копія

Справа № 1-1/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 січня 2010 року                               смт.Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

в складі     головуючого судді Худика М.П.,

при секретарі  Кочмарській О.М.,

з участю     прокурора Яковенко О.В.,

        потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ярмолинці кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122,  ч.1 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 01.08.2009 року біля 24:00 години на автобусній зупинці в с.Вербка Ярмолинецького району, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під надуманим приводом, безпричинно, із хуліганських спонукань, нехтуючи елементарними правилами поведінки та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок наніс ОСОБА_1 удар рукою в обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості.

              В суді підсудний свою вину у вчиненому визнав повністю, суду пояснив, що 01.08.2009 року близько опівночі на автобусній зупинці в с.Вербка Ярмолинецького району відкликав ОСОБА_1 в сторону та без будь-яких вагомих причин наніс йому удар долонею правої руки по обличчю з лівої сторони.

              При цьому підсудний запевнив суд в добровільності показань та істинності позиції.

Крім визнання вини підсудним його вина у вчиненому злочині підтверджується показаннями потерпілого, свідків та іншими зібраними по справі доказами.

Так потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 01.08.2009 року близько опівночі, коли він разом із своїм братом ОСОБА_3 та друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходився на автобусній зупинці в с.Вербка Ярмолинецького району, до них підійшов ОСОБА_2, відкликав його в сторону, де безпричинно вдарив один раз кулаком правої руки в область лівої щоки, в результаті чого заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи. Завдані моральні та матеріальні збитки йому повністю відшкодовано, претензій до підсудного не має.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суду пояснили, що 01.08.2009 року близько опівночі, коли вони разом з ОСОБА_1 перебували на автобусній зупинці в с.Вербка Ярмолинецького району, до них підійшов ОСОБА_2 і відкликав ОСОБА_1 в сторону. Поговоривши декілька хвилин ОСОБА_2 один раз вдарив ОСОБА_1 в обличчя кулаком. Коли підійшли до ОСОБА_1, побачили, що в нього з рота йде кров, він жалівся на біль в нижній щелепі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2081 від 07.09.2009 року в потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді набряку м’яких тканин лівої половини нижньої щелепи, перелому нижньої щелепи в ділянці лівого кута, могли утворитись від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я, що об’єктивно підтверджується пояснення потерпілого та свідків.

              Таким чином, дії підсудного органами досудового слідства правильно кваліфіковано за  ч.1 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство) та за ч.1 ст. 122 КК України як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК  України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

              Обираючи вид та міру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

              Підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, як особа позитивно характеризується по місцю проживання.

    Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.  

Підсудний вину у вчиненому злочині визнав повністю, покаявся, сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані потерпілому збитки, що суд вважає обставинами, що пом’якшують покарання.

            Враховуючи вищенаведене в цілому, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання за вчинені злочини в межах санкцій статтей за вчинені злочини у вигляді позбавлення волі.

Проте, на думку суду, виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства, тому його слід звільнити від відбування покарання з іспитовим терміном.

    Цивільний позов прокурора в інтересах Хмельницької обласної ради підлягає задоволенню.

              Керуючись ст.323,324 КПК України, -

ЗАСУДИВ :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст. 296 КК України і призначити покарання за ч.1 ст.122 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, за ч.1 ст. 296 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу – змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з-під варти в залі суду.

    Цивільний позов прокурора в інтересах Хмельницької обласної ради задоволити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної ради 632 (шістсот тридцять дві) гривні 10 копійок.

            На вирок  може бути подано апеляцію в апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд протягом 15 діб з моменту оголошення.

              Суддя                                                підпис

Копія вірна:

Суддя Ярмолинецького районного суду                                      М.Худик