У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                            19 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого -  Ігнатюк Б.Ю.

суддів –   Фазикош Г.В., Дроботі В.В.

при секретарі –Коновчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Закарпатського краєзнавчого музею про визнання незаконним наказу про звільнення, про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та анулювання запису в трудовій книжці ,-

                                  В С Т А Н О В И Л А:  

Вказаним рішенням суду першої інстанції у задоволенні зазначено позову ОСОБА_2 відмовлено.

Представником позивача в інтересах останнього оскаржено це рішення, порушено питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Апеляційна карга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні апелянт скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник відповідача вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованясть рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження незаконного звільнення позивача по наказу, який його не стосується; станом на 1 січня 2009 року була відсутня посада яку займав позивач; судом не взято до уваги лист Територіальної державної інспекції праці, у якому вказано про незаконне звільнення позивача.

Що стосується першого  доводу, то слід зазначити, що наказом №2 від 12 січня 2009 року скорочено посаду заступника директора Закарпатського краєзнавчого музею, а не директора. Саме останнє стверджується в апеляційній скарзі /а.с.7, 74/.

На а.с.41-50 знаходиться штатний розклад відповідача з 1 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року, з яких вбачається, що по штатному розпису з 1 грудня 2008 року значився заступник директора по науковій роботі, а з 1 січня 2009 року такої посади вже не було. Зазначену посаду займав позивач і наказ №2 від 12 січня 2009 року стосувався саме його, а не іншої особи.

Відсутність такої посади у штатному розписі з 1 січня 2009 року і стало підставою для звільнення позивача з роботи. Це – стосовно другого доводу апеляційної скарги.

Відносно листа з Територіальної державної інспекції праці, яким по твердженню апелянта підтверджується факт незаконного звільнення позивача слід зазначити, що цей лист містить відомості про деякі порушення трудового законодавства відповідачем щодо дотримання порядку звільнення позивача з роботи. Цим органом внесено відповідний припис керівництву музею, який останнім виконано /а.с.9,26/. Більш цього, висновки зазначеного органу по даному питанню не є обов’язковими для суду і оцінюються вони на загальних підставах. Така оцінка вказаного листа дана в рішенні суду першої інстанції.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Абзац 8 другої сторінки рішення суду першої інстанції з тексту рішення виключити.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307,308,314 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 жовтня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:        

    Судді :