Справа №  2-1816/09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

5 листопада 2009 року                                         м. Торез

Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючої-судді                                 ОСОБА_1

При секретарі                                 Бобрової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,  з урахуванням уточнення, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім*ї.

Згідно позовної заяви позивачка перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з              24 вересня 1977 року, шлюб зареєстрований у Торезькому міському відділі реєстрації актів громадського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 857. Шлюб розриває вперше. Від шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Фактичні шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені з 2003 року, шлюбні відносини між нею та відповідачем не відновлялись. Позивачка прийшла до переконання, що збереження шлюбу неможливе. Причинами припинення шлюбних відносин позивачка зазначає те, що в період подружнього життя між ними часто виникали сварки, відповідач зловживає алкогольними напоями. Позивачка прийшла до переконання, що подальше збереження сім’ї стало неможливим.

Позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем та стягнути з відповідача витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу.

Позивачка ОСОБА_2, сповіщена належним чином та завчасно про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула. Надала суду письмову заяву, якою підтримала в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються, в заяві категорично заперечила проти надання строку на примирення з відповідачем, просить розглянути справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3, належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, надав суду письмову заяву, згідно якої визнає позов в повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутність. Категорично заперечив проти надання строку на примирення з позивачкою.

Згідно вимог ст. 61 ЦПК України, суд вважає доказаними, як такі що визнані сторонами у справі, наступні фактичні обставини:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 24 вересня 1977 року про що в Торезькому міському відділі реєстрації актів громадського стану Донецького обласного управління юстиції зроблено актовий запис №857. Від шлюбу вони мають повнолітніх дітей – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. З 2003 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, мешкають окремо, шлюб розпався, відновлення шлюбних відносин позивачка категорично не бажає. Питання розподілу спільного майна сторонами в межах зазначеного провадження не ставиться.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України  шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_2 та                 ОСОБА_3  з  2003 року припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім’єю і не пов’язані спільним побутом. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження сімейних стосунків, між ними встановились неприязнені взаємовідносини. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім*ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та збереження їх сім’ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі подружжя, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Витрати пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу у сумі 17.00 гривень слід покласти на відповідача, звільнивши позивачку від їх сплати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,  110-112 Сімейного кодексу України,–

                                          ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3   про розірвання шлюбу задовольнити в повному обсязі.

Шлюб, зареєстрований 24 вересня 1977 року у Торезькому міському відділі реєстрації актів громадського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис №857, між ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Кулинич) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 при реєстрації розірвання шлюбу державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) гривень, ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя: