Справа № 2-а-11160/08/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання - Красних І.О.
за участю сторін:
від позивача представник - Калошина А.О. (по довіреності)
від відповідача представник - Боярський В.С. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» про стягнення з відповідача 106 666,14 USD (сто шість тисяч шістсот шістдесят шість доларів США) заподіяних державі Україні збитків на користь держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, код ЄДРПОУ 33139377, р/р 26006311006002, АКБ «Південний», МФО 328209, -
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулася Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» про стягнення з відповідача 106 666,14 USD (сто шість тисяч шістсот шістдесят шість доларів США) заподіяних державі Україні збитків на користь держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, мотивуючи це тим, що 29.05.2008р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря встановлено факт забруднення акваторії «Морського торговельного порту «Южний» пальмовою олією біля плавпричалу портового флоту державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», про що було складені акт та схему забруднення акваторії. Актом розслідування факту розливу тропічного масла в акваторії Аджаликского лиману, що відбувся 28 травня 2008 року, який складений відповідачем, встановлено факт розливу тропічної олії внаслідок обриву гінкого вантажного шлангу. Приписом Інспекції від 29.05.2008р., начальника Портофлоту було зобов'язано здійснити прибирання акваторії від пальмової олії та надати довідку щодо кількості зібраної речовини. Листом начальника Портофлоту від 02.06.2008р. №ПФ-535 Інспекцію повідомлено, що в період з 29 травня по 01 червня 2008 року з акваторії зібрано 15 шт. 200- літрових діжок засміченого продукту (пальмової олії). Актом інж. порту Телешка Є.В., інж. Портофлоту Белінського А.Г., пом. капітана прк «Екватор» Маргарита С.А. встановлено, що в період з 29 травня по 01 червня 2008 року з акваторії зібрано 15 шт. 200 - літрових діжок (3 м3 засміченої речовини - пальмової олії). Актом обстеження, складеним представниками відповідача - ОСОБА_7 та Сєбовою О.О., інженером порту Телешко Є.В., держінспектором Коваль С.В., встановлено, що в 4-х ємностях, зібраних з поверхні води після аварійного розливу пальмової олії відповідачем, знаходяться водорості з домішками пальмової олії у кількості 10 %. В 11 ємностях знаходиться пальмова олія, зібрана з поверхні морської води акваторії. 02.06.2008р. держінспекторами Коваль С.В., Смілянець Н.В., Перцем CO. в присутності представників відповідача - ОСОБА_7 та Сєбовій О.О., інженера порту Телешко Є.В., під час перевірки виконання припису Інспекції від 29.05.2008р. встановлено: акваторію прибрано від аварійного розливу пальмової олії з вантажного шлангу відповідача; зібрано 11 ємностей (по 200 л) пальмової олії та 4 ємності (по 200 л) водоростей з домішками пальмової олії, про що було складено акт. Вказаний акт підписаний представниками відповідача, будь-які заперечення - відсутні. Вказане, також, підтверджується протоколами №101227 від 30.05.2008р. та №101228 від 30.05.2008р. Постановами від 30.05.2008р. за №101134 та №101201 на ОСОБА_7 накладені адміністративні стягнення в сумі 1190,00 грн. та 510,00 грн., які отримані власноруч та оплачені в повному обсязі.
В результаті забруднення Державі були заподіяні збитки в розмірі 106 666, 14 USD (сто шість тисяч шістсот шістдесят шість долари США), розраховано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.1995р. №484 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України», Положення про порядок обчислення розмірів відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 26.10.1995р. №116 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.1995р. №478/1014. Відповідачу було виставлено претензію №000237 від 11.06.2008р. про відшкодування заподіяних Державі збитків в сумі 106 666, 14 USD (сто шість тисяч шістсот шістдесят шість долари США). До теперішнього часу претензійні вимоги не виконано, будь-які заперечення -відсутні.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові та письмових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі мотивуючи це тим, що нарахування та розрахунок здійсненні позивачем з порушенням вимог законодавства, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розрахунку збитків позивачем застосоване «Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України», яке затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26 жовтня 1995 р. №116. Такий розрахунок застосовується виключно при визначені збитків завданих з суден, плавучих засобів. Але відповідач не був володарем (користувачем) таких плавзасобів, тобто судновласником, під час аварії, тому з цього приводу не може нести відповідальність, яка передбачена Положенням. 28 травня 2008р. під час штормового вітру на технологічну акваторію Аджалицького лиману біля причалу №4 ДП «Морський торговельний порт Южний» (надалі - порт) потрапила пальмова олія, що розлита з вантажного шлангу. Наслідки аварії були усунуті в повному обсязі, що підтверджено актом перевірки виконання природоохоронного законодавства України від 02.06.2008р. Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря. Вилив пальмової олії виник із вантажних шлангів, які є складовою частиною Комплексу по перевантаженню пальмової олії відповідача, розташованого на території причалу №4 ДП «Морський торговельний порт Южний», а не з будь-якого плавзасобу. Вантажний шланг підтримувався комплектом понтонного ланцюга, який також не є плавзасобом і самостійною відокремленою спорудою.
Пунктом 1.2. Положення визначено, що дане Положення застосовується для обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із будь-яких суден, кораблів та інших плавучих засобів. Твердження позивача про те, що вантажний шланг відповідача розташований на понтонному ланцюжку є плавзасобом не відповідають дійсності, оскільки відповідно до «Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті», яке затверджене наказом Міністерства транспорту України від 20 листопада 2003 р. №904, «судно - це самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується: для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і видобування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи підйому майна, що затонуло в морі; для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); для наукових, навчальних і культурних потреб; для спорту і відпочинку». «Плавучий засіб - це плавуча споруда, що має механічні установки і призначена для роботи на водних шляхах або в портах», відповідно до «Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України2, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004р. №91. Відповідно до паспорту, технічного опису та інструкції з експлуатації, понтонний ланцюг є допоміжним засобом, яким підтримувалися вантажні шланги для перевантаження пальмової олії на поверхні морської води, призначений для прокладки по ньому трубопроводів та обслуговування робіт для перекачки пальмової олії.
При таких обставинах позивач невірно визначив у позовній заяві обставини факту виливу, оскільки не було факту забруднення із плавзасобу (п. 1 ст. 161 КАСУ).
Згідно ч. 1, 2, 3, 5 п. 1.3. Положення визначено, що за фактом скиду на основі результатів державного та громадського контролю, спеціальних досліджень та візуальних спостережень складається Протокол про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України встановленої форми. Положення вимагає додержання певного порядку під час оформлення протоколу, а саме протокол підписується капітаном плавзасобу (або особою, що виконує його обов'язки), судновласником, а їх підписи засвідчуються печаткою плавзасобу. Обчислення розміру відшкодування збитків здійснюється на підставі встановленої форми протоколу, який складається посадовими особами інспекційних підрозділів територіальних органів Мінекоресурсів. У зв'язку з відсутністю протоколу про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України встановленої форми, що фіксує факт розливу пальмової олії із плавзасобу, який повинен бути підписаний капітаном плавзасобу або судновласником, проведений розрахунок наведений у позовній заяві позивача є безпідставним та не вірним. Відповідач, як особа, що притягується до відповідальності, з протоколом встановленої форми не ознайомлений.
Замість протоколу по формі посадовими особами Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря складено протокол про адміністративне правопорушення, що є також підтвердженням виливу пальмової олії не із плавзасобів.
Позивач, при застосування методики розрахунку збитків застосував не ту правову норму, яку належить застосувати до цих правовідносин.
Замість Положення, Позивач для розрахунку збитків повинен був застосувати «Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995р. №37. Розрахунок по забрудненню акваторії біля причалу №4 порту повинен був проводитися на підставі п. 4.2. та п. 5.2.5. Методики, якими встановлено, що даною Методикою розраховується відповідальність юридичних і фізичних осіб внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме, надходження зворотних вод або забруднюючих речовин в поверхневі, підземні та морські води внаслідок аварій на насосних станціях, колекторах і інших спорудах, витоку таких вод чи речовин внаслідок порушення технологій, техніки безпеки, скиду сировини внаслідок аварій на нафтопродуктопроводах, нафтотерміналах і т.п. (в тому числі із Комплексу по перевантаженню пальмової олії відповідача). Відповідач не заперечує проти факту розливу пальмової олії з вантажних шлангів, які є складовою частиною Комплексу по перевантаженню пальмової олії, розташованого на території причалу №4 порту. Однак, оскільки позивачем помилково застосована методика та розрахунок завданих збитків встановлених Положенням замість Методики, розмір збитків визначений не вірно, тому у зв'язку з відсутністю належно оформлених документів відповідач фактично позбавлений можливості відшкодувати збиток завданий навколишньому середовищу, так як цього вимагає природоохоронне законодавство.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 29.05.2008 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Коваль С.В., Перцем С.О., Смілянець Н.В. встановлено факт забруднення акваторії «Морського торговельного порту «Южний» пальмовою олією біля плавпричалу портового флоту державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», про що було складені акт та схему забруднення акваторії (аркуші справи 8-10).
Актом розслідування факту розливу тропічного масла в акваторії Аджаликского лиману, що відбувся 28 травня 2008 року (аркуш справи 7), який складений відповідачем, встановлено факт розливу тропічної олії внаслідок обриву гінкого вантажного шлангу.
Приписом Інспекції від 29.05.2008 року (аркуш справи 12), начальника портового флоту ДП «МТП «Южний» було зобов'язано здійснити прибирання акваторії від пальмової олії та надати довідку щодо кількості зібраної речовини.
Листом начальника портофлоту від 02.06.2008року №ПФ-535 (аркуш справи 13) інспекцію повідомлено, що в період з 29 травня по 01 червня 2008 року з акваторії зібрано 15 шт. 200- літрових діжок засміченого продукту (пальмової олії).
Актом інж. порту Телешко Є.В., інж. портофлоту Белінського А.Г., пом. капітана прк «Екватор» Маргарит С.А. (аркуш справи 14) встановлено, що в період з 29 травня по 01 червня 2008 року з акваторії зібрано 15 шт. 200 - літрових діжок (3м3 засміченої речовини - пальмової олії).
Актом обстеження, складеним стивідором ТОВ «Дельта - Вільмар СНД» ОСОБА_7, начальником відділу ОНПС ТОВ «Дельта - Вільмар СНД» Сєбовою О.О., інженером порту Телешко Є.В., держінспектором Коваль С.В. (аркуш справи 15), встановлено, що в 4-х ємностях, зібраних з поверхні води після аварійного розливу пальмової олії, знаходяться водорості з домішками пальмової олії у кількості 10 %. В 11 ємностях знаходиться пальмова олія, зібрана з поверхні морської води акваторії.
02.06.2008 року держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Коваль С.В., Смілянець Н.В., Перцем C.O. в присутності інженера відділу охорони навколишнього середовища Телешко Є.В., стивідора ТОВ «Дельта - Вільмар СНД» ОСОБА_7 проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо виконання припису інспекції від 29.05.2008 року. В ході перевірки встановлено, що акваторію прибрано від аварійного розливу пальмової олії з вантажного шлангу ТОВ «Дельта - Вільмар СНД», зібрано 11 ємностей (по 200 л) пальмової олії та 4 ємності (по 200 л) водоростей з домішками пальмової олії, про що було складено акт (аркуш справи 16), тобто суд вважає, даний акт свідчить про те, що наслідки аварії були усунуті в повному обсязі.
Судом також встановлено, що постановами від 30.05.2008 року за №101134 та №101201 (аркуші справи 19, 22) на стивідора ТОВ «Дельта - Вільмар СНД» ОСОБА_7 накладені адміністративні стягнення в сумі 1190,00 грн. та 510,00 грн., які отримані власноруч та оплачені в повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій № 29 та № 30 (аркуші справи 20, 30).
Судом встановлено, що відповідачу було виставлено претензію №000237 від 11.06.2008 року (аркуш справи 5) про відшкодування заподіяних Державі збитків в сумі 106 666, 14 USD (сто шість тисяч шістсот шістдесят шість долари США).
Судом встановлено, що при розрахунку збитків позивачем застосоване «Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України», яке затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26 жовтня 1995 р. №116 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.12.1995р. №478/1014.
Проте, суд вважає, що нарахування та розрахунок збитків здійсненні позивачем з порушенням вимог законодавства, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 травня 2008 року під час штормового вітру на технологічну акваторію Аджалицького лиману біля причалу №4 ДП «Морський торговельний порт Южний» потрапила пальмова олія, що розлита з вантажного шлангу.
Судом також встановлено, що вилив пальмової олії виник із вантажних шлангів, які є складовою частиною комплексу по перевантаженню пальмової олії відповідача, розташованого на території причалу №4 ДП «Морський торговельний порт Южний», а не з будь-якого плавзасобу. Вантажний шланг підтримувався комплектом понтонного ланцюга, який також не є плавзасобом і самостійною відокремленою спорудою, як це зазначено в протоколі про адміністративні правопорушення від 30.05.2008р. №101228 (аркуш справи 21).
Пунктом 1.2. Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, яке було застосовано позивачем при розрахунку збитків, завданих відповідачем, визначено, що дане положення застосовується для обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із будь-яких суден, кораблів та інших плавучих засобів.
Суд вважає, що твердження позивача про те, що вантажний шланг відповідача розташований на понтонному ланцюжку є плавзасобом не відповідають дійсності, оскільки відповідно до Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, яке затверджене наказом Міністерства транспорту України від 20 листопада 2003 р. №904, судно - це самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується: для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і видобування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи підйому майна, що затонуло в морі; для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); для наукових, навчальних і культурних потреб; для спорту і відпочинку.
Плавучий засіб - це плавуча споруда, що має механічні установки і призначена для роботи на водних шляхах або в портах, відповідно до Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004р. №91.
Судом встановлено, що відповідно до паспорту, технічного опису та інструкції з експлуатації (аркуші справи 41-47), понтонний ланцюг є допоміжним засобом, яким підтримувалися вантажні шланги для перевантаження пальмової олії на поверхні морської води, призначений для прокладки по ньому трубопроводів та обслуговування робіт для перекачки пальмової олії.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що актом розслідування факту розливу тропічного масла в акваторії Аджалщького лиману, то відбувся 28 травня 2008 р., який складений відповідачем, встановлено факт розливу топічної олії внаслідок обриву гінкого вантажного шлангу. Цим самим, суд вважає, що позивач підтверджує, що розлив пальмової олії виник із вантажного шлангу, а не із будь-якого судна.
Крім того, судом встановлено, що відповідач не є судновласником на підставі права власності або інших правових угод, що підтверджується довідкою від 10.03.2009 р. № 846 (аркуш справи 58).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вантажний шланг, який є складовою частиною комплексу по перевантаженню пальмової олії та з якого було здійснено несанкціонований вилив пальмової олії внаслідок аварії, є складовою вказаного комплексу, розташований на території порту та не є судном. Незначна частина гінкого вантажного шлангу підтримувалася комплектом понтонного ланцюга на поверхні води для обслуговування робіт по перекачки пальмової олії та зазначений комплект також не є судном (плавзасобом) або самостійною відокремленою спорудою.
При таких обставинах, суд вважає, що позивач невірно визначив у позовній заяві обставини факту виливу, оскільки не було факту забруднення із плавзасобу (п. 1 ст. 161 КАСУ).
Судом встановлено, що всупереч зазначеного, позивач при здійсненні розрахунків збитків завданих внаслідок розриву вантажного шлангу, який є складовою комплексу по перевантаженню пальмової олії, що розташований на причалі № 4 ДП «Морський торговельний порт Южний» помилково застосував методику, встановлену Положенням про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, тому що зазначене Положення застосовується виключно при здійснені обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден та не вірно здійснив розрахунок.
Суд вважає, що замість зазначеного Положення, позивач для розрахунку збитків повинен був застосувати «Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995р. №37.
Розрахунок по забрудненню акваторії біля причалу №4 порту повинен був проводитися на підставі п. 4.2. та п. 5.2.5. Методики, якими встановлено, що даною Методикою розраховується відповідальність юридичних і фізичних осіб внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме, надходження зворотних вод або забруднюючих речовин в поверхневі, підземні та морські води внаслідок аварій на насосних станціях, колекторах і інших спорудах, витоку таких вод чи речовин внаслідок порушення технологій, техніки безпеки, скиду сировини внаслідок аварій на нафтопродуктопроводах, нафтотерміналах і т.п. (в тому числі із комплексу по перевантаженню пальмової олії відповідача).
Судом встановлено, що відповідач не заперечує проти факту розливу пальмової олії з вантажних шлангів, які є складовою частиною комплексу по перевантаженню пальмової олії, розташованого на території причалу №4 порту.
Однак, оскільки позивачем помилково застосована методика та розрахунок завданих збитків встановлених Положенням замість Методики, суд вважає, що розмір збитків визначений не вірно, тому у зв'язку з відсутністю належно оформлених документів відповідач фактично позбавлений можливості відшкодувати збиток завданий навколишньому середовищу, так як цього вимагає природоохоронне законодавство.
Під час розгляду справи по суті відповідачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 30 травня 2008 року № 101228, довідки визначення кількості зібраних олієпродуктів НСЗ «Еколог», протоколу дослідження від 04.06.2008 року № 456, акту перевірки виконання природоохоронного законодавства України від 02 червня 2008р. щодо кількості зібраних олієпродуктів, акту обстеження ємностей з зібраними олієпродуктами від 02 червня 2008р., сертифікату якості компанії «Saybolt» № 13801/13800251/08 від 21 травня 2008 року, було виконано розрахунок (аркуші справи 98-99) відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів N 37 від 18.05.1995 року згідно якого, сума збитків відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів N 37 від 18.05.1995 року складає 6447,38 грн. (шість тисяч чотириста сорок сім гривень тридцять вісім копійок).
Представник відповідача з сумою збитків у розмірі 6447,38 грн., розрахованою відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів N 37 від 18.05.1995 року погодився та не заперечував проти відшкодування даних збитків.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач в позові посилається на протокол про адміністративне правопорушення №101228 від 30.05.2008 року про здійснення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення по формі передбаченою п. 2.1. «Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення», яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 липня 2004 р. № 264.
Судом встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, уповноважена особа позивача винесла постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.05.2008 р. № 101134, згідно якої на ОСОБА_7 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу та прийняв рішення про відшкодування ОСОБА_7 заподіяної шкоди після встановлення збитків.
Позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення, який передбачений виключно у випадках притягнення осіб до адміністративної відповідальності та при здійсненні адміністративного провадження, а не при розрахунку збитків завданих внаслідок розливу масла з вантажного шлангу.
ОСОБА_7. не є уповноваженою особою відповідача на здійснення представницьких функцій та не є посадовою особою відповідача. Згідно зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_7 несе відповідальність особисто.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 діяла на підставі трудової угоди від 30.04.08 року № 674 у порядку визаченому ст.ст. 901-907 Цивільного кодексу України, а саме надавала в травні 2008 року ТОВ «Дельта Вілмар СНД» послуги з організації постановки суден, координації дій з представниками влади портів, здійснення контролю за навантажувально-розвантажувальними роботами в порту, а не перебувала у трудових відносинах та не була працівником (посадовою особою) TOB «Дельта Вілмар СНД» на дату розливу масла, згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України.
Відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 2 Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля
Північно-Західного регіону Чорного моря», затвердженого наказом Міністерства охорони
навколишнього природного середовища від 06.12.2006 N 528, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря у своїй діяльності керується
Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами
Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами
Мінприроди, іншими актами законодавства в галузі охорони навколишнього природного
середовища, а також цим Положенням.
Згідно ч. 1 ст. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Інспекція є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та входить до сфери його управління.
Згідно ч. 1 ст. 4 Положення, Інспекція здійснює державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; порушенні норм екологічної безпеки; допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам; порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів та інше.
Згідно ст. 100 Водного кодексу України підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів, льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток і лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.
Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, з метою відшкодування заподіяних державі Україна збитків, суд вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря та частково задовольнити позов шляхом стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» 6447, 38 грн. заподіяних державі Україні збитків на користь держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 110-111 Водного кодексу України, Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995р. №37, Положенням про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.12.2006 року N 528, ст.ст. 2, 4, 6, 71, 86, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити адміністративний позов Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» 6447, 38 грн. заподіяних державі Україні збитків на користь держави Україна в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, код ЄДРПОУ 33139377, р/р 26006311006002, АКБ «Південний», МФО 328209.
В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: