Судове рішення #7456205

                       

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22 - 108 / 2010 р.                                   Головуючий у 1-й  інстанції: Галущенко Ю.А.

     Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

       У Х В А Л А

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„12” січня 2010 року                                         м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                Осоцького І.І.

Суддів:                        Давискиби Н.Ф.

                                        Мануйлова Ю.С.

                                       

При секретарі:                Бурима В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну  скаргу

ОСОБА_3

на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И  Л А :

У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В позові зазначав, що 03 травня 2008 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір позики на загальну суму 14300,00 грн., відповідно до умов якого останній зобов’язався повернути позичені кошти в повному обсязі в строк до 01 червня 2009 року. Оскільки боржник свої зобов”язання не виконав, позику не повернув, просив суд стягнути борг в сумі 14 576,73 грн. із урахування встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, а також 145,77 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2009 року  позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг в сумі 14 576 грн. 73 коп..

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 145 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп..

             Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд  скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла  висновку про відхилення апеляційної скарги з таких  підстав.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, що 03.05.2008 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_4 гроші на суму 14300 грн., про що власноручно написав договір позики (а.с.11), які зобов’язався повернути до 01.06.2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення боргу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що оскільки у добровільному порядку боржник гроші у строк  встановлений договором не повернув, тому відповідно до вимог ст.. 1049 ЦК України, суд примусово стягнув з відповідача на користь позивача борг у розмірі 14300 грн.,  3% річних із простроченої суми, що становить 135 грн. 16 коп. та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 141 грн. 57 коп., передбачених ч.1,2 ст. 625 ЦК України.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства.

Твердження ОСОБА_5 про те, що він не брав у ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 14300 грн. в борг, є неспроможними, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема договором позики від 24.08.2008 року (а.с.11) про отримання грошей та зобов”язання повернути їх в строк до 01.06.2008 року.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази про безгрошовість укладеного договору. Крім того, на протязі з 24.08.2008 року до 24.09.09 року відповідач не оспорював договір позики, а лише з поданням позову ОСОБА_4 почав заперечувати його за безгрошовість.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

 Інші наведені в апеляційній скарзі доводи висновок суду першої інстанції не спростовують.

     Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст..ст. 308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

            Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2009 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

 

Судді:

       

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація