АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-277/2010 року                            Головуючий по 1-й інстанції:

    Парахіна Є.В.

                                                                          Суддя-доповідач: Панченко О.О.

    У Х В А Л А

                                 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ              

2010  року  січня   місяця  19 дня                                                  м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                               Буленка О.О.

Суддів:     Триголова В.М., Панченка О.О.

при секретарі  :                           Колеснік Л.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві  цивільну справу  за апеляційною скаргою   ОСОБА_3  на рішення Ленінського районного суду м.Полтави  від  09 грудня 2009 року  по справі за позовом   ОСОБА_3 до ВАТ «Тепловозоремонтний завод» про стягнення  заробітку за час  затримки розрахунку  при звільненні .

Колегія суддів, заслухавши   доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави  від  09 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3  на користь держави  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді  в розмірі 120 грн. 00 коп.

   В апеляційній  скарзі  ОСОБА_3 прохає  скасувати  рішення суду    та  ухвалити нове про задоволення її позовних вимог.

Вважає, що неповне з»ясування  обставин справи  судом першої інстанції  призвело до  винесення рішення,  що суперечить  нормам   матеріального та  процесуального права. Зокрема  вказує, що  фактичний  розрахунок   по  заробітній платі  після  попереднього рішення суду  від 10.09.2009 року був здійснений 21.10.2009 року, а тому прохає стягнути додатково  середньомісячний заробіток  за цей період.

     Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи  та перевіривши доводи   апеляційної скарги, колегія суддів приходить до  висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.  308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно  ст. 117 КЗпП України  в разі невиплати  з вини власника  або уповноваженого ним органу  належних звільненому працівникові   сум у строки , зазначені  у статті 116 КЗпП України, при відсутності  спору  про їх  розмір підприємтсво , установа , організація  повинні виплатити працівникові  його середній заробіток  за час затримки  по день фактиичного розрахунку .

Відповідно до  п.20  Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про  практику застосування  судами законодавства  про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року , установивши при  розгляді справи  про стягнення  заробітної плати  у зв»язку з  затримкою розрахунку  при звільненні , що працівникові не були  виплачені  належні йому від підприємства , установи  , організації  суми в день звільнення , коли ж він у  цей день не був на роботі  - наступного дня  після  пред»явлення  ним роботодавцеві  вимог про розрахунок , суд на підставі  ст. 117 КЗпП України  стягує на користь  працівника  середній заробіток  за весь період  затримки розрахунку , а при непроведенні  його до розгляду справи  - по день  постанволення рішення.

Як  вбачається з матеріалів справи  ,   рішенням  Ленінського районного суду  м.Полтави  від  10.09.2009  року  задоволено  позовну заяву  ОСОБА_3  та стягнуто  з  ВАТ «Тепловозоремонтний завод»  заборгованість  по заробітній платі  та вихідній допомозі  в сумі 4494 грн. 38 коп., середній заробіток  за час  затримки розрахунку  за період з часу звільнення  до винесення судом  рішення  в сумі 4465 грн.60 коп., а всього 8959 грн.98 коп.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову  в позові,  з урахуванням тих обставин,  що середній заробіток  за час затримки розрахунку  при звільненні  стягнуто  рішенням суду  з ВАТ «ТРЗ» у розмірі , визначеному  станом на день  постановлення рішення ,  а також того, що після  ухвалення судового рішення  між сторонами  виникли  правовідносини  як стягувача  і боржника , які регулюються нормами  Закону України «Про виконавче провадження  і не  підпадають  під дію ст. 117 КЗпП України.

Такий висновок місцевого  суду   ґрунтується  на всебічно, повно  і об»єктивно  з»ясованих   обставинах   у даній справі; наданих   сторонами  та дослідженими в судовому засіданні доказами  , на які суд   і послався у рішенні.

    Доводи  в апеляційній скарзі  ОСОБА_3 не спростовують  правильного  висновку  місцевого суду  і не дають  підстав  для скасування  законного  та  обґрунтованого  рішення  суду , тому  колегія суддів  вважає, що підстави  для   задоволення  апеляційної скарги   відсутні .      

    Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :    

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3      відхилити.

    Рішення Ленінського районного суду м.Полтави  від  09 грудня 2009 року залишити без змін.

        Ухвала  апеляційного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути  оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

    Головуючий:  підпис                                                 О.О.Буленко

    Судді

Апеляційного суду :         підписи                                               В.М.Триголов

                                                                                                      О.О.Панченко

Згідно: