Категорія 6.19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 року Справа №2а-1626/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Островської О.П.,
при секретарі Кір`ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі її структурного підрозділу – територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
24.12.2009 року Луганський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі її структурного підрозділу – територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне. Уповноваженими особами позивача 18.08.2009 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ОСОБА_1 За наслідками перевірки складено акт № 128308 про порушення з боку останнього законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 цього Закону. За результатами розгляду справи про виявлене порушення відповідно до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року керівником інспекції винесено постанову № 098034 від 24.09.2009 року про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700 грн., яку останньому направлено поштою 28.09.2009 року (вих.3103), реєстр № 85 від 28.09.2009 року. Проте, в порушення п. 28 Порядку, фінансову санкцію 1700 грн. до теперішнього часу відповідачем добровільно не сплачено. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 1700 грн., які перерахувати до державного бюджету Артемівського району.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, заперечень проти позову не надав.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується. Згідно зазначеного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, здійснює у передбачених законодавством випадках ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання. Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Згідно із Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, серед іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів та дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Судом встановлено, що 18 серпня 2009 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт № 128308. В результаті проведеної перевірки транспортного засобу, що належить відповідачеві ОСОБА_1, посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області було встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання транспортних послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 зазначеного Закону, відсутня ліцензійна картка, схема маршруту, квитково – касовий лист (а.с.8).
24 вересня 2009 року на підставі акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18 серпня 2009 року № 128308 територіальним управлінням державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області винесена постанова № 098034 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. ст. 39, 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (а.с.8).
Зазначена постанова відповідно до вимог п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, направлена відповідачу рекомендованим листом 28.09.2009 року вих. 3103 реєстр № 85.
Згідно ст.39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Згідно ст. 48 зазначеного Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно із ст. 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, ф інансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Враховуючи те, що фінансова санкція в порушення вимог п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, відповідачем протягом 15 днів після отримання копії постанови не сплачена, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про автомобільний транспорт», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі її структурного підрозділу – територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету Артемівського району міста Луганська (і.код 24046582, р/с 31118106700003 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 21081100) фінансові санкції в сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.) грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 21 січня 2010 року.
Суддя О.П. Островська