ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 7/392/04-НР |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Величко Т.А.
суддів Бойко Л.І., Жукової А.М.
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін
від позивача: Лемле Н.В.
від відповідача: Бабенко О.М.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва
на постанову господарського суду Миколаївської області від 22.03.2006р.
у справі №7/392/04-НР
за позовом ТОВ "ПродекспортАгро"
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва;
про скасування рішення
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.01.05р. задоволено позовні вимоги ТОВ "ПродекспортАгро" щодо визнання недійсними податкових повідомлень –рішень Центральної МДПІ в м. Миколаєві від 15.10.04р.: №0002752303/0 про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 281867 грн. –та №0002762303/0 про визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 12200 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 9.03.05р. рішення господарського суду від 11.01.05р. залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що Бюджетний Кодекс України не регулює відносини у сфері податкового законодавства, а Закон України „Про Державний бюджет України на 2004р.” не може змінювати порядок формування системи оподаткування, ставок податків і зборів, механізм їх сплати.
Постановою Вищого господарського суду України від 3.08.05р. постанова апеляційної інстанції від 9.03.05р. та рішення господарського суду від 11.01.05р. скасовані, справа направлена на новий розгляд.
Постанова мотивована тим, що господарськими судами неповно з’ясовано обставини справи, а саме –не враховані норми Закону України „Про податок на додану вартість”, якими передбачено, що однією із обов’язкових підстав для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до бюджету України, а право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в ціні товару.
При новому розгляді за правилами КАС України постановою господарського суду від 22.03.06р. позов задоволено, скасовано податкові повідомлення –рішення від 15.10.04р. №0002752303/0, №0002762303/0.
Судове рішення мотивоване тим, що операції, які здійснив позивач в червні 2004р. оподатковуються за нульовою ставкою згідно п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, тому позивач правомірно відніс суму ПДВ по цим операціям до податкового кредиту, правомірно визначив від’ємне значення податку на додану вартість за червень 2004р. в сумі 281862 грн.
Факт сплати позивачем постачальнику вартості отриманого ячменю і факт отримання валютної виручки від іноземного партнера за поставлений товар підтверджується актом перевірки від 15.10.04р. і додатком №5 до нього.
Не погоджуючись з такими висновками суду, ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду від 22.03.06р. скасувати, в позові відмовити.
При цьому скаржник вважає правомірним застосування абз.2 ст.83 Закону України від 27.11.03 №1344-ІV „Про Державний бюджет на 2004р.” на підставі ч.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України .
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як зазначено в акті перевірки №304/23-301/32143953 від 15.10.04р., в червні 2004р. ТОВ "ПродекспортАгро" отримало від ПП „Октант” ячмінь фуражний в кількості 2949,66 тн. на суму 1855801,32, в т.ч. ПДВ –309300,22 грн., що підтверджено податковою накладною №7 від 7.06.04р.
Даний ячмінь на виконання контракту FВ-007 від 5.04.04 в кількості 2804,333 тн. на суму 1790622,70 грн. відвантажений позивачем інофірмі „IRIDIUM Partiers” LLS” за ВМД №504000007/4/300829 та №504000007/4/300830 від 29.06.04 (податкові накладні №6,8 від 29.06.04р.).
По декларації з ПДВ за червень 2004р. сума податкових зобов’язань склала 29849 грн., податковий кредит –311711 грн. ( в т.ч. сума ПДВ в розмірі 294002,36 грн. від придбання ячменю в кількості 2804,333 тн. згідно податкової накладної №7 від 7.06.04р.), від’ємне значення –281862 грн.
За твердженнями ДПІ, операція з придбання ячменю, який в подальшому був відвантажений на експорт, не оподатковується податком на додану вартість (звільнена від оподаткування) згідно абз.2 ст.83 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004р.”, а тому ТОВ "ПродекспортАгро" порушило п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що і призвело до зменшення від’ємного значення ПДВ на суму 281862 грн. та донарахування податкового зобов’язання на суму 12200 грн.
Визнаючи у ДПІ відсутність підстав зменшувати позивачу суму бюджетного відшкодування на 281862 грн. і донараховувати податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 12200 грн. прийняттям оспорюваних повідомлень –рішень, господарський суд послався на те, що:
- Бюджетний кодекс України не регулює податкові відносини, а тому його застосування до даних правовідносин є неможливим;
- неправомірне посилання ДПІ на ст.83 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004р.”, оскільки коло операцій, які звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування слід визначати згідно норм ст.3,5 Закону України „Про податок на додану вартість”;
- операції, які здійснив позивач в червні 2004р. не є операціями, які звільняються від оподаткування, а об’єктом оподаткування за нульовою ставкою, як це визначено п.6.2.1 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, а тому позивач правомірно відніс суму ПДВ по цим операціям до податкового кредиту;
- в податковій декларації з ПДВ за червень 2004р. позивач правомірно визначив податкове зобов’язання в сумі 29849 грн., податковий кредит в сумі 311711 грн., суму бюджетного відшкодування – 281862 грн.;
- факт оплати позивачем постачальнику вартості отриманого ячменю і факт отримання валютної виручки від іноземного партнера за поставлений товар підтверджується актом перевірки від 15.10.04р. і додатком №5 до нього.
Належним чином дослідивши заперечення відповідача проти позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ним обставин, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень.
Відповідно до ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до абз.2 ст.83 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 р.” (зі змінами) до 1.07.04р. звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення (пересилання) за межі митної території України товарів, які підпадають під визначення кодів УК ТЗЕД 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь).
П.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, передбачено, що у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), які звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування згідно зі ст.3 і 5 цього Закону, суми податку, сплачені, нараховані у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, до податкового кредиту не вимагаються.
Отже, операції, які звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування визначаються за правилами ст.3,5 Закону про ПДВ, а не Законом про державний бюджет, як це зазначив господарський суд.
П.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону про ПДВ передбачено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операції з продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Зміни щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість цих операцій внесені не були.
За таких обставин, господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги, керуючись законом.
Твердження заявника про порушення норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв’язку з чим підстави для зміни чи скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України,
колегія суддів ухвалила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 22. 03.06р. у справі №7/392/04-НР –залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Судді : Л.І. Бойко
А.М.Жукова