Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2007 р. Справа №29/94-07
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Токара М.В., судді Івакіної В.О., судді Сіверіна В.І.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Манірко О.А. (доручення у справі)
Харківської міської ради -Ткаченко Т.В. (доручення у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради вх.№1681Х/1-11 на рішення господарського суду Харківської області від 16 лютого 2007р. по справі №29/94-07
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків
до Приватного підприємства «АРАКС», м. Харків
про визнання договору укладеним та визнання права власності
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2007 р. по справі №29/94-07 (суддя Тихий П.В.) задоволені позовні вимоги позивача. Визнано за ФОП ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 право власності на нежитлову будівлю -павільйон побутового обслуговування населення (вулканізація) загальною площею 35,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та стягнено з ПП «АРАКС»на користь ФОП ОСОБА_1 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Харківська міська рада, як особа, яка не була залучена до участі у справі, звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2007 р. по справі №29/94-07 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Стаття129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 1 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Статтею 107 Господарського процесуального кодексу України закріплено право осіб, яких не було залучено до участі у справі, на касаційне оскарження рішень і постанов суду, що стосується їх прав і обов'язків. Обмеження права на апеляційне оскарження для цих осіб суперечить статті 129 Конституції України.
Харківська міська рада в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до чинного законодавства лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, а оскільки ПП «Аракс»не здав будівлю до експлуатації, то не став її власником в установленому порядку відповідно до ч.2 статті 331 Цивільного кодексу України, а оскільки ПП «Аракс»не було власником павільйону на момент відчуження, то відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України не мало права укладати договір купівлі-продажу.
Позивач -Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу Харківської міської ради в якому зазначає, що вважає рішення господарського суду Харківської області законним в зв'язку з чим, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу Харківської міської ради без задоволення.
Також позивач просить розглянути справу за його відсутності в зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.
Відповідач -ПП «Аракс»також надав відзив на апеляційну скаргу Харківської міської ради в якому зазначає, що вважає рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2007р. законним і обґрунтованим в зв'язку з чим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу Харківської міської ради без задоволення.
Судова колегія розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала представників Харківської міської ради та відповідача і встановила наступне.
Позивач -Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, а у відзиві на апеляційну скаргу просить розглянути справу без його участі в зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні (а.с. 65).
Як вбачається з матеріалів справи позивач -Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просив суд визнати договір купівлі-продажу від 15.12.2006р. укладеним та визнати за ним право власності на нежитлову будівлю -павільйон побутового обслуговування населення (пункт вулканізації), загальною площею 35,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 11, 325, 328, 334, 220 Цивільного кодексу України.
Позивач в подальшому позовних вимог не змінював та не уточнював.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16 лютого 2007р., як зазначено в рішенні (а.а. 42) позов задоволено повністю та визнано за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю -павільйонна побутового обслуговування населення (вулканізація) загальною площею 35,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Позовні ж вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 15.12.2006р. укладеним господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення взагалі не розглядались і рішення по зазначених вимогах судом не прийняте.
Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір купівлі-продажу будівлі -павільйону побутового обслуговування населення (вулканізації), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 від 15.12.2006р. (а.с. 8) нотаріально не посвідчений, а значить не відповідає вимогам закону, а саме статті 657 Цивільного кодексу України, а тому не може вважатись укладеним в установленому порядку.
Дійсно, відповідно до ч.2 статті 220 Цивільного кодексу України, на яку посилався і позивач в позовній заяві, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Позивачем вимога про визнання договору купівлі-продажу від 15.12.2006р. дійсним не заявлялась і місцевим господарським судом не розглядалась.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивач в позовній заяві не зазначав, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та не надав доказів щодо звернення до відповідача із зазначеним проханням, як відсутні і докази в підтвердження ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 15.12.2006р., а посилання суду в протоколі судового засідання від 16.02.2007р. (а.с. 39) на наявність факту звернення позивача з проханням про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 15.12.2006р. та пояснення відповідача, що він нібито ухилявся від нотаріального посвідчення в зв'язку з дослівно: «відсутністю часу для здійснення вказаних дій»не приймаються до уваги, оскільки жодних доказів в підтвердження зазначених пояснень сторонами не надано.
Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що як на момент укладення договору купівлі-продажу від 15.12.2006р. так і на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції сторонами не надано доказів, що будівля павільйону побутового обслуговування населення (вулканізації) за адресою: АДРЕСА_2, була здана в експлуатацію в установленому порядку та як продавцю, так і покупцю в установленому порядку Харківською міською радою виділялась земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку за вказаною адресою було належним чином оформлене право власності чи користування.
Зазначені обставини підтверджуються попередженням Управління земельних відносин №5872 від 24.10.2006р. (а.с. 54) адресованому директору ПП «Аракс».
Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради НОМЕР_1 «Про дозвіл ПП «Аракс»на проектування та будівництво павільйону побутового обслуговування населення (вулканізація) по АДРЕСА_2»ПП «Аракс»повинне було виконати цілий ряд дій. Що передувало будівництву та відповідно п. 3.4.3 пред'явити об'єкт державній приймальній комісії для прийняття до експлуатації, а згідно пункту 4 вищезазначеного рішення ПП «Аракс»було попереджено, що земельна ділянка для експлуатації об'єкту буде надана окремим рішенням після прийняття його до експлуатації (а.с. 89). Земельна ділянка по рішенню НОМЕР_1 була надана ПП «Аракс»в оренду до 01.12.2001р., але договір оренди і на зазначений термін ПП «Аракс»не наданий.
Таким чином, ПП «Аракс»по договору купівлі-продажу від 15.12.2006р. було продано позивачу самочинно збудоване нерухоме майно.
Що стосується визнання за позивачем права власності на будівлю -павільйон побутового обслуговування населення (вулканізація), то як уже було зазначено вище, придбана позивачем по договору купівлі-продажу від 15.12.2006р. будівля є самочинним будівництвом, а відповідно до ч.2 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього, а як зазначено в ч.3 вказаної статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена відповідна і для цієї мети за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Позивач не надав доказів надання земельної ділянки під самочинне будівництво як ПП «Аракс»так і самому позивачу, а тому оскільки ПП «Аракс»на момент продажу позивачу будівлі не було належним власником будівлі то і за позивачем не може бути визнане право власності на будівлю придбану по договору купівлі-продажу від15.12.2006р.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2007р. по справі №29/94-07 прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає задоволенню.
Позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п.п.1),4) ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 16 лютого 2007 року по справі №29/94-07 скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Головуючий суддя (підпис) Токар М.В.
суддя (підпис) Івакіна В.О.
суддя (підпис) Сіверін В.І.