Справа № 2-а - 8044/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання: Красних І.О.
за участю сторін:
позивач – Горяйнова А.О. (по довіреності)
від відповідачів прокуратури Одеської
області та заступника прокурора
Одеської області Меденцева А.М.
представник - Харітонова О.Є. (по довіреності)
від відповідача ГУДКУ в Одеській
області представник – Казмірчук І.С. ( по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 до заступника прокурора Одеської області Меденцева А.М., прокуратури Одеської області, головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування наказу №272к від 03.04.2009 року за підписом в. о. прокурора області Меденцева А.М. про втрату чинності наказу №1571к від 21.10.2008 року за підписом прокурора Одеської області Присяжнюка В.С., стягнення з прокуратури Одеської області спричинену позивачу моральну шкоду у розмірі 500000 грн., -
ВСТАНОВИВ:
До суду з позовом звернулася ОСОБА_1 до заступника прокурора Одеської області Меденцева А.М., прокуратури Одеської області, головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування наказу №272к від 03.04.2009 року за підписом в. о. прокурора області Меденцева А.М. про втрату чинності наказу №1571к від 21.10.2008 року за підписом прокурора Одеської області Присяжнюка В.С., стягнення з прокуратури Одеської області спричинену позивачу моральну шкоду у розмірі 500000 грн., мотивуючи це тим, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008 року позовна заява, що подана позивачем, про скасування наказу прокурора області про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення та стягнення моральної шкоди задоволена частково. Наказ скасовано, а позивача поновлено на роботі з моменту звільнення, а саме, з 03.07.2007 року та стягнуто з прокуратури області грошову суму за вимушений прогул. Наказом прокурора Одеської області №1571к від 21.10.2008 року позивача поновлено на роботі. Позивач ознайомлена з вищезазначеним наказом та допущена до роботи 22.10.2008 року. Також 27.10.2008 року за підписом прокурора Одеської області позивачу видано посвідчення №321 з терміном дії до 27.10.2013 року. У грудні 2008 року позивачу була надана частина щорічної відпустки за поточний рік та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення. З 19.02.2009 року наказами прокурора Одеської області позивачу надана частина невикористаної відпустки за 2007 рік та додаткова відпустка на підставі ст. 19 Закону України «Про відпустки» як матері двох неповнолітніх дітей. Вихід на роботу після відпустки припадав на 19.03.2009 року. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року за результатами розгляду апеляційних скарг сторін рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовної заяви позивача відмовлено. Повороту рішення згідно ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України судом не застосовувалось. Рішення щодо повторного звільнення судом не приймалось. Не зважаючи на вказані обставини, представником прокуратури Одеської області 08.04.2009 року у судовому засіданні під час розгляду заяви позивача про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року їй було вручено копію наказу №272к від 03.04.2009 року за підписом в.о. прокурора Одеської області Меденцева А.М. про повторне звільнення. Вказаний наказ є незаконним та підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що законодавством України про працю не передбачається формулювання «втратив чинність» відносно наказів про прийняття або поновлення на роботі. Крім того, у день, яким датовано наказ, позивач перебувала на лікарняному та у позивача залишилось частина невикористаної відпустки. КЗпП України встановлена заборона щодо звільнення працівника під час перебування у відпустці або під час знаходження на лікарняному. Незаконними діями відповідача крім матеріальних збитків, у вигляді неможливості отримати розрахунку по листкам непрацездатності позивачу було спричинено також моральні збитки. Зухвале нехтування відповідачами вимог чинного законодавства та грубе порушення законних прав позивача призвели до тяжких моральних страждань всієї сім`ї позивача. Повторне незаконне звільнення позивача з органів прокуратури призвело до повторної втрати її сім`єю постійного місця мешкання, так як позивач мешкала у гуртожитку за клопотанням органів прокуратури, перебуваючи у цей час на квартирному обліку, та у зв`язку з звільненням позбавилась права користуватись кімнатою. У результаті повторного незаконного звільнення позивач втратила нормальні життєві зв`язки та організація життя її сім`ї вимагає від позивача великих додаткових зусиль. Обставини положення позивача постійно породжують плітки та домисли, які додатково приносять позивачу моральних страждань. Стан здоров`я позивача значно погіршився, однак, враховуючи те, що у позивача відсутні грошові кошти та постійне місце проживання, позивач не має можливості обслуговуватись у лікувальному закладі.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів прокуратури Одеської області та заступника прокурора Одеської області Меденцева А.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи це тим, що наказом прокурора Одеської області №131 від 03.04.2007 року за скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури, старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді, прокуратури області, молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та з органів прокуратури. Наказ прокурора Одеської області №131 від 03.04.2007 року ОСОБА_1 оскаржено до Приморського районного суду м. Одеси. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008 року по справі №2а-256/08 адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України задоволено частково, наказ прокурора Одеської області №131 від 03.04.2007 року скасовано, ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва в суді та захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень прокуратури області, з прокуратури області на користь позивача стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 28733,81 грн. та 2000 грн. моральної шкоди. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення. В частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць судом допущено негайне виконання постанови. У зв’язку зі зверненням Приморським районним судом м. Одеси до негайного виконання постанови від 29.05.2008 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць, прокурором Одеської області видано наказ №1571к від 21.10.2008 року, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва в суді та захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури області. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008 року та ухвалу суду від 22.07.2008 року про виправлення описки, прокуратурою області, Генеральною прокуратурою України та ОСОБА_1 оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року апеляційні скарги представника Генеральної прокуратури України та прокуратури Одеської області задоволено, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008 року та ухвалу суду від 22.07.2008 року скасовано, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2009 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови у справі. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року провадження за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року закрито.
Виконуючим обов`язки прокурора Одеської області Меденцевим А.М., на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року, видано наказ №272к від 03.04.2009 року, згідно якого наказ прокурора області №1571к від 21.10.2008 року про поновлення молодшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Одеської області вважати таким, що втратив чинність. Вважати молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільненою з посади старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Одеської області згідно наказу №131 від 03 квітня 2007 року.
Представник відповідачів прокуратури Одеської області та заступника прокурора Одеської області Меденцева А.М. також зазначив, доводи позивачки що оскаржуваний наказ видано в порушення чинного законодавства України про працю, оскільки її начебто звільнено із займаної посади під час перебування на лікарняному не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки оскаржуваним наказом №272к від 03.04.2009 року не вирішувалось питання про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та з органів прокуратури Одеської області. ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та з органів прокуратури області на підставі наказу прокурора області №131 від 03.04.2007 року, законність якого встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року. Крім того встановлені ч.3 ст.40 КЗпП України гарантії щодо заборони звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності поширюються на працівника лише у разі розірвання з ним трудового договору за ініціативою власника. Зазначені вимоги Закону не підлягають застосуванню для вирішення вказаних спірних правовідносин, оскільки оскаржуваним позивачем наказом питання щодо розірвання з нею трудового договору не вирішувалось, це питання вирішено наказом прокурора області №131 від 03.04.2007 року, який є чинним.
Також представник відповідачів прокуратури Одеської області та заступника прокурора Одеської області Меденцева А.М. зазначив, що не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 щодо заподіяння ій моральної шкоди на суму 500000 гривень, так як позивачем не надано доказів та не наведено обґрунтувань щодо спричинення такої шкоди. Дії керівництва прокуратури області у зв`язку з виданням наказу №272к від 03.04.2009 року є правомірними та не суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
Представник відповідача ГУДКУ в Одеській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів прокуратури Одеської області та заступника прокурора Одеської області Меденцева А.М. , представника відповідача ГУДКУ в Одеській області а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами , суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
03 квітня 2007 року ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в судах прокуратури Одеської області, за скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури, що підтверджується копією наказу № 131 від 03.04.2007 року, виданого прокурором Одеської області (аркуш справи 25-26). Вищезазначений наказ прокурора Одеської області № 131 від 03.04.2007 року був оскаржений ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси, що підтверджується копією адміністративного позову ( аркуш справи 36-37) та постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008 року (аркуш справи 51-52), адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України задоволено частково, наказ прокурора Одеської області №131 від 03.04.2007 року скасовано, ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва в суді та захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень прокуратури області, з прокуратури області на користь позивачки стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 28733,81 грн. та 2000 грн. моральної шкоди. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення. В частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць судом допущено негайне виконання постанови.
Прокурором Одеської області видано наказ №1571к від 21.10.2008 року (аркуш справи 53), яким наказ прокурора Одеської області №131 від 03.04.2007 року скасовано та ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва в суді та захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури області.
Судом встановлено, що постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008 року та ухвалу суду від 22.07.2008 року про виправлення описки, прокуратурою області, Генеральною прокуратурою України та ОСОБА_1 оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду. Постановою від 25.02.2009 року (аркуш справи 33-34) в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008 року та ухвалу Приморського районного суду від 22.07.2008 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України, про визнання наказу прокурора Одеської області від 03.04.2007 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з займаної посади з органів прокуратури незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Вищезазначена постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року набрала законної сили.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та з органів прокуратури області на підставі наказу прокурора області №131 від 03.04.2007 року, законність якого встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року.
В судовому засіданні встановлено, що 04.03.2009 р. ОСОБА_1 звернулася до Одеського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року якій ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 року (аркуш справи 22) було відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення. 27.03.2009 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного адміністративного суду з заявою про прийняття додаткової постанови до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року якій ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2009 року (аркуш справи 23) було відмовлено у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови у справі. 31.03.2009 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного адміністративного суду з заявою про відстрочення виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року (аркуш справи 24) провадження за її заявою про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року закрито.
Також судом встановлено, що постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року позивачем оскаржено в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, що підтверджується копією касаційної скарги та доповнень до касаційної скарги (аркуші справи 45-50), та як вбачається з копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року (аркуш справи 32), у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року відмовлено.
Судом встановлено, що виконуючим обов`язки прокурора Одеської області Меденцевим А.М., на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року, видано наказ №272к від 03.04.2009 року( аркуш справи 4), згідно якого наказ прокурора області №1571к від 21.10.2008 року про поновлення молодшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Одеської області вважати таким, що втратив чинність. Вважати молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільненою з посади старшого прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Одеської області згідно наказу №131 від 03 квітня 2007 року.
Судом встановлено, що за дорученням начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Одеської області Дрогомирецького І.М. 08 квітня 2009 року о 9 годин 30 хвилин з метою ознайомлення ОСОБА_1 з наказом №272 к від 03.04.2009 року, видачі його копії та трудової книжки працівниками кадрового підрозділу прокуратури області було здійснено виїзд до Одеського апеляційного адміністративного суду де на цей час був призначений розгляд заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року. ОСОБА_1 ознайомитись з наказом №272к від 03.04.2009 року про скасування наказу прокурора Одеської області №1571 від 21.10.2008 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді, а також отримати копію вищезазначеного наказу та трудову книжку відмовилась, що підтверджується копією акту про відмову від ознайомлення з наказом та отримання трудової книжки колишнім працівником органів прокуратури Одеської області ОСОБА_1 від 08 квітня 2009 року (аркуш справи 90) та поясненнями старшого прокурора відділу роботи з кадрами Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6, яка була допитана в судовому засіданні в якості свідка.
В судовому засіданні встановлено, що 08.04.2009 року позивачу було вручено копію наказу №272к від 03.04.2009 року.
Позивач зазначила, що у день, яким датований наказ №272к, а саме, 03.04.2009 року вона перебувала на лікарняному, у неї залишалася частина невикористаної відпустки, та оскільки Кодексом законів про працю України встановлена заборона щодо звільнення працівника під час перебування у відпустці або під час знаходження на лікарняному, наказ № 272к від 03.04.2009 року є незаконним.
З даним висновком позивача суд не погоджується виходячи з наступного.
ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та з органів прокуратури Одеської області на підставі вказаного вище наказу прокурора Одеської області №131 від 03 квітня 2007 року, законність якого встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року. Доводи позивача, що її звільнено з посади наказом №272к від 03.04.2009 року під час її перебування на лікарняному, не знаходять свого підтвердження, оскільки наказом №272к від 03.04.2009 року вирішувалось питання виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 року, яка набрала законної сили з моменту проголошення.
Згідно ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Вищезазначені вимоги ст.40 КЗпП України поширюються на працівника у випадку розірвання з ним трудового договору за ініціативою власника та не підлягають застосуванню для вирішення даних правовідносин, оскільки наказом №272к від 03.04.2009 року питання щодо розірвання з ОСОБА_1 трудового договору не вирішувалось.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що висновок позивача про незаконність наказу №272к від 03 квітня 2009 року є неправомірним та таким що суперечить чинному законодавству.
В судовому засіданні позивач зазначила, що незаконними діями відповідача по її звільненню згідно наказу №272к від 03 квітня 2009 року та не проведенні відповідачем оплати по листкам непрацездатності, позивачу була спричинена моральна шкода. Зухвале нехтування відповідачем вимогами чинного законодавства та грубе порушення законних прав позивача призвели до тяжких моральних страждань усієї її сім`ї. Неповнолітні діти позивача бояться розмов з однолітками бо їм необхідно буде повідомити що їх мати безробітна. Дітям та їх одноліткам не зрозуміло, чому здорова та дієздатна їх матір не може працювати. Повторне незаконне звільнення з органів прокуратури привело до повторної втрати позивачем та її сім`єю постійного місця мешкання, так як Вона мешкала у гуртожитку за клопотанням органів прокуратури, перебуваючи на квартирному обліку та у зв`язку з звільненням позбавилась права користуватися кімнатою. В результаті повторного незаконного звільнення позивач втратила нормальні життєві зв`язки та організація життя сім`ї вимагає від позивача великих зусиль. Також обставини положення позивача постійно породжують плітки та домисли які додатково приносять позивачу моральних страждань. Стан здоров’я позивача значно погіршився. У позивача відсутні грошові кошти та постійне місце проживання, тому Вона не має можливості обслуговуватись у лікувальному закладі.
З даним висновком позивача суд не погоджується виходячи з наступного.
Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що наказ №272к від 03 квітня 2009 року є законним, у зв`язку з чим суд вважає, що також відсутні неправомірні рішення, дії чи бездіяльність відповідача, які є обов`язковими для відшкодування моральної шкоди відповідно до вищезазначеної норми.
Позивачем не обґрунтовано заявлені у позові вимоги щодо стягнення з прокуратури Одеської області спричинену моральну шкоду у розмірі 500000 грн., оскільки позивачем не надано жодного доказу того, що неправомірне рішення відповідача, у даному випадку видання наказу №272к від 03 квітня 2009 року, призвело до спричинення позивачу моральної шкоди. Позивачем не доведено суду з яких міркувань він виходив оцінюючи розмір моральної шкоди у сумі 500000 грн. Також суду не надано підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не зрозуміло за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, отже підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
Суд не приймає до уваги твердження позивача, що у зв`язку з не проведенням відповідачем оплати по листкам непрацездатності їй була спричинена моральна шкода з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що до прокуратури області 24.04.2009 року надійшло звернення ОСОБА_1 щодо скасування наказу №272к від 03.04.2009 року, продовження терміну відпустки на строк знаходження на лікарняному, проведення оплати по листкам непрацездатності серія АБЮ №802880 від 10.03.2009 року (аркуш справи 67), серія АБЮ №802943 від 23.03.2009 року (аркуш справи 68) та серія АБЮ 920378 від 01.04.2009 року (аркуш справи 69) та враховувати ОСОБА_1 такою, що перебуває у відпустці під час якої захворіла та знаходиться на лікуванні ( аркуш справи 91).
Також в судовому засіданні позивач пояснила, що 13.07.2009 року на ім`я прокурора Одеської області Присяжнюка В.С. від неї надійшов рапорт (аркуш справи 81) в якому окремо було зазначено, що після закінчення лікування 10.07.2009 року ОСОБА_1 з`явилася до прокуратури області для здачі листків непрацездатності та перерахування терміну, на який продовжується її відпустка. Однак працівниками відділу кадрів прокуратури області ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті лікарняних. Робітник відділу кадрів Доліна Т.Г. намагалася повернути ОСОБА_1 раніше зданий лист непрацездатності серії АБЗ №844573 від 11.04.2009 року (аркуш справи 70). 13.07.2009 року начальник відділу кадрів Драгоморецький І.М. був відсутній на робочому місці, тому ОСОБА_1 позбавлена можливості здати листки непрацездатності, направляє листки непрацездатності поштою та просить розрахуватися по ним та продовжити відпустку. Додатки листки непрацездатності серії АБШ №039330 від 22.04.2009 року (аркуш справи 71), серії АБЮ №926692 від 22.05.2009 року (аркуш справи 72) та серії АБШ №038122 від 10.06.2009 року (аркуш справи 73).
Суд вважає зазначити, що звільнення працівника, який захворів в період роботи, в зв`язку з закінченням строку трудового договору не лишає його права на оплату листка непрацездатності. Відповідно до абз. 2, ч.1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240 –ІІІ зі змінами та доповненнями, право на матеріальне забезпечення в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи і день звільнення. При цьому листок непрацездатності оплачується не по день звільнення, а в порядку встановленому ст.2 Закону України « Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року №2213 – ІІІ зі змінами та доповненнями, тобто за весь період до відновлення працездатності чи встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи. Кількість листків непрацездатності, які будуть належать до оплати, повинно визначатися по принципу, що вони видані з наданням страхових випадків, які наступили в період роботи. Якщо у листку непрацездатності виданому працівнику після дати його звільнення написано «приступити до роботи», наступний листок непрацездатності до оплати не належить, оскільки вже буде другий страховий випадок непрацездатності, який настав не в період роботи. У випадку оплати листків непрацездатності позивача ОСОБА_1 належить до оплати листки непрацездатності по 10.04.2009 року, які видані у період роботи. Інші листки непрацездатності, відкриті з 11.04.2009 року, тобто після звільнення з посади ОСОБА_1 згідно наказу №272к від 03 квітня 2009 року, оплаті не підлягають.
В судовому засіданні встановлено, що згідно довідки №18-ф від 18.11.2009 року (аркуш справи 106) у травні 2009 року відділом фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Одеської області проведений остаточний розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 10.03.2009 року по 10.04.2009 року, згідно листків непрацездатності серії АБЮ №802880 від 10.03.2009 року, АБЮ 802943 від 23.03.2009 року, АБЮ №920378 з 01.04.2009 року по 10.04.2009 року. 12 травня 2009 року ОСОБА_1 отримала в касі прокуратури Одеської області розрахунок по заробітній платі у сумі 3000 грн. 26 коп. Заборгованість прокуратури перед ОСОБА_1 по заробітній платі відсутня.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була доведена правомірність видачі наказу №272к від 03.04.2009 року, який був оскаржений позивачем, а доводи наведені позивачем не були підтверджені відповідними доказами.
Враховуючи викладені обставини, наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 1167 Цивільного кодексу України, ст.16 Закону України « Про прокуратуру», Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування» ст.ст. 2, 4, 6, 71, 86, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до заступника прокурора Одеської області Меденцева А.М., прокуратури Одеської області, головного управління Державного казначейства України в Одеській області - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно: Ю.М. Хлюстін
Суддя:
Секретар: