Судове рішення #746262
9/775-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2007 року          Справа № 9/775-06

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді    Карбань І.С.,

                         судді    Бабакової Л.М.,

                        судді   Шутенко І.А.- доповідач,

при секретарі - Міракові Г.А.  

за участю представників сторін:

позивача –Цимбала Б.П. за довіреністю б/н від 15.01.2007р.,

відповідача –не прибув,


           розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1579 С/2) КП „Міськводоканал” Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 04.04.2007р.  по справі № 9/775-06

за позовом ТОВ „Скат”, м. Суми,

до КП „Міськводоканал” Сумської міської ради, м. Суми,

про стягнення 16 586 грн. 97 коп., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача 16 586,97 грн., з яких 15 345,00 грн. основного боргу за виконані роботи по електролабораторному вимірюванню з виданням відповідних протоколів відповідно до договору №13, укладеного між сторонами 06.03.2006р., 955, 68 грн. інфляційних збитків та 286,29 грн. –3% річних.

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.04.2007р. (суддя Лущик М.С.) по справі №9/775-06 позов задоволено. Стягнуто з КП „Міськводоканал” Сумської міської ради на користь ТОВ „Скат” 15 345,00 грн. основного боргу., 955, 68 грн. інфляційних збитків та 286,29 грн. –3% річних, 165,87грн. держмита та 118,00 грн. судових витрат.

Відповідач, з рішенням господарського суду Сумської області від 04.04.2007р. по справі №9/775-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій просив вищевказане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та на порушення норм чинного законодавства.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що виконані позивачем послуги були оплачені відповідачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1765 від 04.05.06 р. на суму 5000 грн. 00 коп., № 1442 від 14.04.06 р. на суму 10000 грн. 00 коп., тобто на загальну суму 15 000 грн. Вимога ТОВ „СКАТ” щодо сплати іншої суми, на думку апелянта неправомірна, оскільки згідно Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11.02.1998р. №113/98-ВР перевірка контрольно-вимірювальних приладів здійснюється в процесі експлуатації будівель, споруд, пристроїв, устаткування з періодичністю, встановленою Держспоживстандартом України, і виконується підприємствами та організаціями, які отримали в установленому порядку право на надання таких послуг. Застосовувати для визначення вартості послуг, що надаються з метрологічної перевірки контрольно-вимірювальних приладів, ДБН Д. 11-1-2000 та інші нормативні документи, які призначені для визначення вартості будівництва, апелянт вважає невірним. Тому, вказує апелянт, довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) не може бути залучена в якості доказу по справі.

Апелянт також зазначає, що Акт виконаних робіт сторонами не укладався, надані матеріали, названі позивачем „Акт виконаних робіт (КБ-2)”, з боку КП „Міськводоканал” не був підписаний, оскільки  повноважень щодо права підпису начальнику відділу головного енергетика Окопному А.М. підприємством не надавалось, тому не має підстав приймати його до уваги.

Крім того, апелянт вважає, що податкова накладна № 30 від 14.04.2006 року виписана ТОВ „СКАТ” також не може бути доказом фактично виконаних робіт, тому що згідно ст. 7.2.3. Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна - є звітним податковим документом, який складається продавцем у момент виникнення податкових його зобов'язань, таким чином відповідальність за правильність складання податкової накладної цілком покладається на виконавця послуг.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому рішення господарського суду Сумської області від 04.04.2007р. по справі №9/775-06 вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм  процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на підставі договору № 13 від 06 березня 2006 р., позивач - ТОВ "СКАТ" виконало для відповідача - КП "Міськводоканал", роботи по електролабораторному вимірюванню з виданням відповідних протоколів. У відповідності до пунктів 2.1. та 2.2. зазначеного договору вартість робіт складає 106 010,00 грн. та може переглядатися у зв'язку зі зміною обсягів робіт.

Після виконання робіт в квітні 2006 р., сторонами по договору була підписана довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), яка підписана директором КП "Міськводоканал" Кондровим П.С. та скріплена печаткою КП "Міськводоканал".

У відповідності до довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) підписаної сторонами вартість виконаних робіт складає 30 345,00 грн. На момент підписання форми КБ-3 відповідачем було сплачено по договору 15 000,00 грн. Остаточний розрахунок, у відповідності до п.4.5. договору, повинен бути проведений в двотижневий термін з моменту здачі робіт, тобто до 28.04.2006 р. (дата здачі робіт 14.04.2006 р. у відповідності до податкової накладної).

Також, в квітні 2006 р., сторонами був підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2), але форма КБ-2 від імені відповідача була підписана начальником ОГЕ Окопним А.Н. а не керівником.

Стосовно посилань апелянта на те, що Окопному А.Н. КП "Міськводоканал" не надавав повноважень щодо права підпису, колегія суддів вважає необхідним відмітити, що типові форми первинних документів з обліку в будівництві (Форми КБ-2 та КБ-3) затверджені спільним наказом Державного Комітету статистики України та Державного Комітету України з будівництва та архітектури №26/5 від 27.01.97 (який був в подальшому змінений спільним наказом №237/5 від 21.06.2002, що діє на теперішній час). У відповідності до частини 2 спільного наказу №237/5 від 21.06.2002, типові форми КБ-2 та КБ-3 поширюються на будь-які підрядні роботи незалежно від джерел фінансування.

Державним Комітетом статистики України були надані роз'яснення "Щодо заповнення форми №КБ-2 "Акт приймання виконаних підрядних робіт"(лист № 7/98 від 03.03.1998), в пункті першому яких зазначено, що "Акт приймання виконаних підрядних робіт", форма № КБ-2 є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма №-3).

Відповідно до "Посадової інструкції начальника відділу головного енергетика КП "Міськводоканал", начальник відділу головного енергетика несе відповідальність за правильну експлуатацію електрогосподарства підприємства та керується в своїй діяльності "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів". Розділом Е1.2.7. зазначених правил передбачено, що на головного енергетика покладаються обов'язки: по забезпеченню безпечної роботи електроустановок; організації профілактичних іспитів та попереджувальних ремонтів;    виконання приписів енергонагляду.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що начальник відділу головного енергетика КП "Міськводоканал"Окопний А.М. відповідно до вимог посадової інструкції правомірно прийняв виконані електровимірювальні роботи та підписав Форму КБ-2 і не вийшов за межі своїх повноважень.

З матеріалів справи також вбачається, що саме на підставі складеної Форми КБ-2, директором КП "Міськводоканал" була підписана Форму  КБ-3 та погоджена вартість виконаних та переданих позивачем підприємством робіт.

Колегія суддів також зазначає, що згідно матеріалів справи, після виконання робіт відповідачу була надана податкова накладна № 30 від 14.04.2006 р. Згідно даної податкової накладної відповідач відніс до податкового кредиту суму ПДВ яка була нарахована на вартість робіт. За таких обставин, колегія суддів не приймає твердження апелянта, що податкова накладна № 30 від 14.04.2006 р. не є одним із доказів фактично виконаних робіт.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 20 жовтня 2006 р. на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою погасити заборгованість в сумі 15 345,00 грн., але у відповіді на претензію (лист № 21/10287 від 10.11.2006 р.) відповідач не заперечує проти того, що роботи були виконані своєчасно та якісно, при цьому відмовляється сплатити кошти, посилаючись на те, що Форма КБ-2 була сфальсифікована, але в чому полягає фальсифікація відповідач не пояснив.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов Договору.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15 345 грн. 00 боргу за виконані роботи по електролабораторному вимірюванню з виданням відповідних протоколів відповідно до договору № 13, укладеного між сторонами 06 березня 2006 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції за період з 28 квітня 2006 року по 11 грудня 2006 року в сумі 955 грн. 68 коп. та 3% річних в сумі 286 грн. 29 коп. також підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Таким чином, при винесенні рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статтей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства.

Керуючись ч. 1 ст. 103, ст. 105,  ГПК України, колегія суддів одноголосно, -


постановила:


Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

 Рішення господарського суду Сумської області від 04.04.2007р. по справі № 9/775-06 залишити без змін.



         Головуючий суддя                                                                    Карбань І.С.  


                                 Судді                                                                    Бабакова Л.М.  


                                                                                                               Шутенко І.А.  



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація