ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" червня 2007 р. | Справа № 30-16/292-03-8479 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 05.06.2007 року:
від позивача: Голоднюк О.М., за довіреністю;
від відповідача: не з’явився
від третіх осіб: Калиновська О.С., за довіреністю;
розглянувши апеляційну скаргу Спільного підприємства „Удіміс”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 30.01.07 р. в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України
по справі № 30-16/292-03-8479
за позовом Спільного українсько-болгарського підприємства „Удіміс”
до відповідача Білгород-Дністровської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1.Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області
2.Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області
3.Білгород-Дністровське міжміське бюро технічної інвентаризації
про визнання незаконним та скасування рішення ради та витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2003 року Спільне українсько-болгарське підприємство „Удіміс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до виконкому Білгород-Дністровської міської ради про: - скасування рішення № 461 –ХХІV від 29.08.03 р. „Про внесення доповнень до списку об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Білгород-Дністровського”; - повернення СП „Удіміс” об’єкту по вулиці Дзержинського 35, міста Білгород-Дністровського Одеської області –споруди під літ. „Б” з чужого незаконного володіння.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.01.04 р. по справі № 16/292-03-8479 позов Спільного українсько-болгарського підприємства „Удіміс” до Білгород-Дністровської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, виконкому Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Білгород-Дністровського МБТІ задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Білгород-Дністровської міської ради № 461 –ХХІV від 29.08.03 р. „Про внесення доповнень до списку об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Білгород-Дністровського”; провадження у справі в частині позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України - за відсутністю предмету спору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2004 р. рішення господарського суду Одеської області від 16.01.04 р. по справі № 16/292-03-8479 частково скасовано в частині припинення провадження по справі за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. У позові СП „Удіміс” до Білгород-Дністровської міської ради в цій частині позову відмовлено. В решті рішення суду від 16.01.04 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2004 р. рішення господарського суду Одеської області від 16.01.2004 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2004 р. у справі 16/292-03-8479 скасовано, справу направлено до господарського суду на новий розгляд.
Ухвалою суду від 18.11.2004 р. справі присвоєно № 30-16/292-03-8479, залучено до участі у справі третю особу –Фонд приватизації та управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради та призначено розгляд справи на 06.12.2004 р.
Ухвалою суду від 17.01.2005 р. по справі № 30-16/292-03-8479 позовна заява Спільного українсько-болгарського підприємства „Удіміс” залишена без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України з наступним обґрунтуванням: постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2004 р. вказано, що судами першої та апеляційної інстанції не встановлені деякі обставини, що мають значення для справи, зокрема стосовно самого об’єкту, який розташований у м. Білгород-Дністровському по вул. Дзержинського, 35 під літерою „Б”. Ухвалами від 18.11.2004 р., від 06.12.2004 р. та від 20.12.2004 р. суд зобов’язував позивача надати докази на підтвердження права власності на об’єкт по вул. Дзержинського 35 м. Білгород-Дністровського, списання спірного об’єкту з балансу Домоуправління № 2 та передачі об’єкту на баланс „Білгород-Дністровської швейної фабрики”. Позивач витребуваних судом документів на надав, у судові засідання не з’являвся, що перешкоджало вирішенню спору.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.01.05 р. у встановленому порядку не оскаржено, однак 09.01.2007 р. позивач звернувся до суду з заявою від 29.12.2006 р. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Одеської області від 17.01.05 р. по справі № 30-16/292-03-8479.
Ухвалою господарського суду від 30.01.2007 р. залишено без змін ухвалу суду від 17.01.05 р. по справі № 30-16/292-03-8479.
Ухвалу суду мотивовано висновком суду про відсутність нововиявлених обставин, оскільки з поданих заявником документів не вбачається наявність матеріально-правових фактів або інших фактів, які б були наявні під час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи та мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Не погодившись з ухвалою суду від 30.01.2007 р., СП „Удіміс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та за неповно з’ясованими судом обставинами справи.
Скаржник зазначає, що 31.10.2006 р. Верховним Судом України прийнято постанову по справі № 3-3754к 06/5/19, якою підтверджено, що в процесі приватизації організації орендарів „Білгород-Дністровська швейна фабрика” згідно договору купівлі-продажу від 29.06.93р. № 7 було продано державне майно цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшли об’єкти, що перелічені в переліку нерухомого майна, в тому числі гуртожиток за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Дзержинського, 35. При попередніх судових розглядах справи ці висновки Верховного Суду України позивач не міг довести суду, тому вважає, що після прийняття постанови від 31.10.2006 р. необхідності в поданні додаткових доказів у справі № 30-16/292-03-8479 немає.
СП „Удіміс” просить в апеляційній скарзі скасувати ухвалу господарського суду від 30.01.07 р., прийнявши постанову, якою: - визнати незаконним та скасувати рішення Білгород-Дністровської міської ради № 461-ХХІV від 29.08.2003 р. „Про внесення доповнень до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського”; визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради № 506 від 25.07.2003 р.; - зобов’язати Комунальне підприємство „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” внести зміни до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Дзержинського 35, зазначивши власником Спільне підприємства „Удіміс”.
В засіданні суду апеляційної інстанції представники СП „Удіміс” підтримали доводи апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, правильність застосування судом норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін і оцінивши всі фактичні обставини, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові
Таким чином, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з того, що на підставі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Як вже зазначалось раніше, скаржник вважає нововиявленими обставинами факти, встановлені постановою Верховного Суду України від 31.10.2006 р. по справі № 3-3754к 06/5/19, і просив переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу господарського суду Одеської області від 30.01.2007 р., якою залишено без розгляду позов СП „Удіміс” до Білгород-Дністровської міської ради за участю третіх осіб про визнання незаконним та скасування рішення ради, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Місцевий господарський суд, виходячи з правового аналізу норм ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, правильно встановив, що зазначені СП „Удіміс” обставини, а саме посилання на підтвердження постановою Верховного Суду України від 31.10.2006 р. факту, що відповідно до договору купівлі-продажу від 29.06.1993 р. № 7 позивачу було продано державне майно цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшли об’єкти, що перелічені в переліку нерухомого майна, яке приватизоване в складі цілісного майнового комплексу організації орендарів „Білгород-Дністровська швейна фабрика” відповідно до листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 13.11.2002 р., в тому числі гуртожиток на вулиці Дзержинського, 35 міста Білгород-Дністровського, не можна вважати нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові на дату прийняття судом ухвали від 17.01.2005 р. про залишення позову без розгляду. Як вбачається з позовної заяви СП „Удіміс” (вхідний № 11292 від 03.11.03р.), доданих до неї документів та матеріалів справи, позивач ще в 2003 році при судовому розгляді справи обґрунтовував та доводив суду свої твердження про те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 29.06.1993 р. № 07 організація орендарів „Білгород-Дністровська швейна фабрика” придбала майно цілісного майнового комплексу, у складі якого під № 23 рахується гуртожиток по вулиці Дзержинського, 35 міста Білгород-Дністровського.
З вищевикладених підстав ухвала господарського суду Одеської області від 30.01.07 р. прийнята з дотриманням норм процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.
Сплачене скаржником державне мито за апеляційною скаргою на ухвалу суду в сумі 42,50 грн. підлягає поверненню СП „Удіміс” з видачею відповідної довідки.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 30.01.07 р. по справі № 30-16/292-03-8479 залишити без змін, апеляційну скаргу Спільного підприємства „Удіміс” - без задоволення.
Видати СП „Удіміс” довідку на повернення державного мита з Державного бюджету України в сумі 42,50 грн., сплаченого за квитанцією № 34685626Тr. N від 15 березня 2007р.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк