М.
при секретарі - Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, НВП “Електрон-Т” про визнання рішення про припинення виплати наукової пенсії неправомірним, поновлення виплати наукової пенсії та проведення перерахунку виплати пенсії , -
в с т а н о в и л а :
У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звернулася до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, у якому просила визнати таким, що не відповідає вимогам закону рішення управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова ( далі - управління ПФУ) про позбавлення права на наукову пенсію і рішення НВП “Електрон-Т” про відкликання довідки НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3року, а також зобов'язати управління ПФУ поновити виплату наукової пенсії з моменту припинення, провівши відповідний перерахунок.
Оскаржуваною постановою Залізничного районного суду м. Львова від ІНФОРМАЦІЯ_1року позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано неправомірним розпорядження управління ПФУ від ІНФОРМАЦІЯ_4 року про зміну виду пенсії позивачці та рішення НВП “Електрон-Т” про відкликання довідки НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3року на ім'я позивачки. Крім того оскаржуваною постановою зобов'язано управління ПФУ поновити виплату позивачці нарахованої пенсії з моменту припинення з ІНФОРМАЦІЯ_4 року на підставі Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.
У поданій апеляційній скарзі управління ПФУ просить скасувати оскаржувану постанову Залізничного районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1року та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в частині щодо зобов'язання управління ПФУ поновити з ІНФОРМАЦІЯ_4 року виплату наукової пенсії відповідно до ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, покликаючись на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 1, 6, 10, 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, п.п. 20, 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12 серпня 1993 року №637, а також вимог КАС України.
Під час апеляційного розгляду справи представники апелянта повністю підтримали вимоги за апеляційною скаргою та надали суду пояснення відповідно до її змісту.
Позивачка під час апеляційного розгляду вимоги апелянта заперечила, оскільки вважає оскаржувану постанову суду законною.
Представник НВП “Електрон-Т” на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України не є перешкодою судового розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції на підставі огляду записів трудової книжки позивачки зробив висновок про відсутність необхідності у підтверджуючій довідці про виконання нею наукової роботи не менше 70% загального річного обсягу виконаних робіт, оскільки її робота повністю регламентована ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” на посадах, передбачених постановою КМ України від 22 листопада 2001 року № 1571. На підставі цього суд першої інстанції вважав доведеним право позивачки на отримання пенсії відповідно до вимог Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, а тому прийшов до переконання про підставність вимог позивачки про проведення перерахунку її пенсії на підставі вказаного Закону.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з таких міркувань.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” науковою установою слід вважати юридичну особу незалежно від форми власності, створену в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Висновки суду першої інстанції про те, що на підставі записів у трудовій книжці позивачки можна встановити її право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” колегія суддів вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки такі записи не містять формулювань, які б достовірно засвідчували їх відповідність переліку посад наукових працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність", затвердженого постановою КМ України № 1571 від 12 серпня 1993 року. Із зазначених записів у трудовій книжці позивачки та інших матеріалів справи не вбачається, що позивачка безпосередньо займалася науковою, науково-технічною або науково-організаційною діяльністю, а в установах за місцем її працевлаштування наукова та науково-технічна діяльність становила понад 70 % загального річного обсягу виконаних робіт.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що в управління ПФУ не було правових підстав для продовження виплати наукової пенсії позивачці після відкликання НВП “Електрон-Т” довідки НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3року, необхідність подання якої випливає із положень п.26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12 серпня 1993 року № 637. Відтак у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення вимог позивачки про визнання неправомірним розпорядження управління ПФУ від ІНФОРМАЦІЯ_4 року про зміну виду пенсії позивачці та покладення обов'язку на управління ПФУ поновити виплату позивачці нарахованої пенсії з моменту припинення з ІНФОРМАЦІЯ_4 року на підставі Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” .
На підставі наведеного, на думку колегії суддів, до вирішення у порядку цивільного судочинства питання про відсутність чи наявність у позивачки права на пенсію відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” підстав для покладення обов'язку на управління ПФУ поновити виплату позивачці нарахованої пенсії з моменту припинення з ІНФОРМАЦІЯ_4 року на підставі Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” немає, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню і у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, суд першої інстанції визнав неправомірним рішення НВП “Електрон-Т” про відкликання довідки НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3року на ім'я позивачки.
Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів України поширюється на спори фізичних або юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльність.
Згідно із п.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідачем за вказаними позовними вимоги позивачки ОСОБА_1 є НВП “Електрон-Т”, яке не належить до суб'єктів владних повноважень, не наділене владними повноваженнями та державними управлінськими функціями, а тому вимоги позивачки до нього не можуть бути вирішені судом у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на це колегія суддів приходить до висновку, що у частині позовних вимог, що стосуються рішень і дій НВП “Електрон-Т” провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова задовольнити.
Скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від ІНФОРМАЦІЯ_1року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, НВП “Електрон-Т” про визнання рішення про припинення виплати наукової пенсії неправомірним, поновлення виплати наукової пенсії та проведення перерахунку виплати пенсії та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити за безпідставністю вимог.
У частині позовних вимог ОСОБА_1 до НВП “Електрон-Т” провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.В.Онишкевич
Судді В.З.Улицький
В.М.Багрій